427
Стів Джобс став найвпливовішим бізнесменом за версією Fortune
Генеральний директор Apple Стів Джобс отримав титул найвпливовішої людини в бізнесі, очоливши відповідний рейтинг журналу Fortune. У списку 25 найвпливовіших фігур бізнесу він випередив медіа-магната Руперта Мердока, інвестиційного гуру Уоррена Баффета і свого комп'ютерного візаві Білла Гейтса.
Укладачі рейтингу стверджують, що за перші двадцять років своєї надзвичайної тридцятирічної кар'єри Стів Джобс двічі визначав напрямок розвитку комп'ютерної галузі. Спочатку в 1977 році комп'ютер Apple II ознаменував початок ери персональних комп'ютерів, а потім графічний користувальницький інтерфейс, застосований у першому Макінтоші в 1984 році, став зразком для всієї індустрії. Повернувшись в Apple в 1997, Джобс змінив динаміку розвитку сектора споживчої електроніки, запропонувавши iPod у симбіозі з електронним музичним магазином iTunes. Він також утер носа досвідченим гравцям роздрібного бізнесу, коли зумів домогтися найвищої ефективності продажів і норми прибутку у фірмових магазинах Apple. А цього року Джобс, виявивши весь спектр своїх здібностей винахідливого рекламного менеджера, організував ефектний вихід компанії на ринок стільникових телефонів зі смартфоном iPhone.
Крім того, Джобс довгий час був власником і натхненником студії Pixar, що стала піонером в галузі комп'ютерної анімації. Таким чином, кажуть в Fortune, Джобс залишив свій слід, принаймні, у чотирьох сферах бізнесу: комп'ютери, анімація, звукозапис, роздрібна торгівля і мобільні телефони. "На сьогоднішній день, ніхто інший, крім Джобса, не може похвалитися таким же сильним впливом на настільки широкий спектр сфер бізнесу," - говориться в журналі.
Міркуючи про природу влади в широкому значенні та у сфері корпоративного управління, старший редактор Fortune Джефф Колвін пише про переваги "м'якого" стилю управління в нинішніх умовах. Здатність одержувати бажаний результат шляхом залякування, примусу, погроз і приниження вже не так корисна в ситуації, коли компанії ведуть полювання за кваліфікованими співробітниками, а новий сильний конкурент може швидко вирости з маленької компанії завдяки інноваційній ідеї або технології. Сьогодні актуальний м'який вплив на навколишніх, за допомогою якого можна зробити людей ідейними прихильниками лідера, що розділяють його цінності і цілі.
Джон Рокфеллер, управляючи знаменитою Standard Oil, домігся успіху шляхом цінового демпінгу і ліквідації доступу конкурентів до залізниць. Це жорсткий спосіб одержання бажаного результату. Сьогоднішні лідери, які потрапили в рейтинг Fortune, покладаються більшою мірою на блискучі ідеї, ніж на свій вплив на ринку. Компанія Apple, якою управляє лідер рейтингу Стів Джобс, має 5-відсоткову частку на ринку персональних комп'ютерів у США і 2-відсоткову частку у світі. За традиційними стандартами - це незначна частка, що не дає власникові ніяких додаткових засобів впливу. Однак недавня ідея компанії - iPod, навіть не концептуально новий продукт, а просто поліпшена версія вже існуючих пристроїв - стала основою успіху компанії і збільшення продажів на традиційному ринку персональних комп'ютерів.
Уоррен Баффет відомий своїм ліберальним підходом до управління своєю багатопрофільною корпорацією. Він шукає талановитих менеджерів і надає їм широку свободу дій, лише зрідка втручаючись у випадку прийняття рішень щодо принципових питань. Том Нефф, знаменитий кадровий агент із компанії Spencer Stuart так формулює "м'який" стиль управління: "Замість того, щоб віддавати підлеглим накази, використовується методика постановки проблемних завдань, які змушують команду винаходити і пропонувати цінне рішення. Це тонка методика і більш прийнятна зараз, ніж диктат."
Власне, нинішнім керівникам зараз рідко вдається побувати в шкірі диктатора. Акціонери мають більший вплив при прийнятті рішень, терміни, на які укладаються контракти з менеджерами, стали коротшими, через що незручного начальника простіше перечекати, ніж підтримувати його непопулярні рішення. Єдиним надійним способом ефективного управління залишається завоювання симпатій службовців і залучення їх на свою сторону.
У список 25 найсильніших фігур бізнесу потрапили такі люди як Ллойд Бленкфейн, Ерік Шмідт, Алан Джордж Лефлі, які мають значний вплив у діловому світі завдяки своєму інтелекту та умінню надихати. Природно, у жорстокому світі бізнесу бути занадто "м'яким" наважуються далеко не всі. Набагато звичніше і надійніше опиратися на домінуюче становище на ринку.
Але ситуація змінюється. Microsoft контролює 90% ринку операційних систем і значну частину ринку програмних додатків. Але це не дає компанії значних переваг у боротьбі із творцями Linux-систем, які поширюються безкоштовно, розробляються ентузіастами. Такого конкурента не можна ні "задавити" економічно, ні просто купити. Тільки нові ідеї, грамотний розрахунок і ефективна постановка завдань може привести до бажаного результату. Усі розуміють, що "м'яке" управління ще занадто незвичне і нове, але все-таки це спосіб здійснення керівництва - і ті, хто розуміє це, мають дійсно велику владу.
За матеріалами: K2Kapital
Поділитися новиною
