Хлібне місце — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Хлібне місце

Аграрний ринок
2708
Українські пекарі скуповують пекарні в очікуванні зростання споживання дорогого хліба.
"Займатися хлібним бізнесом невигідно", - кілька років поспіль повторюють українські пекарі. Держава регулює ціни на продукцію, вартість сировини постійно зростає: з початку 2007 року борошно вищого гатунку подорожчало на 40-60%. Рентабельність галузі низька, споживання хлібної продукції (у натуральному виразі) щороку падає на 1-2%.
Цікаво, що за всієї "невигідності" хлібного бізнесу доходи найбільших гравців ринку зростають як на дріжджах. У Київхлібі (займає 91% столичного ринку) в 2007-му розраховують збільшити виручку на 4,5% - до $160,4 млн. Продаж холдингу "Хлібні інвестиції" щороку зростає на 30%. Торік дохід компанії сягнув $59 млн. Концерн "Хлібпром" у 2006-му збільшив чистий дохід у 2,24 разу - до $59,9 млн, а обороти холдингу "Т і С" становлять $87 млн. При цьому великі хлібні компанії активно скуповують хлібокомбінати й будують нові. "Ми сподіваємося, що багато українців згодом перейдуть на дорогий елітний хліб", - пояснює хлібну стратегію керівник одного з хлібокомбінатів.
Усьому голова
Три роки тому власники лізингової компанії "Хліб України" (з 2006-го - холдинг "Т і С") Володимир Слабовський і Михайло Табачник придбали 75% акцій об’єднання "Одеський коровай". Ціна активу - $20 млн. Ще $10 млн Слабовський і Табачник інвестували в модернізацію. Суму угоди та інвестицій бізнесмени вважають адекватною. Підприємство випускає близько 220 тонн хліба на добу, його частка на ринку в Одеській області становить 65-70%, виручка торік перевищила $38 млн.
Український – найдешевший
"Одеський коровай" - не перша хлібна інвестиція бізнесменів. Слабовський і Табачник почали скуповувати дрібні хлібозаводи ще 1999 року, а в 2003-му стали акціонерами найбільшого в Криму хлібопекарського підприємства "Кримхліб". Потім викупили Сімферопольський комбінат хлібопродуктів в екс-голови правління Чорноморнафтогазу Ігоря Франчука та колишнього акціонера металургійного комбінату "Запоріжсталь" Василя Хмельницького. На модернізацію та реконструкцію своїх заводів, за словами співвласника холдингу "Т і С" Володимира Слабовського, бізнесмени витратили кілька десятків мільйонів доларів.
Івано-Франківський хлібозавод Юрій Триндюк придбав 10 років тому. Зараз його компанія "Хлібні інвестиції" зай-має 80-85% хлібного ринку в Івано-Франківську і 60% в області. За 10 років бізнесмен збільшив обсяги виробництва на підприємстві в 2,5 разу - до 42,5 тонн на добу. Хлібозавод обійшовся Триндюку лише в $25-30 тис. За його оцінками, нині актив коштує $10 млн. Продаж компанії не входить у плани підприємця, навпаки, він охоче поповнив би свої активи новими хлібопекарнями.
Хто годує Україну хлібом
"Бізнес стабільний, ризики у хлібної справи мінімальні", - пояснює інвестиційний інтерес до хлібного бізнесу аналітик ІК "Ренесанс Капітал Україна" Світлана Дригуш. Навколо цього багато міфів - нерентабельний, зарегульований тощо. Здається, їх створюють самі пекарі. Насправді рентабельність хлібних компаній у середньому коливається на рівні 5-25% залежно від виду продукції. Не зовсім правильною є й загальноприйнята думка про зарегульованість хлібного ринку в Україні. Частка соціального хліба (ціни на який регламентує держава) в загальному продажу хлібокомбінатів постійно зменшується. За оцінками Володимира Слабовського з "Т і С", реальні потреби населення в дешевій продукції - щонайбільше 25% загального обсягу хлібного виробництва. Втім, напередодні виборів, у вересні 2007 року, коли в деяких областях хлібозаводи підвищили ціни, уряд дозволив місцевій владі обмежувати рентабельність виробництва всіх видів хліба і хлібобулочних виробів. Однак керівництво 18 з 25 областей так і не скористалося цією можливістю.
Щоб підтримувати ціни на хліб на невисокому рівні, держава продає підприємствам сировину на 30% дешевше, ніж на ринку. Дешеве борошно отримують із Держрезерву. Однак, за словами заступника генерального директора об’єднання "Укрхлібпром" Тетяни Мокрової, держава забезпечує близько 20-25% потреби хлібозаводів у борошні. До того ж, на думку Юрія Триндюка, "дешеву сировину отримують лише ті претенденти, які мають лобі в місцевих радах".
Не дивно, що хлібних магнатів у владі багато. Наприклад, Київхліб, за інформацією учасників ринку, контролюють депутат Київської ради Андрій Іванов і народний депутат від Партії регіонів Василь Хмельницький. Народні обранці кажуть, що тільки управляють активами за договором із власниками компанії. Власник Хлібних інвестицій Юрій Триндюк - народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко. Акціонер холдингу "Т і С" Володимир Слабовський - депутат Верховної Ради Криму від партії "Союз".
Столичні замашки
Великі хлібні компанії контролюють 60-70% регіональних ринків хліба і хлібобулочних виробів. Донбасхліб, приміром, займає 78% ринку в Донецьку та регіоні, підприємство "Коровай" - 80% луганського ринку.
Завоювавши регіони, деякі хлібні компанії вирішили підкорити столицю, наприклад, "Т і С" та Хлібні інвестиції. Добовий обсяг споживання хліба в Києві становить близько 600-800 тонн, кондитерських виробів - 10-12 тонн. Донедавна киян і мешканців області годував Київхліб, посунути монополіста регіональні гравці навіть не намагалися. "Київхліб, який офіційно належить міській громаді, підтримував колишній мер Олександр Омельченко. Київські магазини закуповували здебільшого його продукцію - влада наполегливо рекомендувала роздробу співпрацювати з підприємствами, що входять до об’єднання", - каже перший заступник голови правління компанії "Укрзернопром" Євген Ленг. До Києва локальні гравці почали збиратися після зміни мера та оприлюднення Київхлібом плану ліквідації розташованого на Печерську хлібозаводу № 1.
Ми його втрачаємо
Холдинг "Т і С" має намір побудувати під Києвом хлібозавод, елеватор і млин. Термін реалізації проекту - 2009 рік, сума інвестицій - $50 млн, добова потужність спочатку становитиме 80 тонн продукції, згодом - 250 тонн. Основний продукт майбутнього заводу - напівфабрикати хлібобулочних виробів, які можна допікати в магазинах та в домашніх умовах. Вартість продукції буде вдвічі-втричі вищою за традиційний хліб. Готовий хліб класичних сортів у загальному обсязі київського виробництва становитиме щонайбільше 30%. Утім, поки що всі плани залишаються на папері - реалізацію проекту компанія ще не розпочала.
Холдинг "Хлібні інвестиції" свого часу спробував придбати компанію "Київхліб". Юрій Триндюк вів переговори з власниками монополіста, однак отримав негативну відповідь: об’єднання не продається. Та й ціна, яку запросили за столичну компанію, здалася йому завищеною. "Два роки тому підприємство оцінювали в $130 млн. На той момент ціна була надто високою", - вважає Юрій Триндюк.
У 2007 році холдинг оголосив про покупку заводу, що простоює, у с. Нові Петрівці під Києвом. Компанія планує завершити реконструкцію підприємства до квітня 2008-го, інвестувавши $8 млн. На першому етапі завод випускатиме 90 тонн продукції на добу, за півроку - 130 тонн. На столичний ринок Можливо, Хлібні інвестиції вийдуть із брендованою продукцією "Цар Хліб". Але, на відміну від "Т і С", компанія зробить ставку на виробництво класичного хліба. Дорогі штучні вироби становитимуть 5-10% загального обсягу виробництва. Юрій Триндюк сподівається, що вже за рік його компанія займе 10% київського ринку. Бізнесмен упевнений: висока якість продукції і відпрацьована в регіонах система збуту зроблять свою справу.
Київхліб на потуги конкурентів з регіонів дивиться з олімпійським спокоєм: "Це заяви, не підкріплені конкретними діями. Спроба заявити про себе". В успішній реалізації проектів Хлібних інвестицій та "Т і С" інші гравці ринку теж сумніваються. Наприклад, завод у с. Нові Петрівці навряд чи змінить становище АТ "Київхліб": за столичними мірками підприємство вироблятиме порівняно невеликі обсяги продукції. "Успіх хлібних компаній залежить від того, яку продукцію вони мають намір випускати", - зазначає Євген Ленг. На думку фахівця, переграти Київхліб у сегменті масових сортів хліба складно. Підприємство має налагоджені зв’язки з роздрібними мережами, магазинами. До того ж його дотує київська влада. У 2007-му на компенсацію збитків компаній "Київмлин" та "Київхліб" з місцевого бюджету виділили 11 млн грн. Можливо, Хлібні інвестиції теж мають намір просити владу про дотації. Але навіть без державних преференцій рентабельність бізнесу в Києві не опуститься нижче ніж 10-15%, вважає Юрій Триндюк.
