442
Тектонічний зсув на користь РосУкрЕнерго
— Енергетика
З кожним роком відстань між Україною і Туркменістаном безповоротно збільшується. У прямому географічному сенсі. Як і прибутки деяких людей.
Коли в 60-х роках минулого століття СРСР почав будувати газопровід Середня Азія - Центр, інженери сподівалися, що цей "коридор" стане найкоротшим шляхом для доставки палива з тільки-но відкритих туркменських родовищ до західного кордону країни. Однак, через кілька десятиліть стало очевидним - пряма труба ще не є гарантією найкоротшого шляху товару. Особливо, такого, як газ.
В Україні останнім часом стало дуже актуальним питання - газ якого походження в країну імпортує "РосУкрЕнерго". Адже, наприклад, у сьогоднішній ціні (179,5 доларів за тис. куб. м) майже чверть (37доларів) займають витрати РУЕ на транспортування газу в Україну. Офіційні цифри Мінпаливенерго часів уряду Віктора Януковича.
Розділивши цю суму на ставку транзиту 1,7, можна виявити, що туркменському газу до українського кордону потрібно подолати майже 2150 км. Запам'ятаємо цю цифру.
Запам'ятати варто, тому що виявилося, що кілометраж з Туркменії - справа тонка. Скажімо, відповідно до розрахунків інших експертів, торік відстань була ще меншою. "Якщо розділити різницю - 30 дол. на ставку транзиту, яка діяла в 2007 році, - 1,6 дол., одержимо, що розрахункова середня відстань транспортування середньоазіатського газу до території України становила 1875 км" - пише у своїй гучній статті в "Дзеркалі тижня" колишній радник голови правління НАК "Нафтогаз України" Євгена Бакуліна Юрій Вітренко.
Однак, за інформацією колишнього керівництва Мінпаливенерго, витрати РУЕ на транспортування газу в 2008 році визначені вже відстанню в 2360 км.
Можна було б у чомусь запідозрити Юрія Бойка, який ставив свій підпис під новою ціною палива на 2008 рік, але... Президенту Віктору Ющенку Туркменія виявилася ще "видніша". Але не ближча.
"Поки ми прив'язані до туркменського газу, транзитна українська політика є специфічною. Тому що транзит 55 мільярдів кубічних метрів газу з Туркменістану в Україну на відстань 2,5 тисяч км - це приблизно та ж ціна транзиту, що робить Україна - 127 мільярдів кубічних метрів російського газу на відстань 1100 км через українську територію", - Ющенко вважає, що експертні оцінки про занижену вартість транзитної ставки робляться від незнання ситуації.
Відповідно до карти, яку намалювали в Національній газовій спілці України, відстань від кордону Туркменії до кордонів Російської Федерації становить близько 1225 км. В одному з останніх випусків програми "Свобода Слова Юрій Бойко навіть розповів про маршрут газу для зручності підрахунку.
"Через дві компресорні - Дарьялик і Їланли - з території Туркменістану (надходить газ в Україну) через 382 кілометра Узбекистану... Чотири компресори. 843 кілометра Казахстану і 1080 кілометрів Росії в Александровому Гаї на Східній Україні, кордони України, розмитнюється туркменський, узбецький і казахський газ. І митниця розмитнює їх як гази приналежності цих країн".
Як бачимо, кілометраж з Туркменії до Росії в Бойка збігається з даними Союзу. Розходження починаються вже на території Федерації. Відомо, що основний потік газу (умовно, середньоазіатського) заходить на "Новопсков". Про це, до речі, у своїх замовлених матеріалах стверджують і самі представники "РосУкрЕнерго". Існує варіант також заходу газу через Суджу (Сумська область). Саме там, як пам'ятається, проводилося теле-шоу "Закриємо вентиль" телеканалу РТР.
Однак, повернемося до даних Бойка. Нагадаємо цифри екс-міністра - 1080 км в Росії. Уточнимо.
Звичайно, компресорні станції можуть бути різними, як і маршрути. Але, пам'ятається в 1998 році Україна підписала з Росією домовленості про транзит її територією 20 млрд куб туркменського газу. І тоді ця відстань була визначена в 840 км. Тобто, майже на 20% коротша.
Вся ця плутанина з кілометражем викликає ще більше сумнівів - а чи приходить в Україну туркменський газ взагалі. Адже очевидно, що трейдеру вигідніше його заміщати, ніж транспортувати всю цю відстань. Тим більше, дуже зручно, наприклад, перекинути в Україну російський газ гілкою "Оренбург - Новопсков".
Розібратися в питанні "тектонічного зсуву" між Україною і Туркменією - значить впритул підійти до питання про транзитну ставку і якість палива, що поставляється. І усунути всі ці сумніви "Нафтогаз" міг вже давно. Досить було б направити своїх інспекторів на низку компресорних станцій, що обслуговують САЦ. Але цього не відбулося. Навіщо перевіряти, якщо це бізнес, заснований на довірі.
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
