576
"Тінь" легалізується постановою уряду?
— Казна та Політика
У будь-якому разі, це випливає з тексту проекту постанови Кабміну "Про введення марок акцизного збору нового зразка з посиленими захисними елементами для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів": "...забезпечити до 15 серпня 2008 р. безоплатну видачу марок акцизного збору нового зразка з посиленими захисними елементами підприємствам-виробникам і імпортерам алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суб'єктам господарювання, що здійснюють оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями в обмін на повернуті марки акцизного збору попереднього зразка і для маркування залишків алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками попереднього зразка".
Парадокс полягає в тому, що в умовах, коли неможливо об'єктивно оцінити торговельні запаси, переклеювання марок сприяє не очищенню ринку від нелегальної продукції, а зловживанням, від яких страждають легальні виробники, торговельні оператори, держбюджет. Страждають і споживачі, які, купуючи товар з новою "супернадійною" маркою або навіть із двома марками, наклеєними хрест-навхрест, можуть "нарватися" на фальсифікат. Адже досить на погану марку наклеїти гарну, як продукція легалізується. І найбільш образливо, що ми це вже проходили...
Операція "переклеювання"
Легальні оператори ринку ремствують, що в результаті заміни в 2005 році марок нового зразка треба було майже вдвічі більше, ніж було необхідно для "філателістичних" операцій над нормальним місячним запасом алкоголю в торгівлі, що становить 115-120 млн. пляшок. Якщо подібну операцію посилення захисту акцизних марок проводити часто (нагадаємо, що в попередній редакції проекту датою відновлення марок значилося 1 листопада 2007 року), то всі інші підступи "тіньовиків" можуть здатися дитячими іграми в пісочниці. Хоча робиться це під гарними гаслами захисту від підробок, посилення контролю за виробництвом та обігом акцизної продукції, зменшення нелегального обігу, захисту життя і здоров'я громадян від неякісної продукції.
Помітьте, у числі набувачів марок на переклеювання значаться практично всі торговці алкоголем. І відповідно до проекту постанови вони не будуть платити ні за марку, ні, тим більше, акцизний податок. Погодьтеся, спокуса велика: задарма і без особливого ризику одержати право на легальний продаж ліквідного неврахованого продукту, не обтяженого податками. І це плата за введення марок з посиленими захисними елементами, а фактично за те, що у свій час був пролобійований голографічний захист нібито зі стовідсотковою гарантією від підробок. Але, як бачите, не спрацювало - голограми з легкістю підробляються. Дарма тільки витратилися. І сьогодні замість того, щоб визнати цю помилку, пропонується йти шляхом посилення захисту марок, що в підсумку лише робить їх більш дорогими у виробництві.
Хоча сьогодні не секрет, що основа алкогольного фальсифікату - неврахований спирт, а марка до нього ніякого відношення не має. Отут без реальних методів держконтролю не обійтися.
Покарання невинних
Викликає подив і логіка розроблювачів постанови. Наприклад, ніяк не в'яжеться примусова зміна акцизних марок у тютюновій галузі, що аж ніяк не страждає ні контрабандою, ні фальсифікатом. І це загальновизнаний факт. Що ще потрібно доводити, якщо 4 жовтня на семінарі для представників податкових служб країн СНД, присвяченому практиці адміністрування акцизного збору на тютюнову продукцію, не без гордості пролунали слова першого заступника голови ДПАУ Вадима Кайзермана: "На сьогоднішній день уже не існує проблема контрабанди на ринку тютюну. За оцінками експертів, ринок фальсифікованої тютюнової продукції становить не більше 1% і істотно не впливає на стан галузі". Тоді які можуть бути підозри із приводу збільшення "тіньового обороту" сигарет і чому тютюнова галузь, у якій надходження акцизного збору в державну скарбницю вищі від запланованих (за дев'ять місяців надходження досягли 1,5 млрд. грн.), взагалі фігурує в в проекті постанови КМУ, яку готують в ДПАУ?
Навіщо ще на 70% підвищувати вартість сигаретних акцизних марок, які і так в 2,5 рази дорожчі від російських? Тому що це забезпечить більше 90 млн. з 120 млн. грн. запланованих додаткових надходжень від необґрунтованого подорожчання? Але це ж не надходження в держбюджет, це його втрата більше 22 млн. грн. від недоотриманого податку на прибуток. Це гроші, які з'являться на рахунку ДПАУ для розрахунку за дорогі марки.
Так може, замість того щоб плакатися про збільшення витрат поліграфкомбінату "Україна", потрібно подумати про скорочення невиправданих витрат, які привели до споконвічного завищення собівартості голографічного захисту? Є ще один резерв - скорочення маржі між вартістю реалізації акцизних марок суб'єктам господарювання і платою за їхнє виробництво. Тоді фіскальним органам не прийдеться думати, куди прилаштувати "зайві" гроші, створюючи у творчих муках інші "корисні" проекти, які дозволяють плату за марки витрачати в тому числі і на ремонт приміщень, закупівлю оргтехніки для служб, які адмініструють акцизний збір.
Кому густо, а кому пусто
Цивілізована торгівля теж випробувала на собі, що таке інвентаризація підакцизної продукції і переклеювання марок. Саме для неї марок чомусь не вистачає. Так, підприємство з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА - Україна" у свій час одержало тільки 25% марок акцизного збору від необхідної кількості. Відповідно, законослухняне підприємство об'єктивно не мало можливості перемаркувати всі наявні запаси алкоголю і сигарет. Проте, даний факт не перешкодив податковій міліції вилучити з обігу підприємства тільки в дніпропетровському супермаркеті "БІЛЛА" 12,5 тис. пляшок алкоголю і 5 тис. пачок сигарет на загальну суму 215 тис. грн. У харківській філії вилучили 50 тис. одиниць продукції і наклали штраф на директора в розмірі 7175 грн.
