1271
"Ощадвнескова" інфляція
— Казна та Політика
Підвищення дисконтної ставки НБУ до 10% не зможе знизити інфляцію в Україні, спровоковану немонетарними факторами і виплатами по знецінених внесках Ощадбанку СРСР.
Напередодні Нового року, 29 грудня, правління Національного банку постановою №492 ухвалило рішення щодо підвищення дисконтної ставки з 1 січня 2008 року з 8% до 10% річних. Таке рішення НБУ було продиктовано за результатами аналізу динаміки макроекономічних і монетарних показників за 2007 року. Перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов відзначив, що такий крок буде сигналом стурбованості Нацбанку динамікою інфляції, з метою стримування інфляційного тиску надалі. У той же час більшість експертів відзначили, що зміна дисконтної ставки істотного впливу, як на індекс споживчих цін, так і на темпи зростання ВВП не зробить. Повернути інфляцію до однозначного числа чисто монетарними методами навряд чи вийде.
На думку директора департаменту операцій на фінансових ринках банку "Фінанси та Кредит" Андрія Войтенка, "з огляду на те, що операції НБУ в реальності проводяться на відкритому ринку за іншими процентними ставками - з великим відхиленням від дисконтної ставки (наприклад, 0,1% - залучення, 14-15% - розміщення), значення дисконтної ставки зводиться до номінального".
Слід зазначити, що НБУ майже 10 років тому вибрав як показник стабільності в країні валютний курс, а не інфляцію, і не помилився. Незважаючи на рекомендації міжнародних експертів, які пропонують перехід від політики таргетування (спосіб реалізації господарської політики держави, що виражається у виборі якої-небудь економічної "мішені", на яку необхідно впливати, щоб досягти певних результатів або поставленої мети) валютного курсу, до таргетування інфляції, НБУ виконувати рекомендації не поспішав. Це було пов'язано зі специфікою української інфляції:
По-перше, вона пов'язана із цінами на енергоносії. По-друге, для України більше характерна інфляція витрат, коли темпи збільшення продуктивності праці відстають від зростання доходів населення, крім того, чітко проявляється й інфляція попиту - швидкий розвиток кредитно-фінансової системи, через яку іноземні запозичення спрямовуються на споживчий ринок, збільшуючи попит.
На думку Андрія Войтенка, в умовах високої інфляції і короткострокової надліквідності на міжбанківському ринку (при середніх ставках "овернайт" за рік 0,5-2,5%), операції з іммобілізації "зайвої" грошової маси за ринковими ставками або, як мінімум, наближеними до облікової, можуть привести до різких коливань процентних ставок на міжбанку, збільшення ставок корпоративного кредитування, що суперечить стратегічним цілям НБУ зі зниження основних процентних ставок в економіці.
При нерозвиненому грошовому ринку, дисконтна ставка не здійснює такого впливу, як на розвинених ринках, де грошова маса відносно стабільна. На думку головного економіста ІК "Альфа-Капітал" Сергія Кульпинського, істотного впливу на економіку або на процентні ставки дане підвищення мати не буде.
По-перше, підвищення дисконтної ставки, викликане необхідністю приборкати інфляцію що перевищила 16%, зменшить обсяг і без того не дуже значного рівня короткострокової ліквідності на ринку, що впливу на інфляцію не робить.
По-друге, для того щоб перейти до прийнятого в низці країн таргетування інфляції через регулювання процентної ставки НБУ можна лише при повноцінному функціонуванні так званого трансмісійного механізму, тобто коли вартість ресурсу регульована Центробанком впливає на його кінцеву пропозицію підприємствам. Якщо в єврозоні, де пряме таргетування інфляції відсутнє, Європейський центральний банк для балансування ринку через аукціони постійно "вливає" ліквідність на ринок, як це було після недавньої іпотечної кризи. То в Україні, при грудневому дефіциті короткострокової ліквідності короткострокові ставки трималися на рівні вище 4% близько місяця і при цьому НБУ підвищив ставки "овернайт" на 2.5%.
