567
Є така професія - Батьківщині обіцяти
— Казна та Політика
Головний комуніст Петро Симоненко виступив з незвичайною, але "дуже комуністичною" ініціативою: запропонував ввести кримінальну відповідальність за невиконання політичними силами своїх передвиборних обіцянок. При цьому він запевняє, що українській Компартії кримінал у будь-якому разі не світить: комуністи, мовляв, перед цим гіпотетичним законом абсолютно чисті, вони "попереду і показують Україні, куди рухатися".
Політики обіцяють - виборці голосують. Але керуються останні при голосуванні не тільки лише обіцянками здобувачів депутатських мандатів. При цьому, як показало опитування, проведене недавно київським Інститутом проблем управління, тільки 13% респондентів вірять, що передвиборні обіцянки будуть виконані. Правда, разом з тим, більшість опитаних вважають неприпустимим, що передвиборні обіцянки не виконуються... Хоча в опозиційних партій завжди є шанс виправдатися тим, що вони нічого не змогли зробити, оскільки були не при владі. А ті, хто був біля "корита", традиційно можуть послатися на недостатні "фінансові можливості держави".
"Насправді все дуже просто. Політики просто не будуть згадувати про свої обіцянки - на тім все і закінчиться, - прогнозує директор енергетичних програм Центру "НОМОС" Михайло Гончар, якому довелося вивчати енергетичні аспекти програм політичних партій. - Якщо про них хтось інший згадає, то відповідь буде простою і очевидною: мовляв, реалії інші, ситуація змінюється, пріоритети підкоректовані. На думку експерта, для того щоб політичні сили, прийшовши до влади, почали хоч трохи виконувати свої обіцянки, потрібно, щоб вони перестали займатися, з одного боку, популізмом, з іншого боку - винятково своїми бізнес-інтересами, а зайнялися предметно стратегічними проектами, важливими для країни. Але це вже зі сфери політичного фентезі.
Обіцяти - професія політика. Не пообіцяєш - не потрапиш у Раду (хоча і щедрі обіцянки - це ще не 100%-а гарантія вдалого стрибка через парламентський бар'єр). А потім настають сірі парламентські будні. І в переможців по закінченні епопеї післявиборних "усушок-утрушувань" керівних крісел у ВР і Кабміні з'являється термінова необхідність м'яко "з'їхати" з теми. Пояснити "з’їзд" можна чим завгодно - хоч підступами внутрішніх і зовнішніх ворогів, хоч літаючими тарілками. Але по-іншому не можна: для виконання цих обіцянок потрібний не один реальний вітчизняний ВВП.
Найбільш круті обіцянки
Найдорожче
Найдорожчою передвиборною ініціативою стала пропозиція Блоку Литвина про введення погодинної оплати праці в Україні - не менше 25 грн. на годину. За підрахунками експертів київського Інституту проблем управління, для цього необхідно близько 1,5 трлн грн. Це більше, ніж сумарний ВВП разом з його "світлом" і "тінню". Можливо, тому в проекті бюджету - 2008, розробленому минулим урядом, про перехід до погодинної оплати праці - ні слова. Сумнівно, що і у новому проекті "фінансової конституції" можна буде зустріти ці положення. Тим більше, що литвинівці, не будучи в складі Кабміну, на його складання ніяк не вплинуть.
Крім того, Блок Литвина і комуністи (а серед тих та інших присутні далеко не бідні люди) у своїх програмах відстоюють ідею прогресивного прибуткового податку - хто більше заробляє, той повинен більше віддавати скарбниці. При цьому тільки литвинівці називають конкретні цифри: "Багатії будуть платити до 70%, а соціально незахищені верстви населення взагалі будуть звільнені від податку".
"ВД" скептично ставиться до цієї ідеї. І не тільки тому, що в парламенті досить забезпечених і дуже забезпечених людей. Українська економіка і так досить тінізована, а фінансові гоніння на "багатеньких буратін" - найкращий спосіб заохотити офшори та інші форми "тіні".
За прогнозами Державного науково-дослідного інституту інформатизації і моделювання економіки, в 2007 р. тіньовий ВВП в Україні повинен скласти 443,1 млрд грн. (близько 40%) при обсязі сумарного ВВП 1,135 трлн грн. Відповідно до проекту держбюджету-2008, розробленого ще урядом Віктора Януковича, обсяг ВВП повинен скласти близько 809,7 млрд грн. У проекті нового бюджету, що днями обіцяє подати уряд Юлії Тимошенко, валовий показник навряд чи буде сильно відрізнятися. Яка частка "тіні" буде у випадку введення "податку на багатих" по-литвинівськи - поки ніхто не підраховував.
Але "зіскочити" з таких дорогих обіцянок, будучи в опозиції, так ще і найменшою фракцією в парламенті, не важко. І навіть без особливих пояснень. "Винуватий Литвин не буде - "винуваті" будуть ті, хто його не підтримає. У цьому полягає "технологія зіскакування": можна обіцяти, знаючи заздалегідь, що для проведення цього закону потрібна конституційна більшість. А її немає. І відповідь критикам готова", - прогнозує директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
Заборонене
Заборона реклами алкоголю та тютюну задекларована у програмі НУНС і Блоку Литвина. До речі кажучи, відповідний закон був поданий на розгляд парламенту ще сім років тому, але дотепер так і не прийнятий.
За розрахунками Координаційної ради Асоціації зовнішньої реклами України, якщо закон буде введений без перехідного періоду, як це передбачено Європейською конвенцією з боротьби з тютюнопалінням, - і рекламний ринок, і бюджет ризикують зазнати відчутних втрат. Ринок зовнішньої реклами ризикує "просісти" приблизно на 10%. Що ж стосується прямих втрат бюджету від негайного введення заборони реклами алкоголю і тютюну, то вони складуть близько $7 млн. Додамо до цього близько $200 тис. на соціальну рекламу, стільки ж недорахуються місцеві бюджети як податку на рекламу. Загальні втрати місцевих бюджетів, за підрахунками голови парламентського підкомітету V скликання з питань реклами, регіоналки Олени Бондаренко, можуть скласти близько $50 млн. Разом - $57,4 млн (287 млн грн.).
Але в рекламістів є надія, що обіцянка заборонити рекламу алкоголю і тютюну залишиться невиконаною. Основний лобіст цього закону, екс-депутат Борис Безпалий, пішов з "Нашої України" і взагалі не з'являється на політичному обрії. Серед інших нашоукраїнців настільки ревних супротивників рекламних трюків з "нікотином і градусами" не спостерігається. Правда, цю ідею давно вже мусує бютівець Микола Томенко. Разом з колегою Сергієм Правденком він повторно зареєстрував відповідний законопроект - "Про внесення змін у Закон "Про рекламу". Не виключено, однак, що цей законопроект буде благополучно завалений за допомогою Партії регіонів, що і раніше виступала проти нього, посилаючись на можливі втрати місцевих бюджетів.
Найбільш соціальне
Передвиборна програма Партії регіонів більш ніж наполовину складалася з обіцянок соціального характеру. А оскільки представник партії Микола Азаров очолював на момент виборчої кампанії Міністерство фінансів, регіонали виявилися єдиними, хто йшов на вибори з якимись готовими наробітками. Приміром, стаття 59 проекту бюджету (про встановлення з 1 січня 2008 р. для студентів вузів I-II рівнів акредитації стипендій у розмірі 200 грн, III-IV рівнів - 300 грн, а з 1 вересня 2008 р. - відповідно 300 і 530 грн) повністю ввійшла в передвиборну програму регіоналів.
Новий уряд поставив перед собою завдання розробити нову концепцію бюджету. Із цієї причини Партія регіонів виявляється повністю вільною від своїх обіцянок по "соціалці". Їхнє невиконання можна буде звалити на "помаранчевий" Кабмін.
Втім, у середовищі регіоналів уже чесно заявляють, що їхні соціальні обіцянки носили, скоріше, репрезентативний характер, ніж пов'язані з конкретним "майстр-планом", розрахованим по періодах.
Найбільш тривале
Повернення знецінених внесків українців в Ощадбанку СРСР - це те, що хвилює вже більше півтора десятиліть мільйони українців. БЮТ під час виборчої кампанії почав обіцяти, а зараз продовжує клятвено запевняти, що чекати залишилося зовсім недовго. Більше того, Юлія Тимошенко показово провела свою першу зустріч як прем'єр-міністр із головою правління Ощадбанку Анатолієм Гулеєм саме з цього питання. "Я має намір виконати взяті зобов'язання з повернення заощаджень", - запевнила глава уряду.
У передвиборній програмі БЮТ обіцяв повернути всі знецінені заощадження українців в Ощадбанку СРСР їхнім власникам через два роки. Для цього Блок Тимошенко збирається: 1) провести детінізацію економіки; 2) змусити великі корпорації платити податки; 3) збільшити приплив іноземних інвестицій. Ставка Тимошенко в даному питанні досить серйозна: у випадку невиконання цієї обіцянки, за словами глави уряду, її команда піде із влади.
Сума втрачених заощаджень, треба сказати, чимала. Відповідно до Закону України "Про державні гарантії відновлення внесків громадян" від 11 листопада 1996 р., обсяг знецінених заощаджень українців в Ощадбанку СРСР становить 131,96 млрд грн. За даними Рахункової палати на кінець вересня 2007 р., за 10 років з майже 132 млрд погашено 6 млрд грн. (нагадаємо: діючий Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді затвердити загальні доходи державного бюджету на 2008 р. у розмірі 206,591 млрд грн., видатки - 224,392 млрд грн.). Для порівняння: у проекті бюджету на 2008 р. на ці цілі виділено всього 750 млн грн.
Тим часом у коаліційній угоді НУНС-БЮТ є присутнім пункт, формулювання якого дозволяє прем'єрові, на випадок чого, відійти від обіцянки облагодіяти націю знеціненими заощадженнями. Мова йде про повернення цих заощаджень "у міру фінансових можливостей держави". Схожий пункт стосується і можливості переведення армії на контрактний принцип формування. Втім, якщо, всупереч угоді, бютівці відразу подали у Верховну Раду законопроект про скасування призову в армію з наступного року, що їм може перешкодити зробити що-небудь подібне і в випадку із внесками? Результат: прем'єр і фракція БЮТ зробили для виконання своєї обіцянки все від них залежне, але колеги-депутати відмовилися повернути українцям радянський борг.
Найбільш військове
У принципі, ніхто з переможців виборів не заперечує проти необхідності професійної армії. Генштаб Збройних Сил України підрахував, що для переходу на професійну армію в терміни, окреслені президентом (до 2010 р.), необхідно на все про все 40 млрд грн. А це все можливо лише при строгому дотриманні Закону "Про Збройні Сили", за яким на армію повинно виділятися не менше 3% від ВВП. Навіть "пропрезидентські" аналітичні центри розглядають можливість переходу армії на контрактний принцип з обережним оптимізмом. На думку директора Центру економічних досліджень і політичних консультацій Ігоря Бураковського, до 2010 р. можна укластися, але яка якість бойової підготовки буде в таких бійців - це ще питання.
Екс-міністр оборони Анатолій Гриценко ще на початку року зробив заяву, що 2010 р. - це не догма. Та й у коаліційній угоді НУНС-БЮТ під час його доопрацювання з'явилося розпливчасте доповнення, що перехід на професійну армію повинен здійснюватися "відповідно до фінансових можливостей держави". А про фінансові можливості України зараз говорить той факт, що в проекті бюджету-2008 від минулого Кабміну на потреби оборони виділені трохи більше 8,7 млрд грн. - при тому, що реальну потребу експерти оцінюють в 14-15 млрд грн. (див. "ВД", №47).
Тим часом тимошенківці ще до формування уряду подали у Верховну Раду законопроект про скасування призову в армію в 2008 р. Незважаючи на те, що в коаліційній угоді з НУНС цей пункт був знятий. Навряд чи для БЮТ є секретом позиція НУНС щодо питання строків скасування призову. Не кажучи вже про позицію регіоналів, чий представник, Олександр Кузьмук, курирував силові структури. У Тимошенко, таким чином, виходить блискуча, хоча і традиційна "відмазка": от, ми хотіли, але нам не дали...
Їхнє майбутнє - діти
Що поєднує всіх нинішніх переможців парламентської гонки - так це любов до дітей. Всі п'ять партій і блоків під час виборів наперебій пропонували молодим батькам грошову винагороду за сам факт появи дитини на світ - п'ятизначні суми (у гривнях), які зростали б з появою кожного наступної дитини. Найбільш щедрими виявилися бютівці та регіонали. Перші обіцяли підняти виплати на первістків до 12 тис. грн. Партія регіонів - на 300 грн менше. Зате за другу або третю обидві політичні сили готові відвалити з держбюджету відповідно по 25 тис. і 50 тис. грн.
Тепер, коли лідер БЮТ очолила Кабінет Міністрів, у неї з'явиться можливість переписати проект бюджету уряду Януковича з урахуванням своєї "дитячої" обіцянки. Відповідно до передвиборної програми Партії регіонів, на стимулювання народжуваності буде потрібно 22 млрд грн. З них 8 млрд - на допомогу при народженні дітей і 14 млрд - на виплати до їхнього повноліття. Але в проекті бюджету "від регіоналів" на 2008 рік конкретна стаття на ці цілі була відсутня. Це і не дивно: адже для виконання цієї обіцянки потрібна була б майже половина всіх соціальних витрат цього бюджету (а вона позначена майже в 51 млрд грн). При цьому загальний обсяг фінансування заходів щодо поліпшення становища дітей, молоді, жінок і сім'ї в проекті позначений у розмірі близько 279 млн грн.
Юрій Рудницький
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