Але, що цікаво, тоді постанови Кабміну №1636 і 1703 від 2003 року, які нічим не відрізняються від проекту, що готується нині, були оскаржені в господарському суді. Відповідачем був Кабінет міністрів. Позивачем - Науково-виробнича фірма "Зігфрід" і "БІЛЛА - Україна". Остання інстанція - Вищий господарський суд визнав неправомірність дій КМУ в частині прийняття таких норм. Тому нову постанову, що пропонує інвентаризацію, переклеювання та обмеження терміну дії вже наклеєних марок, найімовірніше теж буде оскаржено в суді, рішення якого нескладно спрогнозувати.
А я кажу "нерегуляторний"...
І при всьому цьому розроблювачі проекту постанови вперто не бажають визнавати документ, що готується, регуляторним, тобто нормативно-правовим актом, "який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами чи іншими органами державної влади і суб'єктами підприємництва". Розроблювачі посилаються на Регламент уряду, але якось не зауважують у ньому §48, п.3 якого передбачає, що проекти регуляторних актів готуються з урахуванням Закону "Про принципи державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності".
Проект неодноразово подавався на узгодження в зацікавлені міністерства, але дотепер до нього не підготовлений аналіз регуляторного впливу, яким було б визначено, чи дійсно існує проблема і чи може вона бути вирішена за допомогою ринкових механізмів замість держрегулювання. Документ навіть належним чином не опублікований для одержання зауважень і пропозицій.
Природно, профільні підприємства та асоціації б'ють на сполох - шлють листи в Мінфін, Мінекономіки, ДПАУ, прем'єр-міністрові. У відповідь у найкращому разі одержують обіцянку, що підняті ними питання будуть враховані або розглянуті робочою групою при розгляді проекту постанови.
Спроба "ДТ" прояснити ситуацію в департаменті акцизного регулювання теж успіхом не увінчалася. Там запевнили, що "рано коментувати дане питання, адже воно ще навіть не підготовлене на Кабмін". Може бути, і так. Але як би незабаром уже не стало пізно...
У цивілізованих країнах за марки плата або взагалі не береться (Німеччина, Ірландія, Іспанія, Нідерланди, Португалія), або, щоб не було спокуси створювати позабюджетні фонди, входить до складу акцизного збору (Бельгія, Угорщина, Греція, Люксембург, Румунія, Чехія). Досить багато країн, у яких акцизні марки взагалі не використовуються: Австрія, Австралія, Великобританія, Ізраїль, Франція, Швейцарія. А в Туреччині, де уряд прийняв рішення з 1 січня 2008 р. наносити на марки додаткову інформацію (найменування продукції і дату її виробництва), оснащення тютюнових і лікеро-горілчаних підприємств додатковим поліграфічним устаткуванням, а також наступні операційно-експлуатаційні витрати будуть здійснюватися за державний рахунок.
Коментарі експертів
Володимир Кучеренко, перший заступник гендиректора корпорації "Укрвинпром"
Це непопулярний захід з боку держави, яким вона демонструє своє ставлення до товаровиробників. Зрозуміло, його результат буде протилежним очікуваному - ринок наповниться неякісною продукцією. Під час переклеювання марок ринок зреагує блискавично: тимчасовий дефіцит приведе до напливу фальсифікату. Такий підхід однозначно не є доцільним. Він не веде до контролю ринку і наповнення бюджету. Щоб запустити нову акцизну марку, потрібно змінювати технологічне устаткування на підприємствах. Для цього будуть потрібні час і гроші.
Разом з тим дотепер не створені обіцяні державні інспекції з контролю за якістю вина. Марками їх не заміниш. Тим більше що варто їм з'явитися на ринку, як їх відразу підробили. Та так, що від дійсних не відрізнити. Сумно, що, розробляючи проекти, не радяться із професіоналами.
Володимир Пилипчук, начальник юридичного відділу асоціації "Спілка оптовиків і виробників алкоголю і тютюну"
Проект постанови суперечить Закону "Про держрегулювання виробництво та обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", відповідно до якого вже закуплені марки попереднього зразка використовуються у виробництві алкогольних напоїв і тютюнових виробів до їхнього повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої і тютюнові вироби перебувають в обігу до їхньої повної реалізації в межах придатності для споживання.
Законом України "Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби" не передбачена видача акцизних марок без оплати їхньої вартості і без оплати акцизного збору. Не кажучи вже про те, що, відповідно до закону, марки акцизного збору реалізуються винятково виробникам та імпортерам, а наклейка їх на продукцію дозволяється винятково в процесі її виробництва.
Валентина Хоменко, генеральний директор асоціації "Укртютюн"
Підстав для введення марок акцизного збору нового зразка з посиленими елементами захисту для маркування тютюнових виробів немає. Асоціація "Укртютюн" зверталася щодо цього питання в Кабінет міністрів, Мінфін, Мінекономіки, ДПАУ. На жаль, у відповідь одержали відписки.
ДПАУ з якихось своїх міркувань не вважає цей проект регуляторним актом. Він уже повторно розсилається на узгодження центральним органам виконавчої влади, але не опублікований офіційно, як це передбачено Законом "Про принципи державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності". Таким чином, галузь не має змоги брати участь в обговоренні проекту.
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
