Наш дім - турдім: вся правда про професію турменеджера
Розкид зарплат на ринку праці туристичних менеджерів занадто великий - один заробляє 200 дол. на місяць, а інший, виконуючи практично ті ж функції, - 1500 на місяць. Чому так відбувається і кому платять більше, дізналися "Деньги".
У кого найбільш неспокійне офісне життя в переддень свят? Звичайно ж, у турменеджерів. Вони засиджуються до ночі, працюють по вихідних, вислуховують скарги туристів, що загубилися в закордонних аеропортах. І нічого не попишеш: доходи більшості менеджерів з туризму прив'язані до кількості проданих турів, а в новорічні свята путівки продаються особливо активно. Мимоволі станеш трудоголіком. Правда, зарплати працівників турбізнесу не завжди залежать від їхньої працьовитості. Часто розмір зарплати обумовлений політикою керівництва, напрямком, на якому працює менеджер, а також специфікою діяльності туркомпанії.
Міфи та реалії
Обов'язки менеджера з туризму залежать від того, у якій компанії він працює - у туроператорській чи агентській. Про цей поділ бізнесу - на законодавчому рівні - пересічний громадянин найчастіше не знає.
Компанія-туроператор має право вести зовнішньоекономічну діяльність, вона формує пакет - від авіаперельоту до вечері в ресторані, укладає партнерські угоди з готелями і фірмами, які приймають туристів.
Турагент - це, по суті, дилер, що продає продукти, "спечені" старшим братом - туроператором. Живуть турагенти за рахунок комісійних від продажів.
Тому менеджер з туризму може бути виробником товару або його продавцем. Відповідно, навички і знання потрібні різні.
"Менеджерів агентських турфірм останнім часом тренують за тими ж технологіями, що і всіх "продажників". Адже їм потрібно розібратися в плутаних потребах клієнта, запропонувати оптимальний за ціною і якістю варіант тура, а головне - максимально близько підвести його до покупки, якомога красивіше розповівши про принадності майбутньої поїздки. Навіть якщо менеджер ніколи не був у краях, що розхвалюються ним , він повинен поводитися так, начебто вчора відтіля повернувся", - розповідає директор туркомпанії "Артекс'94" Олег Пікерський.
Для багатьох непосвячених слово "туризм" асоціюється з романтикою далеких доріг та участю в красивому житті під девізом "розкішний відпочинок". Тому вступати на туристичні факультети стало модно серед молоді, що вірить міфам. "Насправді, "середній" менеджер з туризму може виконувати прозаїчні функції. Наприклад, збирати документи для одержання віз, стояти в чергах під консульствами закордонних країн і нервувати у випадку відмов", - розвінчує міф директор туркомпанії "Респект" Ганна Ангел.
Кого хочуть
Факультети туризму щорічно вихлюпують на ринок дві-три тисячі фахівців (про туристичну освіту див. "Де повчитися на "туриста"). Але примхливі роботодавці приймають далеко не всіх власників дипломів. "Найчастіше директори турфірм не знають, що краще - брати "теоретика" з новеньким дипломом чи працівника без такого, але з відповідними якостями: зовнішність, комунікабельність, акуратність у роботі, бажання вчитися. "Навчити" менеджера можна за один-два сезони. Обов'язкова умова для тих, хто працює із закордонним сегментом, - знання англійської мови", - відзначає директор з туризму компанії Via Kiev Юлія Гусак. Але, головне, як кажуть керівники турфірм, - щоб менеджер-початківець хотів учитися в "старших за званням".
"Що цікаво - професія "менеджер з туризму" ще не стала турботою рекрутерів. Пошук вакансій і кадрів відбувається у вузькому колі: через професійну розсилку, на спеціалізованих порталах і методом "сарафанного радіо", - говорить HR-менеджер компанії A Priori Consulting Альона Паталаха. - Від туркомпаній у рубриці "фахівці із продажів" з'являються лише поодинокі оголошення".
Які наші гроші...
Незалежно від того, туроператорська це фірма чи турагентська, розмір зарплати, а також систему оплати праці вигадують власники компаній. Є три варіанти системи оплати для турменеджерів: "гола" ставка, ставка плюс відсоток від прибутку компанії, просто відсоток від прибутку компанії.
