1748
Відходимо в товари
— Кредит&Депозит
За 10 місяців ціни в Україні зросли майже на 12%, побивши семирічний рекорд. У великих містах цей показник удвічі вищий. Тепер навіть банківські депозити не рятують заощадження українців від знецінювання
Фінансовий блок уряду Віктора Януковича в нокдауні: всупереч прогнозам першого віце-прем'єра, міністра фінансів Миколи Азарова ціни в жовтні росли рекордними темпами. Жовтнева інфляція склала 2,9%, перевищивши попередній максимум року: у вересні ціни зросли на 2,6%.
Усього ж із січня по жовтень споживчі ціни підскочили на 11,7%. Це стало абсолютним рекордом за останні сім років і перевершило всі песимістичні річні прогнози Кабміну. Адже раніше уряд обіцяв, що інфляція в 2007 р. не перевищить 11%.
Швидше за все ціни ростуть у великих містах - показники інфляції в Києві в 2,5 рази вищі, ніж у середньому в країні. Темпи збільшення цін у Харкові, Одесі, Донецьку і Дніпропетровську лише трохи відстають від столичних.
"Але дані офіційної статистики мають віддалене відношення до реального індексу споживчих цін, з якими зіштовхуються громадяни України", - вважає головний редактор журналу "Деньги.ua" Олександр Крамаренко. За даними власних вимірів видання, споживчий кошик, характерний для українського середнього класу, подорожчав в жовтні на 4,39%, а за десять місяців - на 21,81%.
Недобра традиція
Цінові рекорди цього року вже стали традицією. Перший стрибок відбувся ще в червні, тоді ціни зросли на 2,2% через травневу засуху. Основною причиною вересневої інфляції, що досягла 2,2%, стало різке подорожчання соняшникової олії. А в жовтні вартість продовольчих товарів зросла на рекордні 4%, причому підскочили в ціні абсолютно всі продукти, крім капусти і картоплі.
Чиновники ж, відповідальні за стримування інфляції, продовжують перекладати відповідальність один на одного. Не варто забувати і про те, що нинішній уряд перебуває в підвішеному стані - формується нова парламентська коаліція. А виходить, голови чиновників зараз зайняті аж ніяк не розбором причин провалу державної політики.
Не дивно, що в Мінекономіки про зашкалюючу інфляцію говорять неохоче, пояснюючи зростання її рівня розпливчастими формулюваннями начебто "збігу негативних зовнішніх і внутрішніх факторів". Міністр економіки Анатолій Кінах і за сумісництвом глава найпотужнішої в країні асоціації великого бізнесу і зовсім умив руки, заявивши, що збільшення цін обумовлене популістськими обіцянками збільшення соціальних виплат.
Аналітики Нацбанку, який також відповідає за стримування інфляції, погоджуються, що зрослий попит на товари дійсно викликаний зростанням доходів громадян. Тільки за 9 місяців 2007 р. українці одержали з держбюджету, Пенсійного фонду та у вигляді споживчих кредитів банків понад 245 млрд. грн. "Якщо ми хочемо уповільнення інфляції, необхідно приймати бездефіцитні бюджети, як це було до 2003 р. У крайньому випадку, цей дефіцит не повинен перевищувати 1%", - сказав Фокусу глава групи радників голови Нацбанку Валерій Литвицький.
Важливу роль експерти відводять і зайвій гривневій масі в економіці. Справа в тому, що НБУ для підтримки фіксованого курсу гривні регулярно викуповує на міжбанківському ринку надлишкову валюту за гривні. Валюта направляється на збільшення золотовалютних резервів, а еквівалентна їй гривнева маса фактично створюється Нацбанком з нуля. З початку року НБУ вже влив таким чином в економіку 47,7 млрд. грн. В результаті за 10 місяців грошова маса збільшилася на 36% - до 355 млрд. грн.
