406
МВФ: Необхідно стримати внутрішнє споживання
У п'ятницю завершила роботу місія Міжнародного валютного фонду (МВФ), яка з 11 грудня вивчала стан української економіки. Місію очолював радник Європейського департаменту МВФ Роберт Форд, що змінив Альберта Єгера на посаді керівника Ukrainian Team - підрозділу МВФ, що займається аналізом фінансової системи України.
- З ким вам вдалося обговорити економічну ситуацію в Україні?
- Ми вели переговори з керівництвом Нацбанку, секретаріату президента, зустрічалися зі спікером українського парламенту. Також у нас були технічні зустрічі із чиновниками середньої ланки Міністерства фінансів і Міністерства економіки.
- Чи будуть переглянуті за підсумками місії прогнози розвитку української економіки на 2008 рік?
- Так, ми будемо переглядати наші прогнози, ґрунтуючись на підсумках візиту і на тих змінах, які відбулися в економічному кліматі у зв'язку з підвищенням ціни на природний газ (з $130 до $179,5 за тисячу кубометрів.-ред.). Більше того, ми збираємося ще раз приїхати сюди на початку наступного року, щоб провести консультації за ст. 4 "Статей угоди МВФ". До цього моменту в нас може бути новий прогноз.
- Національний банк в останні два місяці вжив низку заходів щодо стримування монетарної інфляції. Наскільки, на вашу думку, ці дії були ефективними?
- Національний банк вжив правильних заходів, але, з огляду на те, що Нацбанк дотримується фіксованого обмінного курсу, його можливості впливати на монетарну інфляцію обмежені. Тому ми радимо здійснювати перехід до більш гнучкого обмінного курсу.
- Як ви оцінюєте нинішню позицію Нацбанку щодо плавної ревальвації гривні? Чи можлива вона?
- У наступному році було б доречно встановити більш широкий коридор обмінного курсу. Наприклад, такий, котрий оприлюднений в "Основах монетарної політики на 2008 рік". Прошу звернути увагу: мова йде не про ревальвацію, ми говоримо про гнучкість обмінного курсу, що означає можливість його коливань в обох напрямках.
- Цього буде досить?
- Це буде перший крок.
- Чи потрібно Україні змінити прив'язку гривні з долара на євро або на кошик валют?
- Не думаю, що такі зміни - прив'язка до євро чи кошика валют - істотно змінять ситуацію. Нацбанк буде так само обмежений у засобах для обмеження або зупинки інфляції. Саме тому потрібно переходити до режиму гнучкого обмінного курсу, а не до чогось прив’язуватися. З огляду на той факт, що грошово-кредитна політика НБУ дотримується принципу де-факто "прив'язки" курсу гривні до долара, Нацбанк не в змозі ефективно використовувати монетарну політику для охолодження зайвого внутрішнього попиту і, отже, обмежувати інфляційний тиск. Щоб зробити це, необхідно дати обмінному курсу можливість коливатися в більш широких межах.
- Прокоментуйте, будь ласка, недавню заяву директора європейського департаменту МВФ Майкла Депплера про те, що в Україні може виникнути фінансова криза, аналогічна азіатській в 1997 році?
- Я чекав цього питання. Я вважаю, що слова Майкла Депплера були неправильно інтерпретовані або їх неправильно зрозуміли. Він хотів підкреслити, що країни Східної і Центральної Європи, у тому числі й Україна, значно менш вразливі до наслідків світової фінансової кризи, як це було з азіатськими країнами наприкінці минулого сторіччя. Тому що, якщо брати ці країни, то в них великі показники економічного зростання, значні фінансові резерви, у них набагато кращі умови доступу до ринків капіталів. Ця ситуація непорівнянна з тією, що була в Азії. Однак, щоб остаточно убезпечити себе від повторення такої ситуації, необхідно, щоб ці країни продовжували проводити зважену макроекономічну політику, мали адекватний фінансовий нагляд і проводили структурні економічні реформи.
- Чи потрібно новому уряду відмовитися від зовнішніх позик?
- Ми радимо Кабміну вживати заходів для поглиблення внутрішнього ринку капіталу, використовуючи для цього різні способи. Зокрема, відмову від податку на операції у валюті, розвиток фондового ринку, випуск більшого обсягу внутрішніх урядових боргових зобов'язань.
- До чого приведе виплата урядом 50 млрд грн боргів Ощадбанку СРСР за два роки?
- Це політичне рішення, і відповідальність за нього повністю лежить на уряді. Єдине, що можна сказати, якщо буде ухвалено рішення зробити цей крок, потрібно дуже виважено підходити до його механізму, щоб він не привів до розширення фіскального дефіциту і прискорення інфляції.
- Які будуть наслідку від вступу України до СОТ для платіжного балансу країни?
- Приєднання до СОТ - це позитивний крок для країни, це допоможе Україні інтегрувати свої ринки, розширити експорт і стати частиною світової фінансової системи. Зрештою ці процеси приведуть до того, що в Україні будуть підвищуватися і рівень виробництва, і рівень доходів населення. А що стосується платіжного балансу, то зараз складно робити прогнози - найближчим часом він може і погіршитися, і покращитися. З великою часткою впевненості можна говорити лише те, що вступ до СОТ буде означати для України збільшення обсягів і імпорту, і експорту.
- Наскільки істотними можуть бути наслідки скасування Україною експортних мит на вимогу ЄС?
- Якщо Україна лібералізує режим зовнішньої торгівлі, то це піде їй тільки на користь.
- Яким повинен бути бюджет на 2008 рік?
- Зараз основна проблема - це інфляція. Ми вважаємо, що частково розвиток цієї проблеми підштовхнуло дуже швидке, що йде бурхливим темпами, збільшення попиту з боку внутрішніх споживачів. Необхідно приборкати його, привівши до більш прийнятного рівня. Варто жорсткіше проводити бюджетну політику і на 2008 рік орієнтуватися на збалансований бюджет - або "нульовий" дефіцит, або навіть із невеликим профіцитом.
- Як ви оцінюєте вплив політичної кризи, пов'язаної зі зміною уряду, на економіку України?
- Я б не назвав це кризою. Це демократія в дії. Поки не видно, щоб це якось відбилося на розвитку економіки. Більше того, саме в цей період економіка демонструє гарні результати зростання.
Розмовляв Юрій Панченко
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
