1299
Валютні "обманники"
— Валюта
"Гігант думки, батько російської демократії, особа, наближена до імператора, і такі дрібнокримінальні схильності"
"Дванадцять стільців" І. Ільф, Є. Петров
Приблизно місяць назад Національний банк розіслав комерційним банкам, можна сказати, ганебний лист. У ньому говориться про численні скарги на касирів обмінних пунктів, які, попросту кажучи, обманюють клієнтів. Несумлінні міняйли виставляють "незрозумілі" курси, які здаються вигідними неосвіченій людині, а коли той, обмінявши одну валюту на іншу, розуміє свою помилку, відмовляються проводити зворотну операцію.
У листі Нацбанк чітко описав такі маніпуляції. Наприклад, у ціну покупки долара - 5,04 гривні "вставляється" зайвий нуль (тобто курс, позначений на вивісці, - 5,004). Неуважна людина, особливо якщо вона квапиться, не звертає уваги на зайву цифру, продає долари і розуміє, що йому не додали грошей. А повертати продану валюту касири обмінників відмовляються.
Чиновники НБУ пригрозили: якщо подібні випадки будуть повторюватися, до винних банків, які встановлювали обмінний пункт або мають із ним агентську угоду, будуть застосовуватися санкції, аж до анулювання окремих ліцензій.
Оптом і в роздріб
Озброївшись 100 доларами, які редакційна бухгалтерія видала на журналістські потреби, і терпінням, кореспондент почав шукати "несумлінні" обмінники. Перший "підозрілий об'єкт" знайшовся на площі Перемоги. На стенді, встановленому на вулиці біля цього обмінника, красувався досить привабливий курс - 5,06 гривень за долар. Однак, продавши 100 доларів, кореспондент замість 506 гривні одержав усього 480.
На питання: "А де ще 26?", касир відповіла: "А ви уважно дивіться на курс обміну". На заперечення, мовляв, на стенді виставлений курс 5,06, жінка відповіла: "Це курс для оптових клієнтів, які міняють більше тисячі доларів, а для роздробу курси написані на роздруківці біля віконця".
Дійсно, пробігшись очима по роздруківках, журналіст побачив "реальний" обмінний курс, набраний дрібним шрифтом. Виявилося, він становить не 5,06, а 4,8 гривні за долар. Прохання повернути зелений папірець із портретом Франкліна спочатку ні до чого не приводило. "А чому я повинна вам повертати долари? Те, що ви недогляділи - це ваші проблеми. Міняйте назад за курсом продажу!" - заявив касир.
Правда, після того як їй пригрозили зверненням зі скаргою в НБУ, вона знехотя, але все-таки повернула сотню. Кореспондент затримався біля обмінника ще на пару секунд, щоб довідатися, ким він установлений - виявилося, якимсь ТОВ "Альтаїр-Груп", що виступає від імені Українського інноваційного банку.
"Швидше міняй - вокзал іде"
Ще один "хитрий" валютний обмінник знаходиться на Центральному залізничному вокзалі. У цьому місці ловити "на валютний гачок" дуже вигідно - усі кудись поспішають, щось шукають, тобто зазвичай неуважні.
На стенді перед обмінником курс купівлі американської валюти становив 4505 - саме так, без коми. Хитрі міняйли розраховують на те, що похапцем людина четвірку не помітить і подумає, що долари купують за офіційним курсом НБУ - 5,05 гривні. У листі Нацбанку на такий варіант "обдурювання" також звертали увагу.
Одержавши замість 505 гривень 450 (непогана маржа, чи не так?), кореспондент переконався, що чиновники Нацбанку праві і попросив касира повернути сотню доларів. Дівчина явно була готова до такого повороту подій, тому що відразу відповіла: "Це ваші проблеми. Треба уважніше дивитися на курс, назад гроші я вам не віддам". Не подіяла на касира і погроза скарги в Нацбанк.
"Та скаржтеся кому хочете, ви не перший і не останній!" - заявила вона і закрила віконце. У голові відразу закрутилася фраза із гри "Що? Де? Коли?": "55 гривень відправляються... - кореспондент подивився на квитанцію. - Відправляються в Харків, банку "Золоті ворота", що і встановив обмінник".
15 хвилин, 15 хвилин...
З "Золотими воротами" пов'язана і наступна історія. Правда, цього разу - зі станцією метро. Біля неї є обмінник (має агентську угоду з банком "Контракт"), у якому американську валюту купують за курсом 5,005 гривні. Кореспондент на той час уже запасся новою сотнею доларів (щоб її купити, довелося докласти із власної кишені 55 гривень) і перевірив на чесність і цей обмінник. Касир, прийнявши інвалюту, виклав 500 гривень 50 копійок. На репліку "Ви ще ж винні 5 гривень!" він спокійно відповів: "Та ні, я не помилився. Курс у нас 5,005 - от же в трьох місцях великими цифрами написано". Правда, після зауваження точно так само спокійно касир погодився віддати 100 доларів.
Після попередніх словесних баталій така швидка капітуляція навіть розчарувала і насторожила.
Тому кореспондент "ДЕЛА" вирішив передзвонити за телефоном гарячої лінії банку, зазначеному на стенді обмінника. Якщо коротенько переказати десятихвилинну бесіду з милою і товариською дівчиною, то її суть така. По-перше, 5,005 гривні за долар - це курс, дійсно встановлений банком. По-друге, у різних пунктах обміну валют того самого банку курс може істотно відрізнятися. І по-третє, що, мабуть, найбільш важливо - касир зобов'язаний скасувати операцію обміну, тільки якщо клієнт звернувся до нього з таким проханням не пізніше, ніж через 15 хвилин після того як купив або продав інвалюту...
Це правило передбачене в Інструкції НБУ про порядок організації і здійснення валютно-обмінних операцій на території України. Так що рахуйте гроші не відходячи від каси.
Олег Мельничук
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
