570
Орден всього за 50 гривень
Попрацювавши в компанії з виробництва нагородно-сувенірної продукції найманим співробітником, Єлизавета Домалега вирішила випускати медалі і кубки самостійно.
Перш ніж створити власну компанію "Деміург", Єлизавета Домалега працювала на підприємстві, що виробляло сувенірно-нагородну продукцію."Але в мене була своя думка, як повинно бути влаштовано подібне виробництво. Я була впевнена, що зможу робити це краще і тому відкрила свою компанію", - пояснює вона.
Бізнес без кредитів
Початковий капітал знадобився для оренди офісу на вулиці Січневого повстання, виробничого майданчика, покупки устаткування."Кредити для бізнесу я не брала, - розповідає Єлизавета Домалега. - Ми з партнерами дотримувалися тактики: працюй на ті кошти, які є зараз. Якщо в тебе немає мільйона, не потрібно хотіти чогось на мільйон".
Головним питанням була облаштованість виробництва, закупити інструменти, верстати, вийти на певну якість."Я зовсім не зациклювалась на тому, що в мене немає замовників або що мене ніхто не знав. Зосередилася винятково на виробничих питаннях", - розповідає Єлизавета Домалега.
Примхливий замовник - не проблема
Специфіка бізнесу "Деміурга" - замовлення під конкретного клієнта. Товари для широкого вжитку вона також робить, але небагато - тільки ювілейні медалі і медалі зі знаками Зодіаку. "Ми не робимо на це особливої ставки і не плануємо заробляти на цьому. Просто нам якось запропонували це зробити, і ми вирішили, що раз ми вміємо це виробляти, зобов'язані це зробити", - пояснює підприємець.
Її компанія робить всі види нагород, крім державних - відомчі, корпоративні і приватні. На частку перших припадає близько 50% замовлень "Деміурга", другі і треті покривають інші 50%.
Відомчі нагороди найчастіше приурочуються до ювілеїв організацій і підприємств, які вручають за досягнення в роботі або самовіддану працю за якийсь період існування цієї організації. А приватникам не відмовляє в замовленні навіть на єдиний екземпляр продукції. Як, наприклад, місяць назад зробила всього один орден за 50 гривень.
"Примхливі клієнти зустрічаються як серед державних замовників, так і приватних, - розповідає Єлизавета. - Але я в їхніх капризах не бачу проблеми. Я можу відмовитися від співробітництва тільки з одним видом клієнтів - непорядних у фінансовому плані. З усіма іншими спільну мову завжди можна знайти".
Клієнт любить замовлення "на вчора"
Найскладніші нагороди для виконання - високі статуетки з металу і скла або нагороди складних форм. "Для них потрібно робити багато креслень, і ймовірність помилитися тут зростає, - розповідає Домалега. - Але проблема навіть не в складності роботи, а в тому, що замовник ставить мінімальні терміни на виконання замовлення. Хороша якість вимагає часу, а більшості замовників нагороди потрібні "на вчора". Так уже на цьому ринку склалося. І мене ці спішні замовлення вже не дивують: фірма вже до всього готова".
Всі етапи виробництва практично по кожному замовленню Ліза контролює особисто."Це вже дурна звичка - лізти у виробничий процес. Але я це люблю. Ну і крім того, я повинна бути впевнена, що все добре. Поки мені не сподобається, виріб замовникові не покажемо".
Іноді нові ідеї для продукції пропонують самі клієнти. Наприклад, нагороду кращому клубному закладу України від ТМ Medoff запропонувало рекламне агентство, що обслуговувало цю торговельну марку. Розширювала асортимент і за рахунок підглянутих за кордоном ідей. Так, наприклад, робити вироби зі скла її надоумили росіяни. Складні вироби, зізнається Єлизавета, вона любить найбільше. "Для мене чим складніше, тим краще, - пояснює вона. - Я вимагаю, щоб мої менеджери брали найскладніші замовлення. Якщо хтось із моїх конкурентів не зробив замовлення, і клієнт прийшов до нас, я цьому дуже рада".
Дизайн найскладніших виробів для "Деміурга" робить художник Павло Крисаченко - усе, що має відношення до фалеристики або геральдики. "Він все робить довше, але якісніше, глибше та цікавіше", - говорить Домалега.
Цінове свавілля нагородного бізнесу
На першому етапі у виробничих питаннях Єлизаветі Домалеге допомагали компанії-конкуренти. "Я могла б цих людей назвати конкурентами. Але вважаю їх своїми друзями. Між нами конкуренції ніколи не було і, сподіваюся, не буде", - розповідає Єлизавета.
Хоча, відзначає вона, певний хаос і свавілля в ціновій політиці на ринок привносять виробники-нелегали. "Питання не в простому демпінгу. Є низка компаній, які навіть не зареєстровані як юридичні особи, - розповідає Ліза. - У них немає ніяких відрахувань. Звичайно, вони можуть давати ціну на продукцію на 50% нижчу, ніж по ринку. Ми якось збиралися з деякими колегами, обговорювали це питання. Можливо, ми створимо якусь асоціацію для вирішення питань цієї галузі".
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
