459
Рro & Сontra
Вітчизняний бізнес готується грати за новими правилами - після вступу до СОТ українські підприємства будуть змушені сконцентруватися на виробництві тих товарів, які є найбільш конкурентоспроможними у світі. Які галузі та компанії готові до цього найбільше?
Президент Віктор Ющенко, намагаючись спокусити українців членством у Світовій організації торгівлі, "заманював" їх приростом ВВП на 1,5-2%. Його забезпечать, за словами глави держави, структурні реформи, стабілізація законодавства і постійне підвищення конкурентоспроможності української економіки. Закономірно виникає питання: невже Україні треба було п'ятнадцять років, щоб поставити над собою наглядача і погонича в одній особі, що може змусити її зробити те, чого вона не зуміла досягти добровільно і, як говориться, "на голому ентузіазмі"? Схоже, що так. Ми не змогли стати конкурентоспроможними самостійно, тому змусимо себе стати такими за допомогою чужих м'язів.
Протягом наступного десятиліття Україна пройде природний відбір, штучно створений для неї всесвітнім торговельним клубом. Правда, почнеться він не завтра, і навіть не через рік. СОТ надала українцям п'ятирічний перехідний період - найтриваліший з тих, які Організація передбачала для інших своїх нових членів.
Очима бізнесу Вступ до СОТ позитивно вплине на експортоорієнтовані сектори, вважає Андрій Беспятов, директор аналітичного департаменту ІК Dragon Capital. В основному повезе гірничо-металургійному комплексу та хімічній галузі, а також виробникам добрив.
З іншого боку, для аграріїв однозначно настануть важчі часи. Відповідно до прийнятого на себе зобов'язання, Кабмін припинить підтримувати сільське господарство і підніме для аграріїв ставку ПДВ із діючих 0% до 20%. Правда, передбачений максимальний термін для адаптації - цілих п'ять років для введення підвищеного ПДВ і десять років для дотування аграрного сектора щорічно на суму 1,5 млрд. грн. Але навіть при такому розкладі втрати аграріїв тільки у зв'язку з підвищенням ПДВ можуть досягти, за оцінками першого заступника міністра аграрної політики Юрія Лузана, 1,4 млрд. грн. "Незначний негативний вплив можуть відчути на собі виробники цукру, оскільки після вступу до СОТ встановлюється тарифна квота на ввіз у країну цукру", - прогнозує Андрій Беспятов. Так, в 2008 році, відповідно до квоти, Україна повинна буде дозволити ввезення цукру-сирцю в обсязі 260 тис. тонн. Це 10-11% споживання на внутрішньому ринку Україні. У той же час в 2007 році цукор в Україну не імпортувався взагалі, тому вітчизняні виробники були більш-менш захищені. А до 2010 року квота розшириться до 267 тис. тонн.
Кандидатом в "жертви" СОТ також можуть стати виробники соняшникової олії. У цьому секторі передбачене зниження ставок експортних мит на насіння. Плавно знижуючись по 1% на рік протягом шести років, мито зменшиться з 16% в 2008 році до 10% в 2013-му. Із цієї причини, відзначає аналітик, будуть збільшуватися обсяги експорту соняшника, а це посилить конкуренцію за сировину серед виробників соняшникової олії - як іноземних, так і українських.
Проблеми будуть і у вітчизняного машинобудування, що постраждає від імпорту, що подешевів, легкових автомобілів. У підписаному протоколі України-СОТ передбачається, що мито на імпорт автомобілів знизиться з 25 до 10%, причому без яких-небудь затримок після ратифікації угоди. Через півроку після вступу України в торговельний клуб, за твердженням експертів, помітно подешевшають іномарки. Винятком стануть російські авто - ВАЗ, ГАЗ, УАЗ, які, навпаки, виростуть у ціні. Це пов'язане з тим, що до вступу України до СОТ діяла міжурядова угода із РФ, що встановлює нульове мито на ввезення російських автомобілів. Відповідно, якщо, наприклад, для Volkswagen, Audi або BMW увозити свою продукцію в нашу країну стане дешевше на 15%, то для росіян - дорожче на 10%.
