556
Маневри на мільярд
— Фондовий ринок
Схоже, боротьба за Нікопольський завод феросплавів між Віктором Пінчуком та Ігорем Коломойським виходить на фінішну пряму.
Передбачається, що нове розміщення сил серед акціонерів НЗФ стане відоме в лютому, коли підприємство завершить розміщення акцій нової емісії. Напередодні цієї події Ігор Валерійович сконцентрував контроль над левовою часткою постачальників сировини для заводу. Таким чином, магнат одержав непогані аргументи для переговорів із зятем екс-президента.
На початку грудня багатомісячна епопея за володіння австралійською компанією Consolidated Minerals (ConsMin), яка поставляє на світовий ринок близько 10% високосортної марганцевої руди і забезпечує в останні роки 30% потреби в сировині Нікопольського феросплавного заводу, закінчилась перемогою інвестфонду Palmary Enterprises LTD (Беліз), підконтрольного Геннадію Боголюбову.
Дніпропетровський мільярдер оцінив активи ConsMin приблизно в $1 млрд (60% акцій, про покупку яких оголосила Palmary, обійдуться йому в $600 млн), хоча ще рік тому вона коштувала в три рази дешевше.
Австралійський кар'єр, за який так наполегливо боровся Боголюбов, не є найбільшим добувачем марганцю в Австралії. BHP Billiton по сусідству добуває 7 млн т руди щорічно, тоді як нове придбання "Привату" здатно дати не більше 1 млн т сировини для феросплавів.
Однак консолідація марганцевих активів в усьому світі, якою лідери групи "Приват" у нинішньому році займалися з особливим старанням, дозволяє дніпропетровським бізнесменам з оптимізмом дивитися в майбутнє.
З урахуванням українських запасів Марганецького та Орджонікідзівського ГЗК, частки в грузинському руднику "Чіатурмарганець", а також недавно придбаних африканських Ghana Manganese і Nsuta Gold Mining Limited (Гана) підприємства "Привата" випускають 4 млн т марганцевої руди, або 12% об'єму світового ринку.
Причому далеко не гіршої його частини. Австралійські та африканські руди, що мають мало шкідливих для металургів домішок, з вмістом марганцю до 48% котируються особливо високо.
Українські ГЗК "Привата" можуть похвалитися тільки 23%. Ще менше базового елементу і більше домішок у вмісті Великотокмакського родовища (Запорізька обл.). Тому хоча за своїми запасами марганцевої руди Україна і посідає друге місце у світі після ПАР, але добувати її будуть все менше. У доступному для огляду майбутньому основною сировиною для Нікопольського феросплавного заводу та інших підприємств групи стане високоякісна руда з Австралії і Гани, яку можна продати швидше і дорожче.
Після придбання "Приватом" австралійського та африканського активів, імпорт сировини буде тільки рости. Українську ж руду феросплавні олігархи прибережуть на чорний день. Адже в найближчі десятиліття разом зі збільшенням виробництва металу експерти прогнозують і підвищення попиту на феросплави.
Найбільшу вигоду з нього отримають не стільки власники родовищ марганцю, скільки інтегровані гірничо-металургійні компанії. Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський вже бачать себе у світовій феросплавній еліті поруч із BHP Billiton, Eramet і CVRD. Маючи вибір у сировинному забезпеченні феросплавних заводів, "Приват" одержує можливість гнучко реагувати на ціни, переробляючи руду тієї якості, яка принесе більше прибутку. Тому наступним кроком до консолідації активів "Привату", швидше за все, стане об'єднання рудних активів із профільними заводами групи. Крім вітчизняних Нікопольського, Запорізького і Стаханівського, до них зараховують Зестафонський завод феросплавів у Грузії, Tulcha у Румунії, Huta Pokoj у Польщі і Highlanders Alloys у США, сукупна потужність яких становить близько 20% світового виробництва.
Однак включити до складу холдингу перший у Європі і другий у світі за продуктивністю Нікопольський феросплавний Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов зможуть, коли оформлять повний контроль над ним. Поки держава намагалася відібрати підприємство у Віктора Пінчука, менеджери "Привату" контролювали виробничі і грошові потоки НЗФ.
Однак у минулому місяці Фонд держмайна остаточно полишив спроби повернути його в лоно держави, а Віктор Михайлович одержав можливість повернутися на завод.
Хоча, знаючи непрості відносини дніпропетровських олігархів, експерти переконані, що зробити це йому буде непросто, тим більше що частки бізнесменів у статутному капіталі підприємства цілком порівнянні. За даними на травень поточного року, 48,67% акцій заводу були розподілені між трьома кіпрськими компаніями ("Приват") - Manjalom Limited (22,92%), Treelon Investments Limited і Sofalon Investments Limited (по 12,87% у кожної), а контрольний пакет НЗФ, який належить інтерпайпівському консорціуму "Придніпров'я", - знерухомлено у МФС.
Минулого місяця акціонери Нікопольського феросплавного заводу провели збори, на яких вирішили збільшити його статутний фонд більш ніж на $60 млн. Розміщення додемісії планується закінчити до 1 лютого.
Однак вже зараз очевидно, що, одержавши контроль над основним постачальником руди для НЗФ, яким є ConsMin, "Приват" зможе диктувати свої умови Віктору Пінчуку. Наприклад, повністю припинити поставки руди на НЗФ із Австралії, якщо зять екс-президента зажадає повної сатисфакції і відсторонення менеджерів групи від управління комбінатом. Щоправда, Геннадій Боголюбов - не єдиний акціонер австралійського кар'єру.
У процесі скупки ЦП ConsMin 17,7% його акцій придбав ING банк в інтересах анонімних українських власників кіпрських офшорів Torbock Holdings, Wadless Holdings, Trekin Investments і Almanzar Holdings. Хто ховається за анонімами, поки не зрозуміло. Але якщо скупка цінних паперів ConsMin була організована Віктором Пінчуком, це дозволить і йому одержати частку в австралійському марганці, пред'явивши на НЗФ не менш вагомі аргументи.
Ярослав Дмитренко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
