Вадим Гриб: У нас створити нормальний диверсифікований портфель практично дуже складно — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Вадим Гриб: У нас створити нормальний диверсифікований портфель практично дуже складно

543
Сьогодні в Україні практично сформовані всі інфраструктурні елементи, необхідні для повноцінного ринку капіталу. Але фондовий ринок продовжує залишатися слаборозвиненим. Про те, що заважає йому рухатися вперед і чому профучасники ринку незадоволені діями регулятора, розповів глава наглядової ради групи компаній "ТЕКТ" Вадим Гриб
Як ви вважаєте, у чому основні проблеми українського фондового ринку?
Дійсно, на українському фондовому ринку проблем вистачає. Варто сказати, що для будь-якого ринку, що розвивається, наявність проблем у певному сенсі - це нормальний і прийнятний момент, головне, щоб був центр, у якому акумулюються і вирішуються ці самі проблеми. Де-юре на ринку цінних паперів таким центром виступає Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР). А де-факто в результаті діяльності членів держкомісії проблем не тільки не зменшилося, але стає усе більше, що істотно гальмує процес розвитку ринку цінних паперів.
Робота ДКЦПФР не орієнтована ні на розвиток ринку, ні на створення в країні правил ведення публічного бізнесу, ні на підвищення корпоративної культури бізнес-відносин і т.д. Всі ці питання і багато інших повинна поєднувати чітка концепція розвитку ринку цінних паперів, однаково прийнятна і зрозуміла як регулятору, так і професійним учасникам ринку. Такої концепції в нас немає. І те, що на сьогодні зроблене і робиться ДКЦПФР, зовсім відрізняється від того, що, на мою думку, необхідно зробити для подальшого розвитку ринку. Члени комісії не тільки не бачать і не розуміють ринок зсередини так, як його розуміє професійний учасник, але, на жаль, і не поспішають переходити до діалогу з тим же професійним учасником ринку.
Що ви думаєте із приводу депозитарної системи?
Проблема депозитарної системи не знаходить вирішення протягом уже дев'яти років. Гальмує процес ухвалення рішення по цьому питанню Віктор Івченко (глава наглядової ради НДУ) з мовчазної згоди Держкомісії з цінних паперів, в управлінні якої перебувало 86% статутного фонду Нацдепозитарію.
Пан Івченко сприймає депозитарій як власну компанію і зацікавлений у лобіюванні насамперед своїх інтересів. Крім того, зараз у результаті повної бездіяльності комісії готується тіньова приватизація Національного депозитарію шляхом проведення додаткової емісії акцій НДУ, що істотно зменшує державну частку.
Рішення питання створення єдиного клірингового депозитарію вже давно визріло і неодноразово висловлювалося і з боку представників вітчизняного ринку, і з боку іноземних консультантів та інвесторів. Однак пан Івченко, постійно демонструючи свою близькість то до президента, то до віце-прем'єра Миколи Азарова, не поспішає вирішувати це питання.
Так що ж все-таки повинен являти собою депозитарій?
По цьому питанню ринок уже давно визначився. Насамперед треба сказати, що в нас повинна бути дворівнева модель. Повинен бути єдиний депозитарій, що має обмежену банківську ліцензію і ліцензію для роботи із цінними паперами. Тоді на базі депозитарію буде проходити повний кліринг: з одного боку - гроші, з іншого боку - цінні папери. У такому випадку ні продавець, ні покупець не будуть нести ризики невиконання зобов'язань. Структуру єдиного депозитарію ми бачимо в такий спосіб - частка держави не повинна бути більше 25%, у той час як частка одного учасника, з обліком афільованості, не повинна перевищувати 5%.
Для того щоб реалізувати дану структуру, необхідно об'єднати два депозитарії в один.
Окремо хочеться сказати із приводу цінних паперів, а саме - форми випуску. На мою думку, потрібно відмовитися від документарної форми. Саме отут у нас найбільші проблеми - подвійні реєстри, кишенькові реєстратори і т.д. Бездокументарна форма випуску цінних паперів дозволить вирішити ці і багато інших роблем.
Чи турбує учасників фондового ринку проблема корпоративних відносин?
