Хто де-факто очолить Фонд держмайна? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Хто де-факто очолить Фонд держмайна?

Казна та Політика
508
Перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії ВР із питань приватизації Олександр Бондар вважає, що де-факто Фонд держмайна очолить Юлія Тимошенко
В інтерв'ю Контрактам екс-голова Фонду держмайна розповів про те, що:
1) Андрій Портнов більш ефективний, ніж Валентина Семенюк
2) ОПЗ або Укртелеком продадуть через 3-4 місяця
3) російські інвестори політично залежні
4) справу НЗФ ще довго будуть розглядати в судах
Торік уряд одержав 2,44 млрд грн приватизаційних надходжень - 23,04% від запланованого в держбюджеті. Скільки виручать від продажу держмайна цього року?
- Якщо в 2007-му приватизація була просто провалена, то цього року план (8,92 млрд грн. - Ред.) перевиконають. Можна довго сперечатися із приводу того, чи доцільно відповідні кошти направляти на компенсації вкладникам (соціальна складова цього рішення, на мій погляд, оскарженню не підлягає, хоча є ризик, що роздача грошей спровокує надмірну інфляцію), але можу запевнити: в 2008 році всі об'єкти будуть продані на відкритих аукціонах, тобто так само, як три роки тому продали Криворіжсталь. І мені здається, що Андрій Портнов (кандидатуру якого БЮТ пропонує на посаду голови ФДМУ. - Ред.) буде більш ефективним головою Фонду держмайна, ніж Валентина Семенюк, що у свій час за завданням партії робила все, щоб зірвати конкурс із продажу тої ж Криворіжсталі, а під час його проведення навіть пішла на лікарняний.
До речі, пана Портнова вже попередили, що на посаді голови Фонду він повинен дистанціюватися від політики і зосередитися на виконанні урядових рішень. Реально всі ключові питання, пов'язані із приватизацією, буде вирішувати прем'єр Юлія Тимошенко, у якої є досвід проведення відкритих конкурсів. Фактично, головою Фонду виявиться вона, а не Портнов, хоча й буде погоджувати із президентом перелік об'єктів на продаж.
А які ще кандидатури на посаду голови ФДМУ розглядали?
- У результаті політичних домовленостей ця посада була закріплена за БЮТ, упевнений, що в нашій фракції (НУ-НС. - Ред.), у складі якої, принаймні, троє екс-голів Фонду, суперечок було б набагато більше.
Які великі об'єкти будуть продані цього року?
- Взагалі, щоб виконати план надходжень від приватизації, закладений у держбюджет-2008, досить продати всього один великий об'єкт, наприклад, Одеський припортовий завод. Але мені здається, що Кабмін перевиконає план. У всякому разі, за моєю інформацією, перед Портновим стоїть завдання готувати до першочергового продажу ще як мінімум два об'єкти: Укртелеком і Луганськтепловоз. Переконаний, що Портнов увійде в курс справ і впорається із цим завданням, але головне, щоб серйозні іноземні інвестори зацікавилися відповідними підприємствами і повірили, що цей Кабінет міністрів буде сповідувати трохи інші приватизаційні принципи, ніж попередній. Думаю, що перший великий об'єкт продадуть десь через три-чотири місяців, а гроші надійдуть у держбюджет через півроку.
Торік президент Віктор Ющенко блокував проведення конкурсу із продажу Одеського припортового заводу. Чи всі відповіді на спірні питання уряд погодив із Секретаріатом президента?
- Ні, триває дискусія із приводу того, як продавати завод: разом з аміакопроводом і перевалочними потужностями чи окремо, залишивши їх у держвласності. Зрозуміло, що від цього залежить попит на об'єкт і ціна ОПЗ - з аміакопроводом він буде коштувати на порядок дорожче. Разом з тим усі розуміють, що приватизація аміакопроводу автоматично створить передумови для монополізації цього ринку.
Не відкидаю, що під час підготовки конкурсу із продажу ОПЗ знову може виникнути політичний конфлікт, що віджахне інвесторів. Хоча, з іншого боку, Криворіжсталь взагалі продавали під час зміни урядів, а результат одержали оптимальний... Але особисто мене більше цікавить продаж не ОПЗ, а Укртелекому, який потрібно приватизувати невідкладно, інакше підприємство або збанкрутує, або буде остаточно розкрадене. Цього року за цей об'єкт ще реально одержати нормальні гроші, хоча й менші, ніж можна було виручити раніше.
Хіба продажу Укртелекому не перешкоджає дотепер невирішена дилема системи спецзв'язку?
- Єдина проблема, що реально перешкоджає приватизації підприємства, - це апетити тих, хто протягом багатьох років заробляє на Укртелекомі невраховані державою гроші. Але, думаю, якщо президент і прем'єр приймуть спільне політичне рішення із цього приводу, то всі заспокояться. Інші проблеми або врегульовані законом, прийнятим ще в 2000 році, або підлягають урегулюванню протягом декількох місяців.