Росте і обсяг кредитів: з початку року він збільшився на 55% - до 381 млрд. грн. А кредитний бум, у свою чергу, підігріває ціни на житло. За даними Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), в 2007 р. в Україні ціни на нерухомість росли найвищими темпами серед країн з перехідною економікою. Причому середньорічні темпи зростання житлових цін перевищили 20%, що набагато вище показників реального збільшення ВВП.
Світ без їжі
Основну роль у збільшенні інфляції Нацбанк відводить підвищенню цін виробниками промислової продукції. "З початку року їх ціни зросли на 18,3%", - відзначають у НБУ.
Причому в кожного виробника своя відповідь на питання про причини подорожчання продукції. Виробники молочних продуктів скаржаться на дефіцит сировини, виробники зерна і соняшникової олії говорять про збільшення цін на паливо і запчастини, пекарі посилаються на збільшення відпускних цін на борошно. А курятина і яйця, на думку глави ради Спілки птахівників України Олександра Бакуменка, подорожчали через збільшення цін на корми.
Правда, у виробників сільгосппродукції глобальна причина зростання цін все-таки є - це продовольча світова криза, що насувається. За останні 12 місяців рівень зростання цін на продовольство у світі склав майже 65%. Стрімке зростання цін на основні продукти очікується і надалі - через недостачу зерна у світовому масштабі.
Багато в чому ціни на продовольство підстьобує і подорожчання нафти, оскільки доводиться переробляти все більше зернових на біопаливо. У зв'язку із цим Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує різке підвищення вартості хліба, м'яса, молока і макаронних виробів. За прогнозами організації, ціна на продукти харчування може підскочити на 80-200%.
Для світу сформована ситуація унікальна: ще ніколи практика вирощування зернових культур з метою використання їх як альтернативного джерела енергії не набувало таких масштабів. Очікується, що ціна на нафту буде рости, а виходить, використання зерна у виробництві біопалива стане збільшуватися.
Депозит не допоможе
Така ситуація призводить експертів до невтішних висновків: за підсумками року інфляція в Україні може досягти 16%. "Є всі підстави очікувати зростання споживчих цін на рівні 15-16%, оптових - 20-22%", - вважає екс-міністр фінансів, один з лідерів Блоку Юлії Тимошенко Віктор Пинзеник.
Слід зазначити, що вперше за останні роки ціни зросли настільки, що банківські депозити в національній валюті ризикують стати збитковими. Адже ставки з гривневих внесків у великих українських банках, як правило, не перевищують 16% річних.
Банкіри побоюються, що вкладники почнуть "йти в товар", знімаючи гроші з депозитів. "Якщо процентна ставка не компенсує зростання цін, клієнт зволіє витратити гроші. Навіщо зберігати гроші, які знецінюються? Логічніше купити те, що стане в пригоді в домашньому господарстві", - сказав директор департаменту роздрібного бізнесу "Райффайзен Банк Аваль" Антон Романчук. Такий сценарій небезпечний не тільки для банкірів - наплив покупців у магазини спровокує черговий виток і без того високої інфляції.
Порятунок потопаючих
Хоча ситуація зі збільшенням цін і викликає побоювання, в арсеналі держави є чимало інструментів для боротьби з інфляцією. Правда, на ділі уряд їх не використовує. Ще на початку року чиновники обіцяли стримувати ціни на продукти харчування за допомогою товарних інтервенцій. Зокрема, планувалося продавати державні запаси борошна. Однак вже зараз учасники ринку говорять, що запасів Держрезерву, швидше за все, вистачить не надовго та інтервенції не врятують від збільшення цін.
Не обмежує уряд і експорт товарів, що дорожчають. Зокрема, Мінекономіки відмовилося від введення експортних квот на соняшникову олію, що у вересні подорожчала в середньому на 35%. Відсутні квоти і на експорт курячих яєць. Джерело у великій сільськогосподарській компанії підтвердило, що дефіцит курячих яєць і їх подорожчання на внутрішньому ринку викликані не в останню чергу зрослими обсягами експорту.
Тим часом через прив'язку курсу гривні до долара товари з Європи в гривневому вираженні продовжують дорожчати. Адже долар як і раніше падає, і на минулому тижні курс євро досяг чергового історичного максимуму.
Але міністр фінансів Микола Азаров побічно визнав, що зусилля уряду щодо стримування збільшення цін обмежаться переконанням комерсантів. "Ми ведемо переговори з виробниками товарів, намагаючись їх переконати стабілізувати ціни і не завищувати рівень рентабельності", - сказав він.
Косим поглядом
Першому віце-прем'єрові Миколі Азарову не подобається ситуація зі збільшенням цін. Але спостерігати високі показники інфляції йому доведеться ще як мінімум два місяці
Головний фінансист обіцяє, що в листопаді ціни, у тому числі і на продовольство, стабілізуються, а за підсумками 2007 р. інфляція буде не вищою, ніж у середньому за останні чотири роки. Однак шляхом простого підрахунку можна визначити, що мова йде про цифру 10,6%. Для її досягнення споживчі ціни за два місяці цього року, що залишилися, повинні знижуватися.
Далі - більше
Проблема в тому, що листопад і грудень - це традиційно інфляційні місяці. Перед Новим роком витрати населення ростуть, що відображається і на рівні цін. Всілякі акції і розпродажі, які влаштовують торговельні мережі наприкінці року, на рівні інфляції практично не позначаються. Адже левова частка знижок припадає на товари тривалого користування, тоді як споживчий кошик розраховується насамперед на підставі товарів першої необхідності.
Тому обіцянкам Азарова експерти не вірять. "Малоймовірно, що за підсумками року інфляція залишиться на рівні 11-12%. Процес пішов, і загальмувати цю інерцію вкрай важко", - вважає начальник відділу економічної і соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жалило. На його думку, в 2007 р. споживчі ціни виростуть як мінімум на 13%.
А Віктор Пинзеник - один із імовірних кандидатів на посоду глави Мінфіну - стверджує, що знає рецепти боротьби з інфляцією. На його думку, для цього уряду варто сформувати державні запаси бензину і цукру, а також обмежити запозичення за кордоном.
Ціни в руки
Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник упевнений, що знає, як приборкати інфляцію. Якщо Блок Юлії Тимошенко сформує коаліцію, у нього буде шанс застосувати ці знання на практиці
Упоратися з неконтрольованим збільшенням цін допоможе система оптової торгівлі в аграрному секторі, а також вилучення надлишку грошей з ринку, вважає екс-міністр. Щоправда, як показала практика, українські політики і чиновники добре володіють рецептами народного щастя тільки в опозиції. І геть-чисто забувають про них, опиняючись на вершині влади.
Методи боротьби з інфляцією
Ринкова економіка - інфляційна за визначенням. Більше того, відсутність інфляції негативно впливає на економічне зростання. Тому мета держави - не викорінити збільшення цін, а зробити їх керованими і утримати в прийнятних рамках. Як правило, антиінфляційні заходи зводяться або до обмеження попиту, або до стимулювання пропозиції.
Податкова політика
Знижуючи податки, держава може домогтися підвищення підприємницької активності і збільшення обсягу пропозиції товарів.
Ризики: бізнесмени можуть не знизити ціни, збільшивши свій прибуток
Грошово-кредитна політика
Центробанк підвищує дисконтну ставку, під якою кредитує комерційні банки, а вони, у свою чергу, підвищують вартість кредитів для підприємств і населення.
Ризики: уповільнення економічного зростання
Стимулювання імпорту
Ціни на внутрішньому ринку можна збити за рахунок появи дешевих імпортних товарів. Для цього держава знижує мита.
Ризики: національні виробники втрачають прибутки і частки ринку
Бюджетна політика
Уряд знижує державні витрати, у результаті чого зменшується попит і, відповідно знижуються ціни.
Ризики: можливий спад виробництва і збільшення безробіття
Адміністративні заходи
Уряд вводить мораторій на підвищення цін на низку товарів, застосовує неекономічні методи впливу на підприємців.
Ризики: дефіцит товарів, активізація чорного ринку і зростання корупції.
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