Як правило, менеджерам платять ставку, а також відсоток від отриманого компанією прибутку - або за окремий тур, або за певний період (приміром, квартал або сезон). Відсоток може бути дуже різний, у середньому - 5-10%. Для прикладу: вартість туру становить $3000, на цій поїздці компанія заробляє приблизно $300, з яких $30 одержує менеджер.
Туристичних компаній із чітко прописаними правилами нарахування зарплати співробітникам - одиниці. Тому одержати якісь усереднені дані по доходах турменеджерів виявилося вкрай складно. Хтось говорив, що більше за всіх заробляють співробітники великих операторських компаній з іноземними інвестиціями, хтось, чуючи про це, заперечував: "Не факт, у мене знайома працює в одного великого оператора та одержує $300". Працівники однієї з операторських компаній з іноземними інвестиціями люб'язно поділилися інформацією про свої доходи: "Середні" менеджери в нас мають оклад $600-1000 плюс премія залежно від результату роботи - її розмір щораз визначає фінансовий директор".
Ще в одній досить великій агентсько-операторській фірмі "Деньгам" сказали, що ставки в них - $400-600 на місяць. "Плюс ми одержуємо 10% від кожного проданого туру. Все, звичайно, залежить від напрямку, але, продаючи новорічні тури, можна заробити приблизно $1000-1400 на місяць із урахуванням ставки", - уточнює представник туркомпанії.
Як розповів "Деньгам" керівник однієї з вітчизняних турфірм, персонал середніх компаній (15-20 співробітників у штаті) одержує ставку в розмірі $300-500 плюс відсоток від заробітку контори (як ми вже відзначали, або від кожного туру, або від прибутку за певний період).
У багатьох маленьких турагентских компаніях (до 10 співробітників у штаті) ставки зовсім скромні - $200-300 на місяць. А от відсотки від продажів в ініціативного менеджера зі своєю клієнтурою можуть бути вагомими. У розпал сезону щасливий менеджер дотягує до $700-1000, зате в жовтні-листопаді він задовольняється помірним окладом.
"При всій скромності бізнесу "кривдити" персонал низькою зарплатою мало хто ризикує. На ринку двері усім відкриті, і досвідчені співробітники можуть переметнутися в іншу компанію. Текучка - досить розповсюджене явище в туристичній сфері", - говорить менеджер з туризму Оксана Заліська.
Багато власників туркомпаній утримують працівників не так зарплатами, як безкоштовним або майже безкоштовним відпочинком. Так, співробітник "правильної" турфірми один раз на рік одержує путівку на сім'ю в якийсь із партнерських готелів (найчастіше - у несезон).
Куди рости?
Три-п'ять-десять чоловік - це невелика українська турфірма, таких на ринку близько трьох тисяч. Управляють ними їхні власники або дружини власників. Перспективи кар'єрного росту в міні-агентстві обмежені - хіба що дорости до першого зама, тобто до другої людини в штаті, що складається із трьох працівників.
Великих і середніх туроператорських компаній по всій Україні набереться близько тисячі. Штат великих турконтор досягає 30-60 співробітників. Тут, як правило, вищі оклади і є перспективи кар'єрного росту. "При вдалому збігу обставин старанний фахівець за два-три роки може дорости до провідного менеджера по якійсь країні або очолити відділ прийому іноземних туристів в Україні", - говорить директор з туризму туркомпанії "Пілот" Наталія Довга. "Працювати в туроператорській компанії і "вести" країну або курорт - вищий пілотаж. Таких менеджерів називають директорами напрямків. Їх знає в обличчя вся "туристична" Україна. До них звертаються із всіх питань, адже вони мають особисті контакти з готельєрами, керівниками приймаючих офісів та інших поважних осіб", - відзначає комерційний директор компанії Tez Tour Аркадій Маслов.
Директора з туризму дніпропетровської турфірми "Самара" Юлію Тишкову запросила на роботу подруга - власниця бізнесу. Два з половиною роки Юлія, у минулому менеджер з продажу будматеріалів, освоювала "красивий" бізнес. Вивчила технології онлайн-бронювання від турецьких компаній. З'їздила в Туреччину, Єгипет, побувала в Китаї і на Мальдівах. Навчилася продавати "повітря" і робити йому рекламу. Ідучи в декрет, подруга довірила фірму Юлії, тобто за два з половиною роки дівчина виросла із зовсім "зеленого" менеджера з туризму до директора компанії.
Досить поширена ситуація, коли досвідчений менеджер, напрацювавши клієнтуру та особисті контакти з партнерами, забирає "надбання" фірми і відкриває свій бізнес. Цікаво, що власники морально готові до такого повороту подій - прогрес не зупиниш.
Красивості жанру
Найефективніший, найдорожчий і найризикованіший метод навчити новачка - відправити його в інфотур ("рекламник"). "По ідеї, гарний менеджер з туризму просто зобов'язаний побувати в місцях і готелях, тури в які він продає, довідатися, які підводні камені очікують туриста на відпочинку. Тому всі співробітники туркомпаній багато подорожують", - говорить директор туристичної компанії "Манеж" Катерина Маркова.
Цей "подарунок долі" старанний співробітник може одержати і через півроку роботи. Благо, закордонні партнери шанують гостей з України, которі можуть "перейнятися" курортом і будуть поставляти їм море туристів. Фінансовий вантаж інфотуру зазвичай бере на свої плечі сторона, яка приймає, "рекламники" коштують порівняно недорого - як "для своїх", на 40-50% дешевше від звичайного туру. А гарні директори відправляють своїх співробітників "у розвідку" повністю за рахунок фірми.
Безумовно, під час "рекламників" відпочити особливо не вдасться. Адже менеджер їде в першу чергу для того, щоб проінспектувати готелі і курорти. "Буває, потрібно оглянути десять готелів за день! Утримати в голові круговорот номерів, "зручностей", видів з вікна. Але якщо в інфотурі переважають "екскурсійка" або пляжний релакс - це просто подарунок!" - говорить менеджер з туризму київського офісу туркомпанії "Кандагар" Маргарита Гранкіна.
По приїзду отримані новини потрібно скласти в загальну інформаційну скарбничку фірми, а якщо необхідно - провести семінари для турагентів. Директор може поставити завдання сформувати продукт за підсумками інфотуру. Адже він вкладає кошти в поїздки менеджерів і хоче, щоб вони окупилися розширенням асортиментів.
Де повчитися на "туриста"
Багато комерційних і державних вузів "під попит" відкрили в себе факультети туристичного менеджменту - по країні таких набереться півтори сотні!
Найбільший досвід серед навчальних закладів, що займаються підготовкою фахівців у сфері туризму - ще з радянських часів, - мають Інститут туризму Федерації профспілок (рік навчання "на контракті" - 7 тис. грн. на рік) і Київський університет туризму, економіки та права (КУТЕП, рік навчання "на контракті" - 9 тис. грн. на рік). Тонкощі туристичної професії можна освоїти і на спеціальних курсах при цих же вузах. Наприклад, у КУТЕП диплом за фахом "агент з організації туризму" можна одержати, провчившись усього три місяці і витративши на навчання 1200 грн. А диплом екскурсовода там же обійдеться в 900 грн. (учитися теж прийдеться три місяці).
Туризм як професія
Чи варто йти в найманці до турфірми ?
ЗА
- можливість безкоштовно подорожувати
- гарний досвід для тих, хто хоче відкрити свою туркомпанію
- робота не вимагає фахової освіти
- можливість безкоштовно подорожувати
- гарний досвід для тих, хто хоче відкрити свою туркомпанію
- робота не вимагає фахової освіти
ПРОТИ
- низькі ставки
- сезонний заробіток
- нервова робота (доводиться постійно спілкуватися з незадоволеними туристами)
- низькі ставки
- сезонний заробіток
- нервова робота (доводиться постійно спілкуватися з незадоволеними туристами)
Отже:
У сезон менеджери з туризму заробляють стільки ж, скільки середньостатистичні маркетологи або продажники. А в несезон їхні доходи можна порівняти хіба що із зарплатами не найдорожчих офісів-менеджерів. Правда, сезонність у цій професії поступово сходить на ні.
Любов Чигир
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