Скільки коштів можна одержати від продажу Укртелекому з урахуванням того, що в 2007 році міноритарні пакети акцій ВАТ, м'яко кажучи, не користувалися попитом?
- Низький попит на дрібні пакети акцій - це підтвердження помилковості підходу до продажу цього об'єкту Фонду Валентини Семенюк і уряду Віктора Януковича. Цілком природно, що в умовах, коли контрольний пакет перебуває в неефективного власника, ринкова ціна дрібних пакетів акцій ніколи не буде оптимальною.
Також не можна визначити ринкову ціну контрольного пакета, продавши міноритарний. Така політика - замилювання очей. Дрібні пакети акцій державних підприємств не цікавлять інвесторів, або, точніше, цікавлять лише тих, хто хоче приватизувати не об'єкт, а його топ-менеджмент. Зовсім інша ситуація, наприклад, з акціями Криворіжсталі - будь-який пакет на відкритому ринку з руками відірвуть. Весь пакет акцій Укртелекому, на мій погляд, потрібно продавати відразу, надавши інвесторам кілька місяців на ознайомлення з об'єктом. До речі, краще, якби його купили іноземці, а не росіяни.
Поясніть чому?
- По-перше, у росіян досить специфічний стиль ведення бізнесу: він визначається цілком сформованою специфікою закритої економіки, контрольованої державою. Простіше кажучи, якщо російська компанія купить нашу, то це буде означати, що реально нею буде управляти Кремль, а не фактичний покупець. По-друге, західні інвестори можуть залучити до управління підприємством більш кваліфікований менеджмент.
Чи правда, що керівництво держави орієнтоване на продаж стратегічно важливих об'єктів іноземним інвесторам?
- Поки нам нема рації боятися іноземних інвесторів, адже їм в Україні належить тільки кілька стратегічних об'єктів. Ще в часи прем'єрства Віктора Ющенка американці купили два обленерго, і в 2005-му індуси придбали Криворіжсталь. Набагато гірше й економічно небезпечніше, коли половина енергетики країни сконцентрована в руках одного українського олігарха.
А екс-голова Фонду держмайна Михайло Чечетов, наприклад, наполягає на тому, що держава повинна відсівати інвесторів...
- Михайло Васильович змушений це говорити, адже він у свій час чимало об'єктів продав на спецумовах. Я знаю, як це відбувалося, сам неодноразово відповідав на телефонні дзвінки зверху і нічого не міг зробити, проте не вважаю особистість інвестора конкурентною перевагою...
У будь-якому разі, спеціальних умов більше не буде. Ми навіть пообіцяли допомогти панові Портнову і прийняти закон, який би заборонив Фонду встановлювати додаткові умови. Це дозволило б істотно послабити політичний тиск на керівництво ФДМУ. До речі, під час організації конкурсу із продажу Криворіжсталі умови вдвох готували Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко особисто. Думаю, так само буде й цього року, принаймні, президентський Секретаріат, якщо буде потреба, допоможе прем'єр-міністрові, у якої, втім, є непоганий досвід підготовки великих об'єктів до приватизації в умовах тиску з боку інвесторів.
Кар'єра депутата
2007 р. - народний депутат
2006 р. - народний депутат
2003 г. - первый заместитель председателя ФГИУ
1998 р. - голова ФДМУ
1994 р. - заступник, перший заступник голови, виконуючий обов'язки голови ФДМУ
1993 р. - заступник голови з питань приватизації Фонду комунального майна м. Києва
1992 р. - начальник управління приватизації Київської міськдержадміністрації
1991 р. - заступник голови з питань економіки Московського райвиконкому
1990 р. - депутат Московської райради м. Києва
1990 р. - головний консультант із питань економіки Московської райради м. Києва
1987 р. - старший інженер, інженер-програміст НДІ систем автоматизації Центрального НВО "Каскад" м. Києва
1981 р. - старший інженер Центрального НВО "Каскад"
1978 р. - інженер НДІ автоматики
1977 р. - інженер-економіст ВТО "Укрглавснабсистема" Главснаба УРСР
1977 р. - закінчив Київський державний університет їм. Т. Г. Шевченко
7 січня 1955 р. - народився в Києві
Які консорціуми можуть створити потенційні претенденти на ОПЗ і Укртелеком?
- Раніше консорціуми створювали для того, щоб обійти додаткові умови. Наприклад, у свій час брати Чуркіни обійшли додаткові умови, які встановив тодішній голова Фонду Михайло Чечетов під час продажу Чорноморського суднобудівного. Вони просто купили компанію, що належала українському бізнесменові, і через неї придбали ЧСЗ. Разом з тим через наших резидентів іноземцям простіше розраховуватися з державою... Але в 2008-му, напевно, іноземці будуть заходити в Україну прямо, реєструючи філії.