Дорогий коровай
Провідні гравці хлібного ринку збільшують доходи, розширюючи асортимент за рахунок виробництва складної і дорогої продукції. "Споживання масових сортів хліба в Україні поступово знижується. Розширення елітного (тобто дорогого) сегмента на хлібному ринку може збільшити доходи компаній на 5-10%", - каже Оксана Дригуш. Слабовський упевнений, що багато одеситів уже готові менше споживати дешевої продукції (виробляється з борошна першого або другого гатунку) і платити вдвічі більше за хліб, ніж зараз, аби тільки купувати якісну продукцію з вищих сортів борошна. У Криму частка несоціальної продукції (дорожче ніж 2 грн) у загальному обсязі виробництва становить 70%. Рентабельність випуску такого хліба сягає 30%.
"У Києві влада регулює ціни жорстко. Тому в столичних хлібокомбінатів досить невеликий асортимент продукції", - констатує Володимир Слабовський. Тут переважають традиційні сорти хліба: близько 80% продажу припадає на "Український", батон, "Селянський", "Бородінський" і "Заварний". Однак, за словами голови правління компанії "Хліб Києва" Олега Пономарьова, у столиці високими темпами збільшується попит на дорогий хліб, виготовлений за особливою рецептурою (із додаванням спецій, родзинок, насіння, горіхів). Зростанню преміумного сегмента сприяє розвиток мереж роздрібної торгівлі. Ритейлери не очікують, доки елітну продукцію запропонують хлібозаводи, а освоюють нішу самостійно. "Пекарня - один з якорів нашого гіпермаркету. Продаж хлібобулочних виробів власного виробництва за рік (жовтень 2006-го - жовтень 2007-го) збільшився в 1,8 разу", - розповідає директор гіпермаркету "Країна" Марія Чумак. Торгова націнка на елітну продукцію сягає 130-200%. Самотужки в гіпермаркеті випікають 40 тонн продукції на місяць, у загальній структурі продаж свого хліба становить 2%.
За прогнозами топ-менеджерів українських хлібних холдингів, великі компанії протягом найближчих 2-3 років займуть більш ніж половину ринку. "При цьому багато локальних гравців намагатимуться розширити ринки збуту", - прогнозує Олег Пономарьов. Конкуренція на ринку посилиться, вартість хліба зросте. За прогнозами аналітиків, через підвищення цін на енергоносії та пшеницю наступного року хліб подорожчає на 20-30%. У найближчі кілька років зростуть ціни й на хлібозаводи. У Європі за діючий хлібозавод, як правило, пропонують суму в обсязі річного обороту компанії. В Україні вже зараз під час M&A хлібних компаній йдеться про 2-3-річні обороти. Аналітики впевнені: жорстке держрегулювання хлібного ринку колись припиниться. Ті, хто вже має хлібні активи, отримають ще кілька додаткових відсотків рентабельності та зростання капіталізації.
Міфи хлібного бізнесу
1. Рентабельність хлібного бізнесу близька до нуля
2. Хлібокомбінати нецікаві інвесторам через державне регулювання ринку
3. Українці завжди їстимуть дешевий хліб
4. Подорожчання хліба на 10-20% істотно вдарить по сімейному бюджету українця
Булка з цукром
Дрібні виробники хліба та хлібобулочних виробів - серйозні конкуренти для великих комбінатів. За даними ТОВ "Хліб Києва", у 2006-му невеликі пекарні збільшили частку на хлібному ринку з 24 до 26%. Протягом найближчих двох-трьох років кількість дрібних заводів і пекарень зростатиме, прогнозують у компанії "Хліб Києва". На думку голови правління компанії Олега Пономарьова, практично всі міні-пекарні невдовзі перейдуть на випічку хліба із замороженого тіста або напівфабрикатів - місити тісто власними силами занадто дорого.
До цієї ніші вже зараз виявляють підвищений інтерес інвестори. На початку грудня 2007 року інвестфонд під управлінням ІК "Драгон Ессет Менеджмент" купив компанію "Колос Лтд", виробника хлібобулочних напівфабрикатів глибокого заморожування, а також власника мережі кав’ярень "Віденські булочки". Підприємство випускає 250 тонн заморожених напівфабрикатів на місяць, у 2006-му заробило $3,8 млн. За оцінками аналітиків, актив обійшовся інвесткомпанії щонайменше в $1,5 млн. Деякі фахівці з інвестицій вважають, що за мережу кав’ярень "Віденські булочки" компанія "Драгон Ессет Менеджмент" заплатила $20 млн.
У перспективах міні-пекарень експерти не сумніваються: за їхніми оцінками, щонайменше до 2010-го ринку заморожених хлібобулочних виробів забезпечено щорічне 100% зростання. А рентабельність виробництва хліба і булок з напівфабрикатів не опуститься нижче ніж 50-60%.
Олена Струк
За матеріалами:
Контракти
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас