398
Як Україні гарантовано "потоваришувати" з Казахстаном
— Енергетика
До 2009 року Астана має намір "гарантовано" вступити до СОТ. Для цього Казахстану знадобиться підпис Києва. Гарний привід для того, щоб домовитися про реальне співробітництво в газово-нафтовій сфері
В Україні так захопилися пророкуванням майбутніх відносин офіційних Києва та Москви, що зовсім забули про те, що у СОТ прагне вступити не тільки Росія. Є ж ще й Казахстан...
На сьогоднішній день Астані залишилося завершити переговори з 20 країнами. У немаленькому цьому списку присутні такі "монстри", як Австралія, ЄС і США. Але, незважаючи на очевидні труднощі в найближчих переговорах, Казахстан, відповідно до його останніх заяв, має намір вступити до СОТ в 2009 році.
Звичайно, говорити про якісь вимоги з боку України вже зараз - ще рано. Ми поки ще не повноцінні члени СОТ, та й особливих проблем щодо митних тарифів і мит між країнами немає. Однак, входити в робочу групу зі вступі Казахстану до СОТ - однаково необхідно.
Проблема в тому, що Україна ніяк не може налагодити нормальне співробітництво з Астаною. Чиновницькими кулуарами дотепер гуляє історія про те, як під час офіційного візиту Нурсултана Назарбаєва в Київ в 2005 році казахському Президентові довелося більше години чекати появи Віктора Ющенка. А виступати у Верховній Раді Нурсултана Абішевича запросили в п'ятницю, коли більшість парламентаріїв були в роз'їзді...
Під стать всім цим безглуздим курйозам - і новітня історія взаємин двох країн. Далі спільних запевнень і нездійсненних планів справа не йде. І винуваті в цьому не стільки казахи, які за традицією вибудовують багатовекторну геополітику і не поспішають "зав'язуватися" на Україні, але, насамперед, офіційний Київ. Чого тільки варта історія про перенесення року Казахстану.
Взаєминам не вистачає конкретики та волі обох сторін. Виходить замкнуте коло. Взяти, приміром, сферу енергетики. Астана поводиться в повній відповідності з азіатською традицією: поставкам нафти і будівництву НПЗ вона лукаво говорить "так", насправді маючи на увазі "ні". Київ же носиться із черговими мега-проектами в сфері енергетики вже котрий рік - і ніякого прогресу. Потенційних партнерів це, треба думати, порядком "дістало".
Тепер же ситуація може змінитися. Казахстану знадобиться підпис України під протоколом СОТ - а це на руку Києву. Давити, звичайно, на казахів немає потреби. Не вистачало ще зіпсувати відносини з потенційним партнером у каспійському регіоні. Але от продемонструвати "добру волю" і спробувати використати момент переговорів щодо СОТ для лобіювання проектів в енергетику варто спробувати. Зрештою, такий шанс випадає не часто.
Ніхто не сперечається, вступ до СОТ і, скажімо, будівля НПЗ - теми, прямо одна з одною не пов'язані. Але історія взаємин у форматі СОТ знає чимало прикладів більш широких домовленостей. У деяких випадках (як, наприклад, в історії із вступом Киргизстану) пряму роль грала геополітика, а не економіка. Так що така тактика ведення переговорів - у межах правил.
До того ж, до 2009 року формальна зачіпка може і виникнути. Так, наприкінці січня стало відомо, що Казахстан вивчає можливість введення в 2009 році мита на нафту.
Це, на думку самих же казахських чиновників, ускладнить переговори щодо СОТ. Нагадаємо, що питання мита на нафту майже напевно буде обговорюватися на переговорах України з Росією. Принаймні, про такий сценарій говорив Сергій Терьохін. Тобто ніякого упередженого ставлення до Астани в даному питанні не буде і на переговори Казахстан піде з розумінням. Адже на місці України так би діяв будь-який інший член СОТ, що не на словах, а на ділі відстоює національний інтерес своєї країни.
Та й самі казахи вкотре активізувалися і пропонують Україні кілька варіантів співробітництва. У тому числі й участь у проектах з видобутку газу на території країни.
Загалом, домовлятися сторонам є про що. Головне - щоб за всілякими PR-акціями Київ вкотре не забув про національний інтерес.
За матеріалами: Proua.com
Поділитися новиною