Керівництво уряду вже заявило про повернення в держвласність Луганськтепловоза і Нікопольського феросплавного заводу на підставі судових рішень. Наскільки масштабною буде реприватизація в 2008 році?
- Повернення в державну власність названих вами об'єктів - це зовсім закономірне явище, судові рішення потрібно виконувати. Луганськтепловоз намагалися повернути державі всі судові інстанції, але Валентина Семенюк завзято оскаржила відповідні рішення. Зараз у цьому питанні начебто б поставлена крапка. НЗФ ще в 2005 році повинні були повернути державі, але Семенюк не хотіла реєструвати підприємство, розповідаючи байки про проблеми з реєстратором, Генпрокуратурою і т.д. Поки справа із НЗФ перебувала в судах, його акціонери (я б назвав їх колишніми власниками) провели додаткову емісію акцій... Якщо раптом з'ясують, що Фонд держмайна дав на це дозвіл, то можна буде говорити про кримінал.
У будь-якому разі, додаткова емісія акцій НЗФ значно ускладнить повернення цього об'єкта в держвласність. Знадобиться не один рік, щоб розібратися і розставити всі крапки над "і". Гірше всього, що держава кілька років підряд не одержує дивідендів від діяльності НЗФ, об'єкт контролює колишній власник, він же одержує прибутки, а реально - взагалі невідомо, кому належить цей завод.
Загалом, не думаю, що реприватизація буде масштабною. Хіба що Кабмін підніме питання про повернення пакета акцій Дніпроенерго, але цей акт - не реприватизація, а оскарження процедури банкрутства. Не відкидаю також, що ще можуть торкнутись питання законності продажу Комсомольського рудоуправління, що купив керівник ММК ім. Ілліча, соціаліст Володимир Бойко...
Дострокові парламентські вибори стали можливими завдяки особистим домовленостям Віктора Ющенка з Рінатом Ахметовим. Наскільки реальне у цьому контексті повернення в держвласність акцій Дніпроенерго?
- Якщо домовленості дійсно були, то це може значно ускладнити процедуру повернення Дніпроенерго. Подивимося, чи зможе уряд Тимошенко переконати президента.
Цікава закономірність: на всі об'єкти, які прагне реприватизувати уряд Тимошенко, у свій час претендували лояльні до неї бізнесмени, зокрема, Ігор Коломойський і Костянтин Жеваго. Чим це пояснюється?
- Якщо говорити про НЗФ, то я категорично проти того, щоб повторилися події 2005 року, коли менеджерів Пінчука намагалися замінити людьми Коломойського. Але ж я прекрасно пам'ятаю, як продавали НЗФ, і вважаю: якщо держава поверне цей завод, а Коломойський викупить його за справедливою ціною на нормальному відкритому конкурсі, то від цього виграють всі, крім Пінчука. Хоча, до речі, далеко не факт, що на відкритому конкурсі пан Коломойський переможе... Так само й Жеваго не купить за безцінь Луганськтепловоз, якщо його виставлять на відкриті торги. Мені здається простим збігом обставин те, що Чечетов і Семенюк не зовсім чисто продали ті об'єкти, які цікавлять союзників Тимошенко.
А якщо російський Трансмашхолдинг дійсно так зацікавлений у Луганськтепловозі, як про це розповідають Чечетов і Семенюк, то ніхто нікому не заважає заплатити за підприємство нормальну ціну, а не 292,5 млн грн. У свій час, коли я ще працював у Фонді, цей об'єкт взагалі був нікому не потрібний, тільки Жеваго регулярно звертався із проханням виставити підприємство на продаж, а ми конкурс скасували, оскільки реальних конкурентів не було. І я, відверто кажучи, ніколи не повірю в те, що Трансмашхолдинг не переб'є ціну Жеваго. Це просто смішно.
Уряд Тимошенко збільшує соціальні видатки, покриваючи дефіцит держбюджету за рахунок надходжень від приватизації. Наскільки вичерпаний цей ресурс доходів?
- Цікавих об'єктів ще багато. Цього року ніхто не буде порушувати питання про перегляд переліків об'єктів, приватизація яких заборонена законодавчо, але це варто було б зробити. Хоча б зважаючи на те, що в низці галузей обсяги розкрадання коштів давно зашкалюють. На мій погляд, у держвласності потрібно залишати винятково об'єкти стратегічного значення типу АЕС, ГТС і т.д. Інші підприємства нафтогазового, енергетичного, транспортного комплексів і ЖКГ потрібно приватизувати, але продавати треба не більше 3-4 об'єктів на рік і лише за умови стабільної політичної ситуації в країні.
За матеріалами:
Контракти
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас