733
Заробити на ліквідності
— Фондовий ринок
На поточному тижні Статистичний комітет СНД опублікував дані про збільшення споживчих цін у пострадянських державах за підсумками 9 місяців.
За оприлюдненими статистичними даним, у січні-вересні 2007 року найбільше зростання цін відбулося в Таджикистані - 12,3%, в Азербайджані - 11% і Киргизії - 10,3%.
У Молдавії зростання споживчих цін виявилося на рівні 9%, у Казахстані та Україні - по 8,6%, у Грузії - 6,2%, у Білорусії - 5,4%. Про це FINANCE.UA повідомляє Генеральний директор КУА "ІНЕКО-ІНВЕСТ" Олег Морква підводячи підсумки поточного тижня.
Єдиною країною в СНД, де ціни знизилися за січень-вересень, стала Вірменія, де спостерігалася дефляція на рівні 0,2%. При цьому у всіх країнах СНД, за винятком Вірменії і Молдавії, інфляція за дев'ять місяців поточного року була вищою, ніж за аналогічний період 2006 року.
За оцінками експертів найбільше зростання цін, як у країнах Східної Європи, так і на пострадянському просторі відбувається саме восени, оскільки частка продовольства в структурі споживання населення цих країн дуже висока - 40-50% у порівнянні з 10-20% у розвинених країнах.
Крім подорожчання продовольства, істотний вплив на інфляційне зростання чинить і підвищення цін на енергоносії з боку Росії, що найбільш значно впливає на економіки України, Грузії, Вірменії і Білорусії.
Феномен падіння цін у Вірменії економісти пояснюють тим, що основною метою керівництва республіки є втримання інфляції, а не стабільність валютного курсу, як, наприклад, у Росії та Україні. Втім, і у Вірменії в жовтні ціни виросли на 3,1%.
Незважаючи на те, що за результатами трьох кварталів поточного року Україна виявилася тільки в середнячках інфляційного зростання, за підсумками всього 2007 року наша країна має всі шанси значно погіршити свої макроекономічні показники і потрапити в трійку інфляційних лідерів.
Об'єктивні підстави для такого прогнозу існують, у вівторок 6 листопада український Держкомстат оприлюднив на своєму сайті дані по жовтневій інфляції в Україні, і цифри ці виявилися досить сумними.
Інфляція жовтня склала 2,9%, перевищивши попередній максимум року (у вересні ціни виросли на 2,6%) на 0,3%. Такий показник жовтневої інфляції став найгіршим значенням з 1999 року (у жовтні 1999 року інфляція також була 2,9%), а показник місячної інфляції виявився найвищим із червня 2000 року (тоді інфляція склала 3,7%). У підсумку за десять місяців нинішнього року інфляція досягла 11,7%, що стало абсолютним рекордом за останні сім років і перевищило всі песимістичні річні прогнози уряду.
У перший раз цього року значний стрибок цін відбувся в червні (на 2,2%), тоді основною винуватницею зростання цін стала травнева посуха. Кабінет міністрів відразу ж ввів адміністративне регулювання цін на хліб, м'ясну і молочну продукцію, що привело лише до короткочасного вповільнення інфляції в липні і серпні до 1,4% та 0,6% відповідно.
У вересні інфляція підскочила до 2,2%, в основному за рахунок різкого подорожчання соняшникової олії (у вересні на 17,3%, у січні-вересні - на 49,5%). У жовтні Кабмін знову посилив контроль за цінами: заморозив збільшення тарифів держмонополій (скасоване подорожчання пасажирських залізничних перевезень), здійснив інтервенції борошна, увів декларування оптових цін і мав намір увести квотування експорту олії. Антимонопольний комітет почав розслідування монопольної змови на ринку хліба і соняшникової олії.
Однак всі ці заходи не змогли зупинити тривале зростання цін, продукти харчування в жовтні подорожчали, на рекордні для поточного року 4%.
Підскочили в ціні за місяць, крім картоплі (він подешевів на 7,3%) абсолютно всі продовольчі товари. Хліб подорожчав на 3,5% (рекорд із початку року, у цілому - на 10,8%), соняшникова олія виросла в ціні ще на 15,8% (73,1%), яйця - на 20,6% (43,9%), молоко - на 10,8% (27,9%), м'ясо - на 1,5% (12,9 %), навіть цукор після трьох місяців падіння цін подорожчав на 1,5%.
Іншим фактором, що прискорив інфляцію, став сезонний перегляд тарифів ЖКГ в областях - у жовтні ціни виросли на рекордні з початку року 2,4%, в основному за рахунок подорожчання гарячої води та опалення на 8,1%.
В уряді визнають, що не можуть стримати інфляцію. Міністр економіки Анатолій Кінах заявив, що зростання цін було викликане "популістськими обіцянками" збільшення соціальних виплат. "Ціни на продукти харчування ростуть по всьому європейському континенті, однак у нас підвищення загострили політична нестабільність і збільшення соціальних виплат, не забезпечених зростанням виробництва",- сказав він.
Українські економісти вважають, що на зростання інфляції вплинули два фактори - неврожай і високе зростання доходів населення, як співробітників бюджетної сфери, так і приватного сектора, при цьому більшість експертів прогнозують, що за підсумками року інфляція в Україні перевищить 14%.
Що стосується ситуації на світовому інвестиційному ринку, то вона виглядає далеко не однозначною, так міжнародні фінансові компанії та інвестиційні банки продовжують пожинати наслідки мільярдних збитків, у той час як великі біржі почали декларувати надприбуток.
Наприкінці жовтня трансатлантична біржа NYSE Euronext, що була створена у квітні цього року в угоді M&A (по злиттю і поглинанню) на $14 млрд. і поєднує Нью-Йоркську фондову біржу і європейські майданчики в Парижі, Амстердамі, Брюсселі і Лісабоні, повідомила про майже чотириразове збільшення чистого прибутку за підсумками звітного кварталу. Чистий прибуток NYSE Euronext виріс в третьому кварталі цього року з $68 млн. (об'єднаний прибуток NYSE і Euronext у третьому кварталі 2006 року) до $258 млн. При цьому виторг торговельного майданчика подвоївся і склав $1,2 млрд., а обсяг торгів акціями на NYSE Euronext у третьому кварталі виріс на 25%.
За даними квартальної звітності, чверть виторгу біржі припала на торги похідними фінансовими інструментами, ще близько 18% - на готівкові торги в Європі. Решту суми принесли готівкові торги в США, торгівля біржовою інформацією і розміщення акцій компаній.
Настільки феноменальні результати молодий торговельний майданчик показав не завдяки якимсь розробленим нею сучасним фондовим ноу-хау, а банальній іпотечній кризі і дефіциту ліквідності, що вразили фінансові ринки розвинених країн.
Криза ліквідності, що вилилася в багатомільярдні збитки для провідних міжнародних інвестбанків (прогнозовані збитки складуть більше $100 млрд.), зіграла тільки на руку більшості великих фондових організаторів торгів.
Не тільки NYSE Euronext, але й багато європейських фондових майданчиків найближчим часом порадують своїх акціонерів підвищеною результативністю. Так німецька Deutsche Boerse уже повідомила, що чистий прибуток біржі виріс на 36%, до рекордних 238,2 млн. євро ($345,5 млн.). Лондонська фондова біржа (LSE) тільки готується опублікувати свою фінансову звітність, однак також уже заявила, що чекає чудових результатів.
Майже тримісячна фіксація збитків на кредитних ринках привела не тільки до значних інвестиційних втрат більшості американських фінансових посередників, але й спровокувала підвищений біржовий обіг, створивши сприятливе бізнес-середовище для фондових майданчиків. Однак як заявляють самі представники великих міжнародних бірж, уже до закінчення жовтня світові інвестиційні ринки почали оправлятися від фінансово-емоційного потрясіння, а обсяг біржових торгів по усьому світові став повертатися до своїх традиційних рівнів.
Значна лібералізація інвестиційно-фінансових відносин на світовому ринку капіталу і зростаючий ступінь ризику системних криз, підштовхнула Європейський Союз (ЄС) ухвалити рішення щодо повномасштабного реформування ринку цінних паперів Євросоюзу. З початку листопада в ЄС набула чинності директива "Про ринки фінансових інструментів" (MiFID), що повинна створити єдиний європейський ринок. Відповідно до даного нормативного документа, всі угоди, проведені із цінними паперами, тепер буде реєструвати Європейський комітет регуляторів фондових ринків (CESR).
Нова директива дозволить зареєстрованим в одній із країн ЄС фінансовим компаніям здійснювати діяльність у будь-якій країні Євросоюзу, навіть якщо в них немає там своєї філії або представництва.
Прийняття MiFID повинне також істотно знизити протекціонізм на національних фінансових ринках - положення директиви скасовують ряд місцевих обмежень. Так, зняті обмеження на операції з деривативами у Франції, Іспанії та Італії, тоді як раніше місцеві біржі мали монополію на організацію таких торгів.
У той же час директива містить більш тверді вимоги до прозорості діяльності фінансових компаній, згідно з якими прийдеться оприлюднити безліч додаткової інформації про параметри укладених угод. Причому до 2010 р. ці вимоги будуть повністю уніфіковані в ЄС.
Більшість фінансових компаній очікують, що із прийняттям даної директиви подешевіють кредити і спроститься торгівля акціями, а європейський регулятор вважає, що зуміє значно підвищити ступінь захисту інвесторів, оскільки правила MiFID уводять механізм прямої компенсації інвесторові з боку інвесткомпаній у випадку порушень правил директиви. Крім цього Єврокомісія прогнозує, що введення в дію MiFID приведе до зниження витрат при залученні капіталу і знизить рівень ризиків, що потенційно може забезпечити для ЄС додаткові 1,1% збільшення ВВП на рік.
Європейські фондові експерти також припускають, що нові стандарти MiFID приведуть до консолідації компаній, що спеціалізуються на наданні фінансових послуг, а також до утворення регіональних фінансових центрів. При цьому на основних ринках фінансових інструментів із введенням директиви значно загостриться конкуренція, через яку вартість фінансових транзакцій знизиться і потенційно приведе до фінансових втрат для нині діючих фондових бірж. Під тиском вимог MiFID також прогнозується зниження комісії при торгівлі цінними паперами, що уже наступного року може знизитися на 25%.
Напередодні прийняття MiFID національні регулятори ринків фінансових послуг почали прораховувати можливі втрати і доходи від прийняття єдиних для об'єднаної Європи стандартів.
Так управління фінансового контролю Великобританії провело аналіз витрат її впровадження для національного ринку цінних паперів. За попередніми оцінками, для британського органа регулювання це буде коштувати близько 1 млрд. фунтів стерлінгів. Більшість фінансових компаній також зіштовхнеться зі значними разовими витратами на адаптацію своєї діяльності до вимог MiFID. Їхній сумарний розмір оцінюється від 870 млн. до 1 млрд. фунтів стерлінгів. Надалі щорічні сукупні витрати у зв'язку із введенням MiFID будуть становити ще 100 млн. фунтів, а щорічна віддача від введення нових правил прогнозується на рівні 200 млн. фунтів стерлінгів.
Український біржовий ринок поки не може похвастатися настільки вражаючим темпом зростання своїх доходів, однак також переживає реорганізаційний період. Так після введення наприкінці жовтня нових критеріїв по торгованих на українських біржах паперах, офіційний лістинг найбільшого національного фондового майданчику - біржі ПФТС скоротився майже в 6 разів до 131 цінного папера, де акції підприємств представлені тільки 31 емітентом.
В умовах, коли НПФ і страхові компанії мають законодавче право інвестувати свої ресурси тільки в ті цінні папери, які включені в офіційний лістинг біржі, у найближчий час може виникнути ситуація, коли вартість біржових інструментів буде необґрунтовано завищеною, через обмеженість їхньої пропозиції на ринку і надмірно високому внутрішньому попиті.
Можливо, це принесе певні короткострокові дивіденди фондовим компаніям, що спекулюють на стрімкому зростанні офіційної біржової капіталізації емітентів. Але позитивного ефекту в середньо- і довгостроковому тимчасовому періоді як для самих підприємств торгованих на біржах, так і у цілому для економіки країни такий стан справ не дасть. Навіть у випадку переходу більшості українських "біржових" емітентів до загальносвітового рівня корпоративної культури і "прозорості", і цивілізованому виходу на світовий інвестиційний ринок, ні стратегічний, ні інституціональний інвестор не захоче платити за український акціонерний капітал ціну на порядок вище, ніж його дійсна ринкова світова ціна.
У свою чергу в України, як держави, що зазнає величезного дефіциту інвестиційних ресурсів, а в найближчій перспективі планує як масштабну приватизацію, так і значну галузеву модернізацію, можуть виникнути серйозні проблеми з визнанням адекватності офіційної оцінки навіть її державних активів.
У всякому разі, у міжнародному інвестиційному співтоваристві з'явиться серйозний привід говорити про значне дисконтування вартості практично на будь-який український актив, керуючись доводом, що в Україні досить високий інвестиційний популізм і навіть ринкові механізми оцінки дають явно завищене уявлення про реальну вартість активів, а їхня об'єктивна вартість повинна бути набагато меншою.
Від обмеженості вибору біржових фондових інструментів постраждають і самі інституціональні інвестори, і їхні клієнти, причому постраждають двічі. Перший раз українські НПФ і страхові компанії зазнають втрат, тоді коли будуть змушені виходити зі своїх нинішніх позицій і купувати вже значно капіталізований ринком обмежений набір фондових інструментів, несучи як витрати на транзакціях, так і недоодержуючи можливі доходи в майбутньому, по продаваних цінних паперах. Ще раз вітчизняні інституціональні інвестори виявляться в збитках, тоді, коли будуть змушені (можливо, уже в найскорішому майбутньому) перерахувати свої інвестиційні портфелі з погляду їх реальної світової ринкової ціни.
На поточному тижні організований фондовий ринок України, зосереджений в основному на біржі ПФТС, зумів повністю адаптуватися до умов, що змінилися, біржової торгівлі і працював у звичайному для себе режимі.
Незважаючи на серйозне переформатування лістингу цінних паперів, помірне зростання цін на акції українських підприємств, включених як в офіційний, так і неофіційний лістинг, продовжилося. Більше того, за результатами торговельної сесії 8 листопада, індекс ПФТС зумів вдруге із початку місяця обновити свій історичний максимум досягши значення в 1183,72 індексних пункту.
Попередній свій рекорд, установлений 1 листопада на висоті в 1182,14 індексних пункту, фондовий індикатор поліпшив на 1,58 індексних пункту або 0,13%.
Всю першу половину тижня, аж до четверга, на біржі переважала спекулятивна торгівля, більшість цінних паперів продовжували інерційно дорожчати, а національні фондові оператори намагались просто не реагувати, на досить нестійке трендове поводження провідних світових фондових ринків, що весь тиждень залишалося вкрай нестабільним. При цьому інтенсивність торгів на ринку акцій ПФТС значно знизилася, виявившись у два рази меншою, ніж була тиждень назад, що є першою ознакою непевності фондових гравців у найближчих перспективах цінового напрямку по більшості українських цінних паперів.
Уже в четвер оптимізм на українському біржовому ринку повністю вичерпався, фондові компанії весь день торгували з оглядкою на загальносвітову біржову обстановку, а більшість ризикових інструментів першого ешелону почали коректуватися від раніше досягнутого вартісного рівня, понизивши індикатор ПФТС на 24,39 пункту (-2,06%) до поточного значення в 1159,33 індексних пункту.
За останні півтора місяця ціни на багато українських акцій як біржового, так і неофіційного рівня лістингу ПФТС, значно виросли, здійнявшись уже не тільки на свій реально обґрунтований поточний рівень капіталізації, але і включивши по цілій низці емітентів у свою вартість можливий фінансово-оцінний потенціал зростання на перспективу року і навіть більше.
Завищені прогнозні очікування можуть стати більш-менш об'єктивною ринковою ціною, тільки у випадку якщо український уряд дійсно зможе впоратися зі зростаючими ризиками серйозних економічних потрясінь у країні, створить умови для лібералізації інвестиційного ринку, проведе наступного року успішну приватизаційну кампанію і почне структурну модернізацію енергоємних галузей.
У протилежному випадку зростання цін на українські папери, стимульоване у цей час очікуваннями швидкого економічного прориву, уже в найближчі тижні закінчиться, а більшість фондових компаній будуть змушені переоцінити можливості капіталізації підприємств на майбутній рік, переглянувши раніше встановлені цінові орієнтири по ліквідних інструментах убік зниження, що спровокує корекцію ринку.
Що стосується поточної ситуації на біржовому українському ринку, то за чотири минулі дні реальні торги ризиковими інструментами скоротилися більш ніж у два рази. Якщо на попередньому тижні щоденні торги становили в середньому 100 млн. грн., то на поточному тижні вони знизилися до середньоденних оборотів в 42,3 млн. грн. Причому фондові компанії протягом тижня воліли торгувати найбільш ліквідними інструментами, так частка торгів акціями індексного кошика виросла до 56,6%, при їхньому торговельному обороті на попередньому тижні в 35,7%.
Протягом тижня ціни на акції першого ешелону змінювалися відносно рівно (по більшості паперів їх усереднене цінове коливання становило 0,5-6%), а цінові спреди по котируваннях "блакитних фішок" перебувають у припустимому для ліквідності діапазоні від 0,1 до 11%.
За тиждень індекс ПФТС знизився на 14,7 пункту (-1,25%), знизившись із позначки в 1174,03 індексних пункту на 2 листопада, до значення в 1159,33 індексних пункту, станом на 8 листопада. Тижнем раніше, індекс ПФТС виріс на 1,86% або 21,47 індексних пункту.
Протягом 4 днів тижня в ПФТС пройшли торги цінними паперами на 649,07 млрд. грн., з яких 169,36 млн. грн. (26,09%) склала торгівля акціями. Тиждень назад обсяг торгів у ПФТС був майже в 2 рази більший, досягши 1,19 млрд. грн., з яких 500,89 млн. грн. або 42,05% від загальної торговельної маси біржі, наторгували на ринку акцій.
За тиждень загальний попит на покупку акцій у ПФТС виріс на 10 млн. грн., склавши 124,31 млн. грн. (+8,85%), а пропозиція на продаж акцій збільшилося до 136,89 млн. грн. (+6,81%).
Лідером торгів на ринку акцій на поточному тижні стали цінні папери ВАТ "Укрсоцбанк" (обсяг торгів - 14,56 млн. грн.). За тиждень із акціями фінансової установи в торговельній системі відбулося 19 угод, а кращі котирування мають вигляд: на покупку - 1,365 грн. (+0,74%) за акцію, на продаж - 1,385 грн. (+0,73%) за акцію. Остання угода пройшла за ціною 1,38 грн. (+0,73%) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій банку становить 1,47%.
Друге місце на ринку акцій забезпечили собі цінні папери ВАТ "Укрнафта" (обсяг торгів - 13,56 млн. грн.). З початку тижня з акціями підприємства було укладено 34 угоди, а котирування в ПФТС мають вигляд: на покупку акцій - 402,5 грн. (+0,37%), на продаж - 403,0 грн. (+0,12%) за акцію. Остання угода пройшла за ціною 402,0 грн. (+0,5%) за одну акцію емітента. Спред по котируваннях акцій нафтової компанії становить 0,12%.
Третє місце на ринку акцій зайняли цінні папери ВАТ "Західенерго" (обсяг торгів - 12,92 млн. грн.). З початку тижня з акціями підприємства було укладено 55 угод, а котирування в ПФТС мають вигляд: на покупку акцій - 601,9 грн. (-0,87%), на продаж - 602,4 грн. (-1,08%) за акцію. Остання угода пройшла за ціною 602,3 грн. (-1,1%) за одну акцію емітента. Спред по котируваннях акцій генеруючи компанії становить 0,08%.
На ринку корпоративних облігацій розрив між обсягом попиту та пропозиції становить 0,2 млн. грн., при цьому сукупний попит на покупку корпоративних облігацій за тиждень понизився до 110,89 млн. грн. (-9,28%), а загальна пропозиція на продаж зменшилася до 111,09 млн. грн. (-0,47%).
У лідери торгів тижня на ринку корпоративних боргових паперів вийшли облігації компаній "Укргазбанк2 (серія З) (обсяг торгів - 121,65 млн. грн.), "Прокредит Банк" (серія F) (обсяг торгів - 27,78 млн. грн.) і "Євросеть" (серія А) (обсяг торгів - 24,84 млн. грн.)
На ринку муніципальних паперів до кінця тижня загальний попит на покупку муніципальних бондів підвищився до 11,72 млн. грн. (+5,87%), а загальна пропозиція на їхній продаж склала 6,99 млн. грн. (-6,3%).
На ринку паперів муніципалітетів лідерами стали облігації Донецької міської ради (серія З) (обсяг торгів - 4,9 млн. грн.), Одеської міської ради (серія В) (обсяг торгів - 4,19 млн. грн.) і Харківська міська ради (серія А) (обсяг торгів - 2,07 млн. грн.).
На ринку держпаперів торги досягли 31,79 млн. грн.
У ПФТС на 8 листопада пропозиція на продаж держпаперів зменшилася на 15,68% до 5,43 млн. грн., а попит на покупку склав - 15,35 млн. грн. (-70,04%).
З початку тижня на ринку державних облігацій пройшли торги з ОВДЗ строком погашення 17.12.2008 (обсяг торгів - 21,6 млн. грн.), ОВДЗ строком погашення 02.01.2008 (обсяг торгів - 10,19 млн. грн.).
По видах торгованих у ПФТС цінних паперів перше місце зайняв ринок корпоративних облігацій.
З початку тижня корпоративних бондів наторгували на 436,54 млн. грн., а їхня частка в загальній структурі торгів ПФТС склала 67,26%. На попередньому тижні торги корпоративними облігаціями пройшли на 621,0 млн. грн. (52,13% від сукупного торговельного обороту ПФТС).
На другому місці перебуває ринок акцій. З 5 до 8 листопада з акціями емітентів відбулися торги на суму 169,36 млн. грн. або 26,09% від загального торговельного обороту в ПФТС. З 29 жовтня до 2 листопада акцій наторгували на 500,89 млн. грн., а їхня частка в загальних оборотах біржі була 42,05%.
Третє місце зайняв ринок державних облігацій. На поточному тижні торги на даному ринку склали 31,79 млн. грн. при долі ринку в 4,9% від усього біржового обігу за тиждень. Тижнем раніше обсяг торгів ОВДЗ досяг 40,59 млн. грн. або 3,41% ринку ПФТС.
Облігації муніципалітетів посіли четверте місце тижневого рейтингу торгів. З 5 до 8 листопада торги муніципальними бондами пройшли на 11,37 млн. грн. при долі ринку в 1,75%. Тижнем раніше обсяг торгів муніципальними облігаціями склав 28,61 млн. грн., а їхня частка ринку в ПФТС була 2,4%.
З початку року індекс ПФТС виріс на 660,47 пункту або 132,4%, здійнявшись із позначки в 498,86 індексних пункту на 29 грудня 2006 року, до значення в 1159,33 індексних пункту, станом на 8 листопада 2007 року.
Таблиця 1. Структура торгів цінними паперами в ПФТС (05.11.07- 08.11.07)*
|
* сума торгів наведена без обліку анульованих угод
Таблиця 2. Зміна котирувань по "блакитних фішках" за період (02.11.07 - 08.11.07)
На поточному тижні лідерами за зростанням ціни покупки акцій, серед емітентів індексного кошика ПФТС, стали цінні папери ВАТ "Мотор Січ", ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" і ВАТ "Укрсоцбанк".
У лідери тижня за зростанням капіталізації акцій вийшли цінні папери ВАТ "Мотор Січ". Станом на 8 листопада кращі котирування акцій заводу в ПФТС мали вигляд: на покупку - 1716,0 грн. (+5,93%) за акцію, на продаж - 1729,0 грн. (+2,92%) за акцію, остання угода пройшла за ціною 1730,0 грн. (+6,46%) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій емітента до закінчення тижня склав 0,76%. З початку тижня із цінними паперами підприємства відбулося 70 угод на 8,86 млн. грн.
Друге місце за зростанням ціни на покупку акцій, зайняли цінні папери ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча". Кращі котирування акцій мет. комбінату до кінця тижня мали вигляд: на покупку - 6,78 грн. (+1,65%) за акцію, на продаж - 6,85 грн. (+1,48%) за акцію, остання угода пройшла за ціною 6,716 грн. (-2,09%) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій становить 1,03%. За тиждень із акціями емітента відбулося 17 угод на 2,17 млн. грн.
Замикають ТОП-3 тижня за зростанням ціни покупки акцій серед "блакитних фішок", цінні папери ВАТ "Укрсоцбанк".
Кращі котирування акцій банку до кінця тижня мали вигляд: на покупку - 1,365 грн. (+0,74%) за акцію, на продаж - 1,385 грн. (+0,73%) за акцію, остання угода пройшла за ціною 1,38 грн. (+0,73%) за одну акцію. Спред по котируваннях становить 1,47%. З 5 до 8 листопада з акціями фінансової установи на біржі пройшло 19 угод на 14,56 млн. грн.
Аутсайдером тижня стали цінні папери ВАТ "Сумське машинобудівне НПО імені Фрунзе". На 8 листопада кращі котирування акцій підприємства в ПФТС мали вигляд: на покупку - 45,75 грн. (-5,67%) за акцію, на продаж - 50,7 грн. (-2,5%) за акцію, остання угода пройшла за ціною 50,6 грн. (-2,69%). Спред між кращими котируваннями становить 10,82%. З початку тижня з акціями емітента було укладено 6 угод на 435,12 тис. грн.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