По-третє, однією з основних проблем для банківської системи залишається дефіцит довгострокових ресурсів, що особливо актуально для середніх і невеликих банків. Банки, що мають доступ до зовнішніх ресурсів зможуть упоратися з даною проблемою, тоді як інші змушені будуть підвищувати кредитно-депозитні ставки, що знизить їхню конкурентноздатність.
Вирішення проблеми інфляції монетарними способами, тобто зміною дисконтної ставки, не може вплинути на інфляцію, викликану немонетарними факторами. На думку аналітика "Райффайзен Банку Аваль" Дмитра Сологуба, різкий стрибок інфляції в останні місяці пояснюється дисбалансом на продовольчих ринках, а, отже, не має монетарної природи, і зміни в кредитно-грошовій політиці НБУ не зроблять впливу на темпи збільшення цін у найближчі місяці.
У той же час, на відміну від дисконтної ставки, вплив на інфляцію зроблять "викинуті" на готівковий ринок кошти для повернення знецінених внесків Ощадбанку. На ці цілі в бюджеті-2008 передбачено 20 млрд. грн або 6,8% видаткової частини, з яких тільки 6 млрд. грн. будуть виплачені готівкою (до 1000 грн. кожному вкладникові), а інша сума буде покрита за рахунок права розраховуватися за товари, житлово-комунальні та інші послуги з ощадних книжок. З огляду на те, що маса готівки в даний момент становить не набагато більше 101,5 млрд. грн., то виплати складуть близько 5,9% готівки в обігу.
Проблема полягає в тому, що перед прем'єром Тимошенко зараз стоїть два діаметрально протилежні завдання. З одного боку, виконати передвиборні обіцянки щодо повернення знецінених внесків Ощадбанку СРСР, з іншого боку - не допустити збільшення споживчих цін у країні. З огляду на те, що більшість вкладників, зараз уже мають пенсійний або передпенсійний вік, то отримані внески в першу чергу підуть таки на споживчий ринок, разом з коштами, зекономленими за рахунок безготівкової оплати (за рахунок знецінених внесків) комунальних послуг.
На підтвердження цьому, розуміючи складність ситуації, Мінфін уже повідомив, що вкладники колишнього Ощадбанку можуть залишити відшкодовані внески під відсотки в "Ощадбанку", поклавши їх на депозити під 9,5% у валюті або 13,5% у гривні.
Примітно, що автори ідеї не відповіли самі собі на питання: "Чи погодяться люди, після того як один раз їхні внески вже пропали, залишити їх у банку з такою же назвою?".
На думку Володимира Оваденка, директори аналітичного департаменту інвестиційної групи "Арт-Капітал", підвищення дисконтної ставки неминуче приведе до збільшення кредитних ставок, що вдарить по малому і середньому бізнесу. "Погіршення умов кредитування на тлі передвиборних обіцянок Тимошенко і роздутої видаткової частини бюджету здатні привести до помітного уповільнення темпів зростання економіки. Саме в неадекватно великих бюджетних соціальних виплатах ми бачимо основні ризики 2008 р.", - відзначає експерт.
Підвищення дисконтної ставки без супутнього зміцнення гривні ще більше знижує ймовірність досягнення поставлених монетарних цілей. Так що це можна розглядати як ще один аргумент на користь швидкого зміцнення гривні, що в уряді сприймають як інструмент утримання низьких темпів інфляції. Нагадаємо, що НБУ своєю ревальвацією в 2005 році (у квітні 2005 року НБУ провів блискавичну процедуру ревальвації з 5,19 до 5,05 грн./дол.) продемонстрував, що курсовий інструментарій у боротьбі з інфляцією не є ефективним.
Підвищення дисконтної ставки не зможе зробити необхідного впливу на індекс споживчих цін, в умовах політики таргетування валютного курсу і підвищеного попиту на споживчому ринку, у той же час в умовах високих інфляційних очікувань, повернення знецінених заощаджень тільки ускладнить ситуацію. В остаточному підсумку, ми одержуємо ситуацію, що ні підвищення дисконтної ставки, ні можлива ревальвація гривні не приведуть до бажаного ефекту у вигляді стримування інфляції в прийнятних - до 10% на рік - рамках.
Яна Корецька
За матеріалами: Glavred.info
Поділитися новиною
