409
Три дні на розграбовування
— Казна та Політика
Призначення сиплються прямо як з рогу достатку. Причому нікого не турбує, що нові держменеджери будуть працювати на своїх постах максимум місяць-півтора і нічого "розумного, доброго, вічного" зробити не встигнуть.
Почався кадровий променад із призначення Інги Вершиніної на посаду голови правління ДАК "Хліб України". Звичайно, екс-нардеп свій "бонус" заслужила - особливо якщо згадати історію її переходу з БЮТ у Партію регіонів. Та і в зерновому бізнесі Вершиніна - далеко не новачок. Тільки от який державний зміст призначати людини на таку посаду через три тижні після виборів і за місяць до формування нового Кабміну? Не хочеться наврочити, але навряд чи прихід Вершиніної був обумовлений державними інтересами...
У четвер уряд взагалі вирішив призначити відразу двох "каліфів на годину", причому в найбільш "хлібні" структури. Ні з того, ні з сього в "Укрзалізниці" з'явився новий генеральний директор - Петро Науменко. Нагадаємо, що до цього відомство прекрасно працювало на чолі з в.о. Миколою Луханіним, що раніше обіймав посаду першого зама гендиректора УЗ.
Аматорам корпоративно-політичних розкладів прізвище Науменко (і його трудова біографія) нічого не скажуть. Кандидатура ця - чисто технічна. І його поява в новій якості виглядає досить дивною.
Виникає логічне запитання: невже вітчизняні залізниці не змогли б перебути без гендиректора два-три тижні? Та і що можна встигнути зробити за такий короткий термін? Про це напевно знає лише невелике коло "освічених товаришів"...
Те ж саме стосується "метушні" навколо керівництва "Енергоатому". Михайло Шевцов, що вчора раптом став президентом цієї структури, від посади, за чутками, відмовився, мотивуючи це тим, що майбутній уряд не залишить його на цій посаді.
Логіка дійсно "залізна". З одного боку, Юлія Тимошенко і справді навряд чи потерпить в "Енергоатомі" "донецького". Але і з посади віце-президента, яку Шевцов обіймає в цей момент, його теж знімуть. Так чому б на короткий час не зайняти посаду президента "Енергоатому"?
На це питання є лише одна логічна відповідь. Очевидно, за цей короткий період новий президент повинен був, за задумом, дещо зробити. І це "дещо" надалі могло б йому "гукнутися". А бути "зіцпредседателем Фунтом" не хочеться, вибачте, нікому...
Це, звичайно, можна заперечити: мовляв, уряд піклується про безперебійну роботу виконавчої влади. Мовляв, поки "помаранчеві" і "біло-червоні" ділять - не поділять портфелі, хтось же повинен працювати!
Подібна логіка виглядає красиво, але ніяк не відповідає реаліям. Просто в Україні є добра традиція. В останні дні при владі навіть найчесніші і найпринциповіші мужі починають хапати в держави все, що під руку попадеться. Після чого - поспішно нести це до себе в нору. "Після нас хоч потоп" - от девіз чиновників, які знають, що незабаром їх відлучать від державної "сиськи". Тому нинішні призначення виглядають кадровим бенкетом під час чуми.
Не хочеться демонізувати, але коаліції і Банковій варто було б дуже уважно стежити за галузями і підприємствами, які тільки що отримали нових керівників. Тому що в найближчому майбутньому українська політико-економічна ситуація буде сильно змахувати на описану в притчі собачу бійку за кістку. Нагадаємо, що поки дві собаки б'ються між собою, третя - гризе кістку...
За матеріалами: Proua.com
Поділитися новиною
