925
Оподаткування та ефективність vs Оподаткування та (не)справедливість
Проблема податків в усі часи буде турбувати людей хоча б по тій простій причині, що вони, податки, як і смерть неминучі. В Україні тема податків постійно актуальна через величезний тіньовий сектор, низьку податкову дисципліну, суперечливе податкове законодавство і т.д. і т.п. Це всім відомо.
Уже котрий рік поспіль у суспільстві, у пресі, у парламенті, академічних колах, та де завгодно, мусується проблема податкового кодексу. Начебто б уже і кодекс був майже готовий, але тут позачергова зміна уряду і, зважаючи на все, новий глава спеціального створеного бюджетного комітету з питань податків і митної політики напевно захоче внести свою лепту в створення цього фундаментального документа. Не вийшло це в пана Азарова, може вийде в пана Терьохіна, є ще, правда, пан Катеринчук, зі своїм варіантом кодексу, та ін. патріоти батьківщини. От серед інших з'явився також один заморський фахівець, що відкриває нам як Миклуха Маклай аборигенам очі на істину. Нема пророка в рідній батьківщині, так він за морями та океанами знайшовся!
Звичайно ж, приємно, що про податки, їх "(не)справедливості" турбуються не тільки народні обранці або відповідні відомства, але також пересічні громадяни, підприємці. При цьому не тільки наші співвітчизники.
Буквально в одному з останніх випусків авторитетного тижневика "Дзеркало тижня" (№ 48 (677) 15 21 грудня 2007) минулого року з'явилася стаття Марка Коробова "Оподаткування і (не)справедливість".
Чому у "мешканця" далекого Нью-Йорка виникла ідея писати про податки та друкуватися в Україні, історія замовчує. У них там очевидно із цією справою все ОК!
Після цього стаття була розміщена в Інтернеті, тобто варто припустити, що коло людей, що ознайомилися з її змістом, в Україні ще більше розширилося.
Тезисно, про те, що пропонує у своєму листі в редакцію, як кажуть у рідній батьківщині, "дописувач" зі США.
Лейтмотив оповідання говорить, що обкладати необхідно не працю, а капітал. Необхідно створити "якісно нову науку про податки", ідеологія якої повинна передбачати ревізію принципів оподатковування, закладену майже 200 років тому. Сміт, Ріккардо, Міль, - усі на смітник історії, в нас тут черговий Кулібін з'явився, тільки з Америки.
Аналіз змісту статті говорить про те, що автор практично не розбирається в елементарних речах, ключових властивостях податків та оперує термінами на свій розсуд.
Візьмемо такий пасаж з оповідання. "Принцип "більший прибуток - більший податок" змушує якомога серйозніше задуматися над доцільністю використання величини прибутку як основного податкоформуючого фактору. Справа ще в тому (і це - головне!), що звичайно, стягуючи із платників податків податок пропорційно прибутку...". Стягувати податок пропорційно прибутку значить платити його за єдиною ставкою, що, приміром, реалізовано в нас в Україні реформою 2004 року. Принцип "більший прибуток - більший податок" навпаки має на увазі прогресію податкових ставок, але для "дописувача", зважаючи на все, це тотожні речі. Це, по-перше! Далі може йти по 2, 3, 10... Але буду лаконічним.
Взагалі в статті написані дуже цікаві речі. Ще абзац із оригіналу. "...При цьому інтелектуальні блага, які створені попередніми поколіннями і перебувають у розпорядженні нині живих, не мають ні вартості в її класичному розумінні, ні грошового еквівалента, ні грошового вираження".
Один із світових авторитетів економічної науки з проблеми людського капіталу, лауреат нобелівської премії Гарі Беккер, напевно, сильно б здивувався, якби знав російську мову і міг прочитати те, що тут написано. А освіта (до речі, платна), а медицина, а інші галузі людської діяльності, де реалізовані відкриття попередніх поколінь. Вони не мають вартості (читай цінності) і грошового вираження? І взагалі це не економічні блага! Просто комунізм якийсь повинен наступити, оскільки "всі люди мають рівні права на всі досягнення людського розуму попередніх поколінь". От коли буде комунізм, тоді, будь ласка, а поки за все треба платити і податки частина цього платежу.
Взагалі після ознайомлення із цим текстом складається враження, що як Мойсей пише або все з вуст Творця або в пустелі, де до нього нікого і ніколи не було.
Проблема "ефективність - справедливість" не тільки відносно податків, а в загальному контексті предмета економічної науки є однією із найбільш фундаментальних (див. приміром, книгу Артура Окуна "Велике протиріччя: рівність та ефективність"). Про неможливість оподатковування капіталів в умовах відсутності податкової гармонізації між країнами майже двадцять років тому (1989 рік) писали Разін (Razin) і Садка (Sadka). Вони довели, що якщо немає єдиних підходів до оподатковування (податкової гармонізації), капітал обкладати безглуздо (він піде із країни), а податковий тягар здебільшого ляже на немобільні фактори виробництва (праця, земля). Так воно, до речі, і сталося!
Загалом, трохи помізкувавши про те і про се автор статті приходить до головної думки свого оповідання, що "це доводить нагальну потребу переходу до оподатковування капіталу як найважливішому принципу оподаткування". Не важливо, що такий висновок суперечить всім багаторічним світовим тенденціям, у цьому випадку сила думки перемагає об'єктивну реальність. Звідки, звичайно, можна знати, що в усім світі йде жорстока боротьба між країнами за залучення капіталів. Це має свій прояв у тому, що кілька десятків років підряд середні ефективні ставки податків з капіталу (AETR average effective tax rate) зменшилися на порядок (див. звіти на http://ec.europa.eu/taxation_customs/taxation/gen_info/economic_analysis/tax_structures/index_en.htm
Податки, як виявляється, є ефективним інструментом конкурентної боротьби на світовому ринку капіталів. Неофіційний переклад з одного з таких звітів говорить, що "найменші ставки податку на прибуток (станом на 2007 рік) установлені в Словаччині, Ірландії (15%) та Естонії (0% - для нерозподіленого прибутку). Спостерігається тенденція зменшення нормативних ставок податку на прибуток корпорацій у середньому по країнах ЄС за десятилітній період з 35% до 25,8%". Але ми на це не повинні звертати увагу і слухати, що нам "вішають (хотів написати віщають, але це слово підходить краще!)" з Америки.
Таким чином, якщо ми в Україні будемо обкладати капітал, то іноземні інвестиції (до речі, за цим показником, поділеним на душу населення, ми і так позаду планети всієї) линуть в країну нескінченним потоком. Треба б слухати таких порад побільше і друкувати їх у пресі частіше.
Остання ремарка, щоб не стомлювати читача. Проблема оподаткування і справедливості дуже важлива теоретично і практично. Однак у нас у країні, дай-то Бог, зробити оподаткування просто ефективним, діючим (накопичення і суперечливість податкового законодавства дає можливість багатьом податки не платити взагалі!), а вже потім справедливим. Рухатися треба від меншого до більшого, а не намагатися потрапити відразу в дамки. Ми це, здається, уже проходили, що із цього вийшло відомо всім!
Костянтин Швабій
начальник відділу податкової політики та методології оподатковування
Науково-дослідний центр із проблем оподатковування
Національний університет державної податкової служби України
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
