475
Верховна рада цінує папери
— Фондовий ринок
У боротьбі за право контролювати роботу ДКЦПФР союзником Кабінету міністрів стала Верховна рада, що зараз разом із президентом впливає на регулятора фондового ринку. На першому засіданні Конституційного суду всі учасники розгляду, крім секретаріату президента, заявили про неконституційність спроб Віктора Ющенка підпорядкувати відомство собі. Експерти відзначають, що Конституційний суд може вивести ДКЦПФР з-під впливу глави держави, але це не розв'яже конфлікт навколо комісії, а лише перенесе його в стіни Верховної ради.
У вівторок Конституційний суд почав розгляд справи про конституційність норм законодавства про підконтрольність президентові і підзвітність Верховній раді Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) і право президента призначати і звільняти керівництво комісії за узгодженням з Радою. Відповідний запит до суду був поданий 48 депутатами ВР V скликання, які попросили суд визнати неконституційними низку положень закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів" від 30 жовтня 1996 року та указ президента від 14 лютого 1997 року, яким затверджене положення про ДКЦПФР.
Депутат Верховної ради V скликання Юрій Мірошниченко (Партія регіонів), що представляв у суді інтереси парламентаріїв, які подали позов, вважає, що підпорядкування ДКЦПФР президентові суперечить діючій редакції Конституції. "Президент не має таких повноважень", - заявив він суду. Посилаючись на ст. 116 Конституції, пан Мірошниченко розповів, що після внесення в 2004 році змін до Основного Закону повноваження щодо створення, реорганізації і ліквідації центральних органів виконавчої влади, як і щодо призначення і звільнення їхніх керівників, передані від президента Кабінету міністрів. Тому ДКЦПФР повинна бути підзвітна саме уряду. Таку ж позицію під час засідання суду зайняли постійні представники ВР у Конституційному суді - Анатолій Селіватов і Кабміну - Василь Німченко.
Указ президента #1109 про позбавлення ДКЦПФР статусу органу центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом, оприлюднений напередодні, змінив хід розгляду справи. Представник президента в Конституційному суді, заступник глави секретаріату президента Марина Ставнійчук запропонувала додати указ до справи. За її словами, указ "усунув протиріччя", тому що чинний закон ("Про державне регулювання ринку цінних паперів") "чітко визначає статус комісії" як незалежного держоргану. "Комісія не належить до виконавчої влади, це регулятивний орган, незалежний і самостійний", - сказала пані Ставнійчук, а Кабінет міністрів назвала "зацікавленою особою", тому що ДКЦПФР не може бути підпорядкована "рівноправному учасникові ринку цінних паперів".
Позивачі розцінили прийнятий указ як спробу президента підсилити свою позицію в суді, оскільки ліквідовано норму, що підтверджує приналежність ДКЦПФР до виконавчої гілки влади. Подальший розгляд позову в суді до винесення рішення буде проходити в закритому режимі.
Експерти прогнозують затягування процесу ухвалення рішення. "Може бути, вони через тиждень винесуть рішення, а може, судді просидять три місяці і встигнуть за цей час розглянути п'ять інших справ, - припустив адвокат компанії "Ільяшев і партнери" Роман Марченко. - Конституційний суд не зв'язаний строками прийняття рішень, він може перебувати в режимі закритого засідання скільки завгодно часу, більше того, відомі випадки, коли він із закритого засідання повертався у відкрите". За словами пана Марченка, суд може задовольнити частину вимог: "Якщо проаналізувати рішення суду за кілька років, то дуже часто подання задовольняються "половинчасто", це саме те, чого зараз можна чекати".
Юридичний радник фінансової компанії "Сократ" Денис Кузнєцов вважає, що Конституційний суд, швидше за все, прийме сторону Кабміну. "Якщо буквально аналізувати Конституцію, то контроль над ДКЦПФР входить у повноваження Кабміну", - упевнений він. Втім, якщо у Верховній раді буде сформована пропрезидентська більшість, то, на думку пана Кузнєцова, може бути прийнята нова редакція закону, вигідна президентові. Як підтвердження він нагадав, що коаліційна угода між БЮТ і "Нашою Україною-Народною самообороною" включає пункт про розвиток фондового ринку. "Тільки законодавчий орган може змінити ці спірні норми закону", - підтвердив пан Німченко.
Експерти також схиляються до того, що ДКЦПФР перейде в підпорядкування до президента, і не виключають, що такий закон може бути прийнятий ще до винесення рішення Конституційного суду, що зробить подальший розгляд справи недоцільним. "Президентська посада найбільш стабільна, а для українського ринку цінних паперів саме це і необхідно, - стверджує генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа. - Президент вибирається раз на п'ять років, а уряд міняється набагато частіше".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
