672
Будівельний ринок: не вистачає землі і підтримки влади
— Нерухомість
В Україні проживає 15 млн. сімей. Відповідно до світової практики, щоб задовольнити потреби населення, щороку повинно вводитися в експлуатацію 300 тис. одиниць житла.
Це 30 млн. кв. м. В Україні ж будується 6,4 млн. кв. м, шоста частина - у столиці.
Здавалося б, і попит на нерухомість перевищує пропозицію, і охочих будувати предосить. Що ж заважає будувати більше? Про це ми запитали в провідних гравців на будівельному ринку.
Хто винен і що робити?
"Будівельний ринок України характеризується високим ступенем прибутковості і, відповідно, динамікою розвитку. Багато в чому це одна з найпривабливіших сфер економіки, - говорить Павло Олтаржевський, представник девелоперської компанії "GILYONER". - Тим часом, слід зазначити і високу корупційну складову цієї сфери.
За різними оцінками та прогнозам, дана складова визначає кінцеву вартість нерухомості в розмірі до 25% вартості в перерахунку на 1 кв. м. Це вагоме значення, що в остаточному підсумку лягає на плечі потенційних здобувачів нерухомості".
"Доступність житла насамперед залежить від загальекономічної ситуації в країні, від законів, прийнятих у сфері будівництва та іпотечного кредитування", - говорить генеральний директор ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" Дмитро Кутовой.
І, звичайно, усе впирається в землю. Якщо компанія має землю, вона вже може розгорнутися, може одержати під неї банківський кредит. Тільки от вільна земля для забудови в Києві закінчилася, і навіть великим забудовникам одержати земельну ділянку дуже і дуже проблематично.
Пам'ятається, під час скандалу з "Елітою-Центром" почесний президент ХК "Київміськбуд" ремствував, що компанія, що будує третину всього столичного житла, змушена купувати землю на вторинному ринку, а "Еліті", що нічого не побудувала, і як виявилося, і не збиралася будувати, виділили кілька ділянок.
Для збільшення обсягів будівництва необхідно задіяти землю, що зараз не використовується або використовується не за призначенням. Потрібно виносити промислові підприємства за межі міста, а на їхньому місці будувати житло та громадські об'єкти, - вважає член ради директорів Української будівельної асоціації Андрій Миргородський.
А от президент АБНУ Олександр Бондаренко впевнений, що більше будувати заважають місцеві влади. Я знаю будівельників, які хотіли будувати в Сумській області. Ви думаєте, у них вийшло? Ні! Маса перешкод з боку місцевої влади, - говорить він.
Його підтримують багато фахівців. Новому забудовникові потрапити на ринок досить складно, оскільки його не знають ні банки, які готові інвестувати в будівництво, ні покупці нерухомості. У великих містах домінують компанії-монополісти, які й диктують правила гри. Малий і середній бізнес від цього процесу фактично відрізаний.
Влада чиновника
Забудовники всі як один ремствують на непрозору дозвільну та наглядову систему, бюрократичні зволікання.
Людям при владі необхідно більш розумно та скрупульозно вирішувати питання регулювання процесів на будівельному ринку, переосмислити свої контролюючі функції, урегулювати земельні аукціони, запропонувати ринку більш дієві іпотечні інструменти, - говорить Павло Олтаржевський.
На думку Максима Юдіна, представника ВАТ КБ "Актив-банк", на збільшення обсягів будівництва цілком здатна вплинути місцева влада, яка могла б забезпечити входження на ринок нових забудовників. Лише тоді, коли влада буде гарантувати легітимність забудовників і контролювати їх від початку до кінця реалізації проекту, у будівництві з'явиться конкуренція, що дасть можливість знизити ціни.
Проте, багато хто відзначає, що, незважаючи на всі розмови, практично непомітне зниження дозвільного навантаження - усього на якийсь десяток документів. Багато говорилося і про введення в дію єдиного офісу, у якому представники компаній зможуть оформлювати та одержувати дозвільну документацію.
Досить помітна і диспропорція в розвитку регіонів, фахівці відзначають, що розвивається будівництво вкрай нерівномірно.
Найбільшими темпами ростуть торгово-промислові міста та туристичні центри. Особливо це помітно на ринку житлової нерухомості. Приміром, торік більше половини всього житла було введено в шести регіонах - Києві, Київській області, а також Одеській, Львівській, Харківській, Дніпропетровській і Івано-Франківській областях. Але навіть у столиці, де шість років підряд будується більше 1 млн кв. м, що становить шосту частину всього житла, що вводиться в експлуатацію в Україні, цього недостатньо, щоб задовольнити попит.
У той же час якщо раніше жителі регіонів не могли купити квартиру в себе на батьківщині і тому їхали в Київ, то зараз, у міру розвитку будівництва на місцях, залишаються там. Інша тенденція, що усе більш чітко простежується, - збільшення обсягів будівництва в передмісті Києва. Дешевий "квадрат" змушує переїжджати туди багатьох, хто раніше припускав вирішити свої житлові проблеми тільки в столиці. За темпами будівництва столична область випереджає інші регіони.
Фахівці також відзначають, що в західних областях будівельники потихеньку підбираються до столичних обсягів. Більше того, високі темпи збільшення будівництва житла в країні багато в чому забезпечуються розвитком даної галузі в регіонах. Багато столичних компаній зараз освоюють регіональний ринок.
На думку експертів, найбільшою популярністю зараз користуються одно- і двокімнатні квартири. При цьому гостро відчувається дефіцит малогабаритних квартир. Для квартир же площею 100-150 кв. м відбулося насичення, і ціни практично зупинилися.
Так що найближчим часом забудовникам прийдеться переглядати і структуру житла, що будується ними, виходячи зі структури попиту на ринку.
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
