456
Гроші, ряси, куполи
— Валюта
Прийнято вважати, що християнство - релігія бідності
- Якщо подивитися на історію християнства, то серед послідовників Христа ми можемо зустріти як людей із найбідніших шарів суспільства, так і найбагатших - царів, імператорів. Християнство всеохопне і дає можливість урятуватися кожній людині, тому не можна говорити, що воно спрямоване тільки на бідний клас.
Християнство дає нове ставлення та розуміння матеріальним цінностям, звільняючи людину від влади матерії. Апостол Павло говорив, що звик жити й у статку, і в убогості. Але бідність не робила його озлобленим, а статок - ледачим і скупим.
Тому що віра в Христа дає уявлення про земне життя як про тимчасове. Життя - час, який потрібно використати для порятунку своєї душі, тому матеріальні цінності не можуть бути самоціллю. Але з іншого боку, матеріальне благополуччя якоюсь мірою може стати навіть підмогою для того, щоб увійти в Царство Боже.
Проте у Священному Писанні існує таке порівняння: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в Царство Небесне...
- Потрібно розуміти, яке вушко голки мається на увазі. Древні східні міста обносилися високими фортечними стінами. Коли на ніч ворота, що ведуть у місто, закривалися, запізнілому подорожному відкривався лише невеликий отвір у фортечній стіні - те саме вушко голки, у яке легко проходила людина, але з великими зусиллями - нав’ючена тварина.
Його доводилося вштовхувати, але проте верблюд все-таки проходив. Так і багата людина може бути духовною, але від неї потрібно більше зусиль, тому що багатство для багатьох - велика спокуса. Гроші і влада, як відомо, можуть зіпсувати людину. Людина багата змушена багато часу приділяти не душі, а збільшенню капіталу. До того ж гроші можуть стращати гріховними розвагами: казино, клуби, а от без грошей туди не потрапиш. Гроші ще супроводжують такі гріхи, як гордість і марнославство.
Потрібно пам'ятати, що гроші - це ризик. Коли багатство спрямоване на творення чогось нового, коли воно здатне допомагати людям, воно приносить тільки користь. А коли гроші приводять лише до розпусти, банального споживання, це зовсім марне багатство.
Виходить, що церква не заохочує прагнення до матеріального благополуччя?
- Церква заохочує матеріальне благополуччя, але воно повинне бути засноване не тільки на спразі власного комфорту. Якщо людина заробляє чесною працею гарні гроші, то це благословення Господнє. Потрібно молитися і дякувати за роботу, за те, що праця ця не марна. Інша справа, коли для якихось фінансових досягнень людині доводиться робити неприпустимі для душі вчинки, наприклад, брехати. Процес нагромадження капіталу - лакмусовий папірець, що в одних випадках зміцнює дух - коли людина не переступає через моральні закони, в інших - стає серйозним випробуванням для душі.
Як церква ставиться до кредитів?
- Церква не накладає вето на які-небудь фінансові інструменти. Головне, щоб, користуючись ними, людина не псувалася, не озлоблювалася. Від людей я чув двояке ставлення до кредитів: з одного боку, кредит - це можливість уже зараз використати речі, на які раніше людині довго довелося б збирати. Для інших - кабала, необхідність увесь час думати, як розрахуватися із кредиторами.
Тому сам по собі кредит не засуджується церквою, але те, якою робить людину кредит, священиків турбує. Перед тим як брати кредит, людина повинна оцінити не тільки своє матеріальне становище, але й чи готова вона до цього морально. Для підтримки духу можна одержати благословення від священика своєї церкви.
А священики беруть кредити?
- Можливо. Не впевнений, що священики купують будинки в кредит. Але знаю сім'ї священиків, що позичили кошти на придбання пральних машин і іншої побутової техніки.
Як християнство ставиться до боржників?
- До зловмисних неплатників - погано. Якщо людина не платить, не тому що не може, а тому що не хоче, це вже обман. Інша справа, коли людина не може платити в силу обставин. До речі, церква не заохочує високі кредитні ставки, тому що деякі банки явно наживаються на громадянах.
А в вас є рахунок у банку?
- Особисто в мене ні, але в когось зі священиків може бути. Адже їм теж потрібно вирішувати матеріальні питання, піклуватися про сім'ю. У Священному Писанні сказано, що годується священик від вівтаря, від пастви своєї. Якщо в нього вистачає пожертвувань не тільки на те, щоб прогодуватися, але й щоб відкрити рахунок у банку, то церква не заперечує.
В Україні з недавніх пір став з'являтися клас рантьє - людей, що живуть за рахунок здачі нерухомості або іншої власності в оренду. Як церква ставиться до таких людей?
- Якщо людина при легкому статку починає внутрішньо розкладатися, то вона перебуває у великій небезпеці, учинки її гріховні. Якщо ці гроші не зривають йому голову, не закривають очі, то в існуванні за рахунок банківського депозиту або здачі майна церква не знаходить нічого негожого.
А що ви скажете про спекулянтів і спекуляції?
- Для початку потрібно визначитися, що таке спекуляція. Якщо створюється штучний дефіцит для того, щоб потім з-під прилавка продавати товар за завищеними цінами, то церква розглядає це як елементарне злодійство. А якщо говорити про спекуляцію як про економічний процес, приміром, торгівля цінними паперами, то це комерційний проект. І в цьому немає нічого негожого. Ми ж не назвемо купців спекулянтами. Вони витрачають свої сили на те, щоб поїхати в заморську країну і придбати необхідні товари з метою продажу на батьківщині.
На що живуть ченці?
- Економічні питання монастирського життя зазвичай централізовані в руках скарбника. Саме він контролює процес надходження та розподілу грошей, скільки витратити на певні монастирські потреби, на кожного із братії. Якщо ченцеві що-небудь потрібно - нове взуття або стоматологічний огляд, - він пише прохання на ім'я скарбника, а скарбник виділяє кошти. Кожний чернець несе своє служіння і бере участь у життєдіяльності монастиря: одні трудяться у вівтарі, інші стежать за порядком, а хтось працює на проскурі в монастирській трапезній, друкарні або видавництві.
У що, відповідно до віри, варто вкладати гроші?
- Якщо говорити про Євангеліє, то там не дається яких-небудь чітких приписів. Хоча матеріальний статок у древній час був знаком Божого благословення. У наші дні матеріальне благополуччя не завжди говорить про особливе ставлення Бога. Будь-які фінансові вкладення повинні виключати бажання нажитися на людях. Немає нічого поганого в тому, що люди купують квартири і землі в надії, що ціна на них виросте. Однак, вирішуючи свої матеріальні проблеми, не потрібно забувати, що є ще їжа для душі. Раніше обов'язково десята частина сімейного бюджету віддавалася на милостиню бідним або на утримання церкви. Залишалася на полі десята частина врожаю, щоб його могли взяти знедолені або тварини.
У такий спосіб регулювався розподіл матеріальних коштів. Зараз у православної церкви немає такого поняття, як десятина. Але проте духовною десятиною вважається 40-денний піст - час, що людина повинна присвятити душі. Якщо людина вважає потрібним жертвувати - це її особиста справа, все залежить від її можливостей.
Як церква розпоряджається своїм капіталом?
- Насамперед кошти вкладаються в будівництво храмів і єпархіальних будинків, а також у підсобні господарства. Наприклад, ми займаємося випічкою хліба. У нас є поля, на яких вирощуємо овочі не тільки на потреби монастиря, але й на продаж. Ще ми друкуємо книги, у нас є своя звукозаписна студія, пасіка, іконописні майстерні. Церква вкладає в будь-яку потрібну справу, здатну принести додатковий прибуток.
Нерідко можна побачити священика за кермом дуже дорогої машини. Чи не суперечить це християнській традиції?
- Парафіяни іноді забувають, що священики теж люди і їм теж непросто боротися зі спокусою володіння дорогими речами. Але часто буває, що дорогі речі - машини, мобільні телефони - це подарунки, отримані від духовних чад.
Яким святим потрібно молитися про сімейне благополуччя?
- Молитися і просити допомогу можна, звертаючись до всіх святих. Це може бути святий, чиє ім'я ти носиш. Дуже шануємо Святителя Миколу, по своєму житію він відомий допомогою та увагою до знедолених, нужденних.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