Не будучи гідним суперником закордонним автомобільним виробникам, вітчизняні автомобілебудівні компанії зіткнуться з падінням продажів. У результаті вони будуть змушені модернізувати виробництво, підвищувати якість і поліпшувати параметри своєї продукції. А це приведе до її подорожчання та займе кілька років. Доти їм, імовірно, прийдеться змиритися з тим, що свої гаманці та гаражі українці зволіють віддавати іномаркам.
Втім, згодом і іноземні виробники "підгонять" свої розцінки під вітчизняний ринок, щоб зберегти співвідношення цін на авто різного класу. При цьому вартість машин буде змінюватися, як вважають експерти, лише на рівні закупівельних цін. Інакше кажучи, це відчують тільки виробники та компанії-посередники, що імпортують. А покупці навряд чи помітять істотну різницю в цінах, оскільки в українців сьогодні дуже сильний "апетит" на автомобілі, і продавці не стануть знижувати ціни, якщо попит буде настільки ж високий.
Для українця-споживача в першу чергу подорожчають продукти харчування. Зокрема, переглянути своє меню прийдеться любителям цукру та "м’ясоїдам". Після підвищення ПДВ м'ясо може подорожчати, за оцінками громадської всеукраїнської організації "Укрм’ясопродукт", на 10-20%. З "м'ясними" цінами поповзуть нагору і "прайси" на молоко, молочну та кисломолочну продукцію. Благо можна порадіти, що з такою перспективою Україна, перейшовши на вегетаріанство, буде врятована від проблем Великобританії, де уряд бореться з масовим ожирінням громадян уже на законодавчому рівні. Правда, зберегти колишній раціон все-таки можна буде за рахунок економії на автомобілях.
Полегшена торгівля СОТ гукнеться українцям не тільки переворотом цін і перекроєною системою оподатковування, але й повним переоформленням умов торгівлі та платіжного балансу. По-перше, Україна затвердить граничний рівень експортних квот. Серед них - уже згадувана експортна квота на цукор-сирець, квота на експорт зерна та інших. Що стосується квот на імпорт, то від них ми повинні відмовитися. Точно так само під "ліквідацію" потраплять експортні субсидії і підтримка місцевих виробників, що виготовляють імпортозамінну продукцію.
По-друге, підписана угода регулює тарифну політику України на кордоні. У ній встановлюються мита на імпорт у діапазоні від 0% до 50%. Найвищі з них - тарифи на цукор (50%) і соняшникову олію (30%). Також "митна стеля" на рівні 25% установлена для деяких видів радіоприймальної апаратури, синтетичних ниток і т.д.
У середньому сільськогосподарські продукти при ввезенні в Україну будуть обкладатися митом 10,66%, промислові товари - митом 4,95%. Всі ці імпортні нововведення не звалятися на голову українців єдиною масою. Мита будуть поетапно знижуватися до 2013 року: одні раніше (наприклад, на ввезення автомобілів), інші - пізніше (на сільгосппродукцію). Під цей переділ у свій час потраплять цивільні літаки, будівельне устаткування, дистильований алкоголь, деякі види риби, деякі хімічні речовини, нафтові олії, медичне устаткування, медпрепарати, деревина, целюлозно-паперові вироби, деякі види пряжі та тканини, деякі види основних металів, сталь, IT-продукти, меблі та іграшки.
Експортні мита також будуть переглянуті убік зниження. Зокрема, це торкнеться мит на насіння соняшника, велику рогату худобу в живій вазі, шкіри, вироби з кольорових і чорних металів. На додачу Україна "дала добро" на заборонений раніше експорт брухту кольорових металів, експорт зернових, а також вивіз благородних металів, каменів, за винятком золота, срібла та алмазів. Заборона буде знята і з імпорту автобусів, вантажних і легкових автомобілів старших восьми років.
Оскільки й український бізнес, і іноземці будуть грати за єдиними правилами, Україні загрожує не тільки наплив імпортної продукції, але й збільшення експорту навіть у найбільш збиткових галузях. Наприклад, у тому ж сільському господарстві збільшення експорту, за оцінками експертів, може скласти 44%. На вивіз підуть зерно, олійні культури, рапс. У цілому збільшення експорту буде щорічно становити 10-11%, що дозволить підтримувати позитивне сальдо торговельного балансу.
Олена Снежко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
