478
Микола Азаров знайшов стабілізацію в капусті
— Казна та Політика
Перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров учора заявив, що в листопаді-грудні споживчі ціни не тільки припинять рости, але навіть знизяться. При цьому Кабмін не запропонував жодного нового механізму стримування інфляції. У БЮТ, що претендує на формування економічного блоку майбутнього уряду, упевнені, що не допустити прискорення інфляції до 16% можуть тільки стерилізація надлишкової грошової маси, таргетування інфляції і зниження мит. Застосувати такі заходи неодноразово рекомендував МВФ, відзначають експерти, однак це може негативно відбитися на українських товаровиробниках і спричинити відтік капіталу.
Учора перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров заявив, що в листопаді, завдяки стабілізації цін на продукти харчування, інфляція знизиться. "Я думаю, що в листопаді відбудеться стабілізація. Вона вже відбувається, ми її спостерігаємо, і вона закріпиться. У нас буде нижчий показник інфляції", - сказав пан Азаров. Як повідомляв, у жовтні інфляція склала рекордні з початку року 2,9%, а в січні-жовтні досягла 11,7% - найвищого значення за сім років.
Як приклад майбутньої "стабілізації" Микола Азаров навів факт зниження в жовтні цін на капусту і цукор. "Ніхто з вас не сказав, що ціни, наприклад, на капусту, значно знизилися! Капуста в раціоні наших громадян займає дуже серйозну позицію! І зниження дійсно має місце по багатьох продовольчих товарах: на овочі, цукор - 4%", - підкреслив глава мінфіну. За даними Держкомстату, овочі (включаючи картоплю) і цукор подорожчали в жовтні на 0,1% і 1,5% відповідно; з початку року овочі подорожчали на 22,9%, а цукор, єдиний із продуктів харчування, подешевів на 5,1%.
Зниження цін на капусту дозволило першому віце-прем'єрові зробити оптимістичний прогноз інфляції. "Я думаю, що прогноз буде не гірше, ніж ті фактичні дані інфляції, які спостерігалися в Україні за останні чотири роки", - сказав він. За даними Держкомстату, середній показник інфляції в 2003-2006 роках становив 10,6%. Таким чином, до кінця року ціни повинні впасти більш ніж на 1,1% (з нинішнього показника інфляції 11,7%), тоді як дефляція в зимовий період на Україні з 1991 року не спостерігалася. "Дефляція в нас за кращих часів була лише влітку, коли сезонно дешевшали продукти харчування", - сказав експерт Інституту економіки і прогнозування Ірина Крючкова.
Перший віце-прем'єр не повідомив, які нові механізми стримування зростання цін має намір використати Кабмін. За словами пана Азарова, уряд як і раніше веде переговори з товаровиробниками, намагаючись переконати їх утримати ціни і не завищувати рівень рентабельності. Крім того, створені робочі групи з контролю за виконанням рішень наради за участю прем'єр-міністра і президента, присвяченого зростанню цін, що відбулося 2 листопада. Тоді Кабмін запланував прийняти пакет з 32 антиінфляційних заходів, які допрацьовуються дотепер.
У БЮТ, що розраховує сформувати фінансово-економічний блок майбутнього уряду, говорять, що Кабмін не намагається загальмувати інфляцію, що прискориться до 15-16%. Кандидат у народні депутати, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник вважає, що заяви Кабміну про можливі проблеми із забезпеченням населення хлібопродуктами "привели до формування необґрунтованого попиту на дану групу товарів і, відповідно, до зростання цін". Ще однією причиною інфляції пан Пинзеник називає зовнішні позики. "З жовтня минулого року Кабмін залучив зовнішні позики на суму $2,5 млрд, у той час як країна не відчувала потреби у валюті", - заявив він. Тому екс-міністр побоюється, що планована позика на $700 млн може прискорити збільшення цін "ще на пару відсотків".
Для втримання інфляції пан Пинзеник пропонує новому уряду в екстреному порядку поповнити запаси Держрезерву для оперативного реагування на коливання цін, відмовитися від зовнішніх позик, а зусиллями НБУ і Кабміну провести стерилізацію надлишку гривні. Екс-міністр пропонує також перейти до таргетування інфляції (зміни курсу валюти заради контролю за цінами) і регулювання цін на окремих ринках за допомогою зниження митних ставок. Раніше перший заступник глави секретаріату президента Олександр Шлапак говорив, що для боротьби з інфляцією відомство має намір модернізувати механізм товарних інтервенцій і розглянути можливість зниження ввізних ставок на імпорт продуктів харчування. Не підтримують у секретаріаті лише таргетування інфляції, що ефективно лише в країнах з монетарним характером інфляції.
Експерти констатують, що запропоновані БЮТ заходи ідентичні рекомендаціям МВФ, які для України незастосовні. "Всі ці кроки - традиційні фінансові рекомендації, їх МВФ неодноразово рекомендував уряду", - сказав директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. "Уряд не використав ці поради у силу природного консерватизму. Де гарантія, що ці заходи, особливо таргетування інфляції, не викличуть відтік капіталу?" - додала пані Крючкова. "А зниження митних ставок на імпорт продуктів харчування взагалі неприпустимо, - вважає президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров. - Це приведе до краху українських агровиробників".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
