358
Москва і Мінськ обговорять три плани об'єднання
У вівторок президент РФ Володимир Путін повинен прийняти держсекретаря Союзної держави Росії і Білорусії Павла Бородіна. Головною темою зустрічі буде порядок денний майбутнього засідання вищої держради союзу Росії і Білорусії, що пройде в Мінську 14 грудня.
В апарату держсекретаря є відразу три сценарії об'єднання двох країн, кожний з яких передбачає введення посади єдиного союзного лідера. Нагадаємо, 7 грудня стало відомо про те, що ймовірно очолить Союзну державу Володимир Путін.
В апарату держсекретаря Союзної держави Росії і Білорусії Павла Бородіна завершують приготування до головної події року в російсько-білоруських відносинах: засідання вищої державної ради союзників у Мінську. Як повідомив помічник держсекретаря Іван Макушок, у вівторок Бородін зустрінеться з російським президентом Володимиром Путіним, щоб обговорити деталі майбутнього заходу.
Нагадаємо, минулого тижня прес-служба білоруського президента Олександра Лукашенка анонсувала, що основними темами засідання будуть прийняття держрадою бюджету Союзної держави на майбутній рік, а також розгляд президентами двох країн проекту союзного конституційного акту. Тим часом саме в останньому пункті міститься головна інтрига п'ятничного засідання. Адже якщо лідери двох країн нарешті погодять спільний варіант акту, це буде означати перехід до реального створення союзу Росії і Білорусії.
Три сценарії управління Союзом
Як повідомив напередодні Павло Бородін, у цей час існує три проекти конституційного акту, у кожному з яких прописано політичний устрій Союзної держави і розподіл у ній владних повноважень.
"Про цей акт говорять уже протягом семи років. І зараз ця тема актуальна по тій простій причині, що для російсько-білоруських відносин потрібна нормативно-правова база. Нарешті з'явиться спільний парламент, з'являться закони", - заявив Бородін.
Всі три робочі проекту конституційного акту прописують єдиний перелік сфер, які будуть належати до виняткового ведення Союзної держави. Мова йде про спільну оборонну політику і військове співробітництво; міжнародну діяльність союзу РФ і Білорусії та прийняття в його склад нових членів; прикордонну політику; бюджетну, торговельну, митно-тарифну, грошово-кредитну, валютну і податкову політику. Крім того, відповідно до проектів конституційних актів суб'єкти Союзної держави передадуть у ведення наддержавних органів влади повноваження в сфері управління спільною власністю - об'єднаною транспортною і паливно-енергетичною системами, а також системою зв'язку.
За словами Бородіна, майбутній союз однозначно матиме вигляд конфедерації із спільними органами влади - союзним парламентом і радою міністрів.
Бути чи не бути Путіну національним лідером
Що стосується першої особи, то його поки доречніше називати наднаціональним лідером, оскільки у двох проектах конституційного акту керівник Союзної держави іменується президентом, а в одному - главою вищої держради. Так, у першому варіанті акту говориться, що посаду президента союзу обіймає президент РФ, при якому віце-президентом перебуває білоруський лідер.
У другому пропонується, щоб єдиного президента обрали російський і білоруський народи на основі загального прямого голосування, а пости віце-президентів займуть глави РФ і Білорусії за посадою. Нарешті, у третьому проекті пропонується, щоб центральним органом влади стала вища держрада. У нього ввійдуть глави держав, урядів і парламентів Росії і Білорусії. Підкорятися вони при цьому будуть всенародно обраному голові вищої держради.
Лідер КПРФ Геннадій Зюганов відмітив прямий зв'язок між вибором спадкоємця Путіна і призначенням першої особи Союзної держави. Він вважає, що нинішнє висування Дмитра Медведєва свідчить про те, що Путін форсує державотворення Росії і Білорусії, що сам і очолить.
"Медведєв - головний друг і провідник ідей Путіна, якого президент знає 17 років. Путін ще два роки тому фактично призначив його своїм, нехай і неофіційним, але першим наступником", - заявив Зюганов.
Нагадаємо, наприкінці минулого тижня радіостанція "Эхо Москвы" поширила інформацію, відповідно до якої під час участі Володимира Путіна в мінському засіданні вищої держради буде підписаний конституційний акт, що проголошує Союзну державу. Після цього, якщо вірити джерелу радіостанції, Путін стане президентом нового державного утворення, а Олександр Лукашенко очолить союзний парламент.
Цю звістку з різницею в кілька годин спростували як у Кремлі, так і у прес-службі президента Білорусії. Коментарі обох сторін звелися до того, що інформація, що виплила, - це "спекулятивні фантазії низки ЗМІ" і "повне марення".
"Мені останнім часом подобаються журналісти. Вони вважають, що закони і конституції пишуться під лідера націй. Це дурість найчистішої води", - прокоментував Бородін. За його словами, мова не йде про те, щоб приймати акт під президента Путіна або його білоруського колегу, і від їхньої мінської зустрічі можна чекати хіба що політичного рішення по цьому питанню.
Він підкреслив, що президенти можуть прийняти рішення як на двосторонній зустрічі, так і на засіданні держради. Потім дадуть доручення спеціальній комісії все підготувати. "Далі питання виноситься на обговорення парламентських зборів Союзної держави, потім на розгляд парламентів Росії і Білорусії, а потім уже і на референдуми, - повідомив Павло Бородін. - Головне - поставити конкретні терміни. А то про те, що ми один одного любимо і поважаємо, можна ще десятки років говорити".
Втім, за словами Бородіна, Володимир Путін цілком може претендувати на посаду союзного лідера, особливо після того, як російський народ висловив йому вотум довіри на минулих парламентських виборах.
Помічник держсекретаря Іван Макушок вважає, що за сумнівним витоком у пресу, зробленим в переддень засідання вищої держради, можуть стояти супротивники реальної інтеграції двох країн. "Інформаційний викид цілком міг бути зроблений, щоб змусити двох президентів відмовитися від того, до чого обидві країни готуються багато років", - заявив Макушок.
Експерти: Путін перебіг дорогу Лукашенкові
Експерти давно говорять, що відносини російського і білоруського президентів далекі від ідеальних. Причому зіпсувалися вони після того, як перший президент РФ Борис Єльцин обрав Путіна своїм спадкоємцем.
"Можна сказати, що відносин немає. Або що вони є, але дуже погані, - сказав керівник білоруського аналітичного центру "Стратегія" Леонід Заїко. - У свій час Лукашенко домовлявся з Єльциним про державотворення з умовою, що він його коли-небудь очолить. Путін же перебіг йому дорогу. Так що любити Володимира Володимировича Олександру Григоровичу немає за що. Для нього Путін - це людина, що зірвала його історичне сходження на кремлівський престол".
Правда, останнім часом у російсько-білоруських відносинах намітилося певне потепління. Минулого місяця посол РФ у Мінську Олександр Суриков заявив про те, що ціна російського газу для Білорусії в 2008 році буде близька до 125 доларів за тисячу кубометрів. Трохи пізніше з подачі білоруської сторони зазвучала цифра 119 доларів. Про те, що сторони посилено шукають точки дотику, говорить і візит, що планується, російського президента в Білорусію, якому надано статус офіційного. Путін прибуде в білоруську столицю вже в четвер, тобто за день до засідання вищої держради. Цей час російський лідер має намір скоротати в товаристві Олександра Лукашенка.
Втім на Старій площі про всяк випадок підготували два варіанти порядку денного майбутнього засідання держради. В одному з них значиться обговорення нашумілого конституційного акту і питання переходу РФ і Білорусії на єдину валюту. В іншому ж, мабуть, на випадок незговірливості Лукашенка прописаний розгляд бюджету, узгодження питань зовнішньої політики, виробничих і соціальних програм.
Тим часом багато хто в Кремлі не почуває особливих надій із приводу проектів, підготовлених Бородіним.
"Якби в Кремлі всерйоз ставилися до перспектив підписання конституційного акту, його підготовку навряд чи довірили б Бородіну, при всій до нього повазі, - сказало джерело, близьке до адміністрації президента РФ. - Це прерогатива винятково адміністрації президента. Подібні плани обговорюються прямо з адміністрацією Олександра Лукашенка. Розробити новий акт в екстреному порядку неможливо. Скільки років його не намагалися погодити з Мінськом, нічого не вийшло. Усе через системну проблему - небажання Лукашенка поступитися хоч якоюсь владою".
За матеріалами: NEWSru.com
Поділитися новиною
