311
БЮТ погодився радикально змінити систему держзакупівель
— Казна та Політика
БЮТ підтримав ініціативу президента про ліквідацію Тендерної палати і міжвідомчої комісії. Депутати фракції внесли у Верховну раду законопроект, що виводить ці органи із системи держзакупівель і забороняє заперечувати результати тендерів третім особам.
Втім, у новій редакції закону чітко не прописана процедура оприлюднення тендерних пропозицій, що може знову утруднити для держкомпаній проведення торгів. На думку експертів, нова редакція не відгородить сферу держзакупівель від всіх корупційних схем, але зробить проведення тендерів дешевшим.
Народні депутати фракції БЮТ Іван Кириленко, Андрій Кожем’якін і Євген Шаго в п'ятницю зареєстрували у Верховній раді законопроект №2010-8, що передбачає скасування змін, внесених у закон "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за держкошти", які були прийняті після 20 січня 2005 року. У такий спосіб депутати запропонували повернути закон, що діяв до 2004 року, на чому раніше наполягали президент Віктор Ющенко і депутати фракції "Наша Україна-Народна самооборона" (НУНС).
На думку авторів документа, "ліквідувати штучні перешкоди при проведенні процедур" можна, виключивши із чинного закону Тендерну палату (ТПУ) і міжвідомчу комісію з питань держзакупівель. Пропонується також віддати статус спеціального вповноваженого органу в сфері держзакупівель Мінекономіки і виключити можливість оскарження третіми особами результатів торгів. За порушення законодавства учасники і замовники тендерів уперше можуть понести адміністративну або кримінальну відповідальність.
На минулому тижні БЮТ разом з Партією регіонів і Компартією підтримали в першому читанні інший законопроект, що пропонував внести в профільний закон зміни, що зберігають статус Тендерної палати. Це дозволило НУНС звинуватити колег по коаліції в зриві домовленостей.
У п'ятницю же заступник глави секретаріату президента Ігор Пукшин направив лист в. о. голови СБУ Валентину Наливайченкові, у якому попросив перевірити діяльність структур, задіяних у процедурах закупівель товарів, робіт і послуг за держкошти. У документі вказуються ознаки прямої зацікавленості низки депутатів фракцій, що проголосували за прийняття в першому читанні проекту закону про держзакупівлі, у збереженні існуючого порядку проведення тендерів, що залишає можливості для зловживань.
СБУ повинна провести перевірку для виявлення можливих корупційних зв'язків і у випадку встановлення порушень вжити необхідних заходів. Ці обвинувачення перший віце-прем'єр Олександр Турчинов назвав "нахабними і брехливими", тому що "законопроект був погоджений з нашими союзниками, але вони не проголосували за цей закон".
Крім ліквідації ТПУ, що пояснюється необхідністю зниження фінансових витрат держпідприємств, депутати БЮТ запропонували змінити процедуру розміщення оголошень про тендери. У документі відзначається, що торги не можуть бути проведені, поки інформація про них не опублікована в "Віснику державних закупівель" (діяв при Мінекономіки) і інформаційних системах в інтернеті. При цьому процедура оприлюднення документації не розписана. Зараз сертифікат СБУ про захист інформації мають тільки інтернет-системи "Європейського консалтингового агентства", що ускладнює розкриття документації на всіх етапах проведення тендера.
Колишній високопоставлений співробітник Мінекономіки на умовах анонімності розповів Ъ, що вартість послуг держвідомств за підготовку та оприлюднення тендерної документації може бути нижчою, ніж у приватних структур. "Навіть раніше були норми про безкоштовну тендерну документацію, а якщо вона готувалася на платній основі, то за наказом Мінекономіки її вартість включала винятково видатки на друк документів і розсилання. Максимальна плата становила 800 грн", - сказав співрозмовник. "Тендерна документація коштувала дешевше - 200-300 грн", - згадує президент Асоціації підприємців і промисловців-постачальників товарів, робіт і послуг для держпотреб Володимир Доброскок.
За даними Антимонопольного комітету, зараз тільки за внесення інформації в каталог закупівель (не включаючи вартості тендерної документації і консультаційних послуг) підприємства платять близько 12 тис. грн. При цьому до 2005 року чинність закону поширювалася тільки на бюджетні відомства - держкомпанії підпали під чинність закону зі створенням ТПУ.
У Верховній раді готові підтримати скасування чинної системи держзакупівель - фракції НУНС і БЮТ можуть розраховувати на підтримку опозиції. Депутат Валерій Коновалюк (Партія регіонів) вніс проект постанови про скасування прийнятих у першому читанні змін, а його колега по фракції Олександр Пеклушенко заявив, що "громадські організації не повинні контролювати бюджетні гроші". У Тендерній палаті у випадку виведення її з-під чинності закону ліквідовуватися не мають наміру. "Будемо продовжувати працювати, але без функцій, які є сьогодні", - сказав прес-секретар ТПУ Андрій Васейко.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
