634
Залізна логіка
— Аграрний ринок
Після довгих міркувань про необхідність переломити ситуацію з катастрофічним нарощуванням негативного зовнішньоторговельного сальдо Мінекономіки нарешті видала на-гора свій варіант вирішення проблеми. Минулого тижня міністерство оприлюднило проект плану заходів щодо нарощування експорту. Як запевняють розроблювачі документа, його реалізація дозволить у наступному році скоротити негативний баланс зовнішньої торгівлі на 10-15%. Скептики побоюються наслідків втілення в життя озвучених ідей.
Думки про вічне
Підопічним Анатолія Кінаха є над чим замислитись. За даними Держкомстату, до жовтня негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами перевищило 6,69 млрд дол., що на 27,6% більше, ніж у відповідному періоді минулого року (4,27 млрд дол.). Якщо в першому півріччі експорт та імпорт товарів зростали практично однаковими темпами, то в останні місяці розрив знову став збільшуватися. За підсумками вересня внутрішні поставки товарів зросли на 12,1%, а зовнішні - на 15,9%. Власне, літнє вирівнювання приросту експорту та імпорту було суто ситуативним і виникло за рахунок декількох великих поставок у Росію залізничного обладнання. Після чого все повернулося на круги своя.
Ґрунтовно помізкувавши, міністерські чиновники знайшли цій проблемі безліч пояснень, нарікаючи на відсутність державної фінансової підтримки експорту, недоліки системи податкового адміністрування, необґрунтовану диференціацію тарифів на експортні та внутрішні вантажні перевезення і недостатність проведених заходів щодо боротьби із сірим імпортом. Не менш важливими факторами, які негативно впливають на вітчизняний зовнішньоторговельний обіг, у міністерстві називають відсутність контролю над відповідністю імпортованих товарів внутрішнім стандартам України, складність процедури одержання дозволу на продовження термінів розрахунків за експортно-імпортні операції.
Усунути всі ці проблеми і покликаний глобальний план міністерства з нарощування українського експорту. Перешкоджання застосуванню обмежувальних заходів для українських постачань на зовнішні ринки, визначення конкурентноздатних національних виробників з метою імпортозаміщення, введення обмежень на використання податкових векселів, перегляд політики експорту електроенергії, надання допомоги вітчизняним виробникам для участі в міжнародних виставочних заходах – і це ще не все, що можна виділити із багатосторінкового документа.
"В цілому план дій не викликає особливої довіри, оскільки більшість його пунктів носять декларативний характер. Під ці побажання непогано було б розробити конкретні механізми реалізації. Крім того, викликають здивування пропозиції, спрямовані на скорочення імпорту. Деякі з них, скажімо ті, що стосуються імпортозаміщення, можуть спровокувати зауваження з боку членів СОТ щодо їх невідповідності правилам міжнародного торговельного клубу", - поділилася з Діловою столицею враженнями від прочитання міністерської праці експерт центру Case Україна Світлана Таран.
Експерти також вказують, що розширення імпорту відбувається саме через нездатність вітчизняних виробників задовольнити запити споживачів. "Динаміка імпорту цього року визначається в основному активним розширенням внутрішнього попиту (як споживчого, так і інвестиційного). Недостатня внутрішня пропозиція стала причиною збільшення закупівель машин, устаткування сировини і матеріалів", - підтверджує Нацбанк у своєму огляді за результатами розвитку економіки за дев'ять місяців нинішнього року.
За даними НБУ, саме машинобудівна продукція та енергоносії виступили основними локомотивами розширення імпорту.
"За нашими прогнозами, обсяги імпорту обладнання будуть зростати в найближчі кілька років. Українська промисловість має великі резерви для переоснащення. Отут відіграють роль здійснювані підприємствами розширення виробництва і впровадження технологій, спрямованих на скорочення енерговитрат", - пояснив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газизуллін.
Рівняння на Росію
Втім, якими б геніальними ідеями розширення зовнішніх поставок не фонтанувало Мінекономіки, всі вони залишаться нереалізованими без достатнього фінансування. За словами міністра економіки Анатолія Кінаха, у проекті держбюджету-2008 передбачене збільшення на 20% фінансування Держспоживстандарту. Гроші підуть на роботи з гармонізації національних стандартів з міжнародними і європейськими, після чого можна буде говорити про запобігання ввезення неякісних товарів і розширення присутності вітчизняного товаровиробника на зовнішніх ринках.
Відповідно до проекту держбюджету на європеїзацію національних стандартів у наступному році передбачається виділити 42,9 млн грн. Експерти запевняють, що це крихти. За підрахунками Української аграрної конфедерації, тільки розробка і впровадження нових технічних регламентів сертифікації сільгосппродукції обійдеться в 800 млн грн. Так що українські товари в найближчі роки можуть бути затребувані хіба що на ринках країн пострадянського простору.
"У нас дотепер діють старі, ще радянські Держстандарти, спільні для багатьох колишніх пострадянських республік. А без впровадження нових стандартів якості говорити про поставки на європейські ринки не доводиться", - говорить президент УАК Леонід Козаченко.
Втім, і саме Мінекономіки, схоже, погоджується з таким майбутнім українських експортерів і навіть непогано потрудилося над тим, щоб закріпити такий стан речей. Наприклад, у розділі заходів щодо підвищення якості вітчизняної продукції міститься пункт, що декларує необхідність "приведення якості вітчизняної м'ясо-молочної продукції у відповідність із ветеринарно-санітарними стандартами Російської Федерації".
"Бажання підтягти наші стандарти якості до стандартів саме Росії виглядає досить дивно. У такий спосіб Міністерство економіки збирається зробити вітчизняних виробників залежними від поставок на один ринок. Хоча досвід показує, наскільки непередбаченими можуть бути російські контролюючі органи", - говорить Таран.
Виконання поставлених відомством Анатолія Кінаха завдань буде якомога доречнішим для росіян. Додаткові дозволи на поставки з України вкупі зі зниженням імпортних квот російська влада зараз розглядає як основні заходи щодо стримування цін на російському ринку. Так що українські виробники незабаром зможуть повністю відновити на ньому свої позиції. За даними Російської спілки підприємств молочної галузі, в 2005 р. (до введення заборони на їх ввезення) частка українських сирів у структурі імпорту Росії становила 50%, вершкового масла - 27%, сухого молока - 29%.
Росія як і раніше залишається головним торговельним партнером України. І темпи нарощування поставок у цю країну значно перевищують аналогічні показники з інших напрямків. За даними Держкомстату, обсяг торгівлі товарами між Україною і РФ за дев'ять місяців виріс на 33% у порівнянні з аналогічним періодом 2006 р. (до 21,5 млрд дол.).
При цьому експорт українських товарів збільшився на 53,7% - до 9,2 млрд дол., імпорт із Росії зріс на 20,8% - до 12,27 млрд дол. Основу цього зростання склали поставки в РФ машинобудівної продукції, які виросли на 66%. Експорт вагонів збільшився за дев'ять місяців 2007 р. з 369 млн до 848 млн дол., тракторів і легкових машин - з 245 млн до 502 млн дол.
На думку експертів, все це має для України досить неприємні наслідки: через відсутність диверсифікованості експорту вітчизняна промисловість стає все більше залежною від можливих антидемпінгових розслідувань із боку Росії. Іншими словами, зосередившись на російському ринку, наш експорт буде рости доти, поки це буде дозволяти Білокамінна.
Катерина Прищепа
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