Безумовно. Дотепер не прийняте законодавство, що регулює діяльність акціонерних товариств. Однак посилання від бізнесу про те, що йому потрібні правила гри, уже є. Дуже багато компаній хочуть виходити на зовнішні ринки, котирувати свої акції за кордоном. Бізнесмени хочуть котирувати свої папери і на вітчизняних площадках, щоб заслужити довіру іноземних інвесторів, створити собі track-record. А в нас підприємств, папери яких входять у перший і другий рівні лістингу, катастрофічно мало. Я як людина, що займається управлінням активами, завіряю вас - у нас створити нормальний диверсифікований портфель на практиці дуже складно. Комісія постійно вводить якісь обмеження, тоді як ринку, що розвивається, потрібно давати більше волі, а вже потім, у міру його розвитку, накладати зрозумілі обмеження.
Як, на вашу думку, навіщо це робиться?
По-моєму, основна причина полягає в некомпетенції. Як правило, ті, хто розробляє нормативи, повинні бути на голову вищі тих, хто працює на ринку. В Україні ж все навпаки - ті, хто розробляє нормативи, ну вже дуже далекі від реального стану справ. При цьому ДКЦПФР таке положення справ цілком влаштовує. Потоки налагоджені, кожен знайшов собі застосування. Хтось займається ліцензуванням і переліцензуванням, хтось реєструє випуски акцій, хтось перевіряє звітність, хтось здійснює перевірки і т.д. Загалом, усе при ділі, тільки паровоз стоїть на місці.
Добре, але щось же комісія робить для захисту учасників ринку. Приміром, зараз ведеться розробка законопроектів, за якими власник 35% акцій підприємства повинен запропонувати всім міноритаріям викупити їхні частки за ринковою ціною. Або те ж "правило 90", коли власник 90% акцій повинен зробити дрібним акціонерам обов'язкову оферту за ринковою ціною...
Перед тим як переходити до обговорення яких-небудь цифр, необхідно бачити всю модель у цілому. Як захистити права міноритарних акціонерів, як захистити права великих акціонерів, як захистити права власників контрольних пакетів акцій і т.д. Все це необхідно обговорювати в комплексі з активним залученням бізнес-середовища, тому що це стосується, насамперед, власників як дрібних, так і великих. А вже потім, після визначення базових понять, необхідно далі прописувати систему корпоративних відносин. І якби був такий підхід, напевно даний закон не зустрічав би такого опору в парламенті і давно був би вже прийнятий.
Так коли ж все-таки буде прийнятий закон про акціонерні товариства?
Думаю, що найближчим часом. Така потреба вже давно назріла в бізнес-середовищі. Усі хочуть правил гри. І якщо популізм у політиці ще прийнятний, то в бізнесі він неприпустимий. А сьогодні багато політиків, на жаль, у боротьбі за електорат починають переносити популізм і на економічні відносини. І бар'єром тут може слугувати тільки відповідне законодавство. Суспільство повинне створювати комфортні умови для ведення бізнесу, якщо вже ми перейшли до ринкової моделі економіки.
Недавно в нас виходило інтерв'ю із Сергієм Оксаничем, який називав венчурні фонди винятково інструментами мінімізації податків. У вас є такі фонди. Ви згодні з думкою колеги?
Я б не був таким категоричним, як пан Оксанич, і не став би називати венчурні фонди винятково інструментами мінімізації податків. ДК "ТЕКТ" уже багато років працює в даному сегменті ринку, займаючись прямими інвестиціями, тому в нас є венчурні фонди, які є прекрасним інструментом для прямих інвестицій. Раніше, коли не було таких фондів, усі виводили гроші за кордон, накопичували їх в офшорах і відтіля проводили інвестиції. Зараз же в цьому немає ніякого сенсу. Якщо гроші акумульовані у фондах, то як мінімум вони попадають на банківські рахунки, а через них в економіку України. Якщо гроші інвестуються, то вони починають працювати на конкретне підприємство, що платить зарплату і податки. Так що венчурні фонди працюють так само ефективно на економіку, як і інші елементи інфраструктури фінансового ринку.
Але проблема використання фондів у схемах ухилення від сплати оподатковування залишається...
Якщо ми не хочемо, щоб венчурні фонди займалися мінімізацією, то давайте спочатку розберемося з емісіями сміттєвих ЦП, які постійно реєструє ДКЦПФР і які використовуються в тому числі і фондами в різних схемах. Вирішите питання з реєстрацією ДКЦПФР сміттєвих паперів, і ринок забуде про схеми. Але цього чомусь ніхто робити не хоче.
Наостанок розкажіть, будь ласка, що зараз відбувається в холдингу "Київміськбуд". Ви недавно заявляли про спробу його прихованої приватизації.
Так, дійсно, міською владою була почата спроба продати ХК "Київміськбуд". Для звичайних людей дії міської влади в процесі підготовки холдингу до продажу залишилися практично непоміченими, для професіоналів всі дії були очевидними і зрозумілими як два на два - з якою метою знімається заборона на приватизацію, потім проводиться конкурс на оцінювача, з якою метою паралельно в різних підприємствах ХК "Київміськбуд" проводяться додаткові емісії і розмиваються пакети міноритарних акціонерів... Сьогодні ситуація така, що керівник комунального майна може підписати договір купівлі-продажу і йому не потрібно додаткових узгоджень. Я думаю, що активні дії і відкрита позиція в даному питанні, до якої згодом приєдналися деякі політичні сили, перешкодили тіньовій приватизації холдингу.
І як буде здійснений подальший продаж холдингу?
Схем може бути декілька, але суть зводиться до наступного. Оскільки контрольний пакет продати буде досить проблематично (я думаю, що навіть нинішній склад керівників Києва на це не піде), то, швидше за все, буде висунута ідея продажу 30% акцій. При цьому за містом залишається 50% +1 акція. У такому випадку контроль над холдингом начебто залишається в міста, а 30% проданих акцій дозволять залучити певні кошти, які необхідні для розвитку підприємства, або наповнення бюджету міста. Але, як завжди, справа в нюансах.
З погляду законодавства, 50% +1 це те ж саме, що й 40% + директор, тому що для того, щоб зняти директора, необхідно провести збори акціонерів при кворумі не менше 60%. Якщо дивитись з іншого боку, то 40% блокують збори. Значить і директора поміняти буде проблематично. Тому, якщо передбачуваний інвестор купить 30% і докупить на вторинному ринку ще 10% (на сьогоднішній день на вторинному ринку є близько 20% акцій), то своє завдання одержати контроль над підприємством він виконає.
Вас називають рейдером номер один в Україні... Чи не так це?
Називають по-різному. Але є принципова різниця між тим, як працюємо ми і тим, як працюють дійсно так звані чорні рейдери. Ми завжди боремося за те, що належить нам. Інакше кажучи, ми купуємо споконвічно базовий актив, а потім, якщо виникають проблеми, намагаємося захищати свої інтереси. Часто це виливається в корпоративні війни, тому що рівень корпоративної культури в нас у країні дуже низький. Чомусь багато керівників вважають, що якщо вони є топ-менеджерами компанії, то вони мають право розпоряджатися не тільки своєю, але і чужою власністю.
Зокрема, мова йде про власність міноритарних акціонерів. І це проблема не тільки топ-менеджменту компаній. У суспільстві в цілому немає розуміння того, що акції - така ж приватна власність, як, наприклад, будинок, квартира, машина і т.д. І вона, приватна власність, повинна охоронятися законом.
Вадим Валентинович Гриб народився 4 червня 1961 р. у м. Екибастузі Казахської РСР. В 1982 р. закінчив Вище будівельно-командне училище в Тольятті. З 1992 р. - голова наглядової ради Волзької асоціації професійних учасників ринку цінних паперів, член наглядової ради Самарської фондової біржі, генеральний директор ФІФ "ТЕКТ" (Тольятті). З 1991 до 1995 р. - член консультаційної ради при президенті Росії по цінних паперах. В 1995 р. переїхав в Україну. В 1995-2004 р. - генеральний директор інвестиційної компанії "ТЕКТ". 2000-2001 р. - член ради Нацдепозитарію, голова ради директорів ПФТС. Жовтень 2000 р. - травень 2001 р. - радник прем'єр-міністра на громадських основах. Квітень-жовтень 2004 р. - заступник голови Ради підприємців при КМ України. 2004-2005 р. - генеральний директор ЗАТ "КУА "ТЕКТ". Квітень-травень 2005 р. - в.о. міністра фінансів Криму. Травень-вересень 2005 р. - віце-прем'єр з питань економіки уряду Криму. У цей час - голова наглядової ради групи компаній "ТЕКТ".
Розмовляв Олександр Дубинський
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас