65% українців незадоволені своїм добробутом
Більше половини українців вважають, що їхній особистий добробут за роки незалежності тільки погіршився. Через погіршення фінансового добробуту сьогодні менше половини українців, відповідно, задоволені життям.
Для порівняння, у Росії і Македонії показник незадоволених своїм матеріальним становищем ще вищий - 68 і 72% відповідно. Особливо низькими є також уявлення про економічний добробут у республіках колишньої Югославії, жителі яких пережили братовбивчі війни. Але найбільш незадоволеними виявилися грузини. Там більше 80% вважають, що жити стало гірше. Але є в дослідженні й оптимістичні дані. Так, більше половини співвітчизників залишаються прихильниками демократії і ринкової економіки. Росіяни, на відміну від українців, надають перевагу авторитаризму і плановій економіці.
Далеко від позитивного і ставлення українців до нинішньої політичної ситуації в країні. Близько 70% громадян відзначають, що з 1989 року в країні погіршилося політичне та економічне становище, і як наслідок - умови життя населення. За цим показником ми обігнали інші країни з перехідною економікою. Таким чином, за рівнем невдоволення політико-економічним становищем у країні українців можна порівняти з жителями Балканських країн, що пережили кровопролитну братовбивчу війну.
Директор соціологічної служби Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Андрій Биченко пояснює цю особливість тим, що політичну ситуацію в Україні сьогодні складно назвати стабільної.
"Хоча в нас і не було війн або інших серйозних катаклізмів, як на Балканах, на відповіді респондентів вплинула непевність у завтрашньому дні", - говорить експерт.
Кому після "рад" живеться добре
Найбільше задоволені своїм життям жителі авторитарних держав - Таджикистану, Узбекистану, Білорусії. Там на свій добробут не скаржаться близько 70%. Такий парадокс українські експерти пояснюють відсутністю в цих державах соціального розшарування суспільства.
"Якщо в часи СРСР доходи всіх громадян були приблизно однакові, зараз у країнах з ринковою економікою населення розділене на багатих і бідних. Цього фактору в азіатських країнах і у Білорусії нема", - вважає Биченко.
Автори дослідження відзначають, що в Україні доступ до державних послуг як і раніше перебуває на дуже низькому рівні. Особливо проблемною сферою залишається охорона здоров'я. Переважна більшість опитаних вважають, що держава повинна збільшити фінансування лікарень і поліклінік, тому що сьогодні медичне обслуговування є найбільш корумпованою сферою.
Однак, незважаючи на важке матеріальне становище, корупцію і нестабільність внутрішньополітичної ситуації, більшість українців підтримують демократичний режим. Тільки 24% опитаних хотіли б повернення авторитарного ладу. У той же час значна кількість респондентів (33%) сподіваються на повернення планової економіки. В основному - це люди старшого покоління або незабезпечені верстви населення. Саме їм властива ностальгія за Радянським Союзом.
Україна вірить у Європу
Політичний аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Іван Пресняков пояснює, що в Україні дуже сильні проєвропейські настрої. Європа асоціюється в наших співгромадян з високими показниками життя, статком і, звичайно, демократією.
"Більшість населення впевнені в правильності саме такого шляху розвитку", - упевнений фахівець. На думку Преснякова, Росія в українців непохитно асоціюється з поверненням до радянських традицій і тоталітаризму. До слова, у Росії прихильників авторитаризму набагато більше - більше 30%. А менше половини населення (40%) надають перевагу плановій економіці перед ринковою.
Цікаво, що, незважаючи на оптимістичну віру в демократичні цінності, українські громадяни практично повністю не довіряють суспільним інститутам. Особливою недовірою користуються суди, парламент і політичні партії. Порівняно високою надійністю і довірою українських клієнтів можуть похвастатися тільки банки та фінансові установи.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною