Іду на мир — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Іду на мир

836
Компанія «Астра» кілька тижнів безуспішно намагалася отримати гроші від свого контрагента ТОВ «Тюльпан» (підприємства реальні, назви вигадані). Тюльпан, одержавши товар від Астри на умовах 20% передоплати, не поспішав переводити залишок суми постачальникові під найрізноманітнішими і найнесподіванішими приводами. Втративши надію отримати гроші, керівництво Астри вирішило звернутися до суду, намагаючись домогтися погашення боргу в судовому порядку.
На думку юристів, які консультують компанію, виграти справу було не дуже складно - документальних свідчень того, що Тюльпан не виконує своїх зобов’язань, вистачало. Утім, використовуючи різні процесуальні диверсії (докладніше див. Контракти, № 40, 2006), відповідач зумів затягти процес приблизно на півроку. Після чого під час одного із засідань суду оголосив про своє бажання укласти мирову угоду з позивачем. Керівники Астри, зваживши всі «за» і «проти», прийняли пропозицію боржника, який частину боргу хотів погасити грішми (рівномірними платежами щомісяця протягом року), а решту - поставками сировини. Мирову угоду було підписано, суддя виніс ухвалу про затвердження досягнутої домовленості, після чого провадження у справі закрили.
Однак власників підприємства-постачальника очікував неприємний сюрприз - грошей від боржника вони так і не дочекалися. Обіцяна сировина також не доставлялася. Після кількох попереджень і вимог виконувати умови угоди, направлених директору і власникам Тюльпана, керівники Астри звернулися до Державної виконавчої служби з проханням порушити виконавче провадження і стягнути борг з несумлінного контрагента. Однак виконавці компанії відмовили, мовляв, мирова угода не є виконавчим документом. Понад те, невдовзі стало відомо, що Тюльпан звернувся до суду з позовом про розірвання мирного договору, - нібито директор, який підписав документ, не мав на це права, оскільки перебував на той час на лікарняному. Таким чином, власники Астри залишилися ні з чим - дорогоцінний час було згаяно, а виконувати умови мирової угоди боржник, як виявилося, і не збирався.
Станція «Мир»
Опинитися в подібній ситуації ризикує кожен український бізнесмен, який укладає з боржником мирову. Попри те що в законодавстві докладно розписана технологія укладення мирової угоди, діючих механізмів контролю за її виконанням немає. У багатьох випадках боржник (відповідач), укладаючи з позивачем договір, наприклад, про розстрочку платежів або зміну способу погашення боргу (приміром, не грішми, а борзими щенятами), ставить перед собою лише одну мету - виграти час і якнайдовше не віддавати грошей.
Причому ризик невиконання умов мирного договору - лише один з недоліків укладення такої угоди. Як для позивача, так і для відповідача крім очевидних переваг, зокрема скорочення судових витрат і економії часу, мирова угода має низку недоліків (див. «Війна світів»).
Контракти попросили юристів розповісти про плюси і мінуси такого способу розв’язання господарських спорів та процесуальні особливості їх оформлення на різних стадіях розвитку конфлікту.
Війна Світів
Плюси і мінуси укладення мирової угоди для кредитора та боржника
Кредитор (позивач)
Переваги
• Чітко обумовлюються сума і порядок погашення боргу
• Можливе визнання боржником серед інших і спірних вимог
• Зменшення витрат на юридичний супровід спору в суді
• Економія часу
• Заощадження при оплаті послуг держвиконавців
Кредитор (позивач)
Недоліки
• Зазвичай сума позовних вимог зменшується
• Неможливість подання повторного позову на тих самих підставах
• Пропозиція відповідача укласти мирову угоду може бути лише прийомом з метою затягнути час
• Ймовірність невиконання боржником умов мирової угоди
• У випадку укладення мирової угоди на стадії примусового стягнення виконавче провадження закривається. Для його поновлення необхідно знову звертатися до суду
Боржник (відповідач)
Переваги
• Збереження репутації (менший розголос інциденту, ніж у разі судового розгляду)
• Економія часу і грошей на тривалі судові слухання
• Зменшення кредитором суми позовних вимог або знаходження компромісу під час визначення порядку і термінів погашення боргу
• Не арештуються рахунки і нерухомість, якщо справа дійшла до стадії виконавчого провадження
Боржник (відповідач)
Недоліки
• Підписуючи мирову угоду, боржник визнає свою неправоту
• У мировій угоді чітко прописана схема і вказані терміни погашення боргу
• Оскаржувати мирову угоду проблематично: на думку більшості суддів, боржник, який оскаржує угоду, намагається лише відтягнути виплату боргу
Етап перший
Досудове врегулювання. Кредитор висуває боржникові претензію за порушення договірних зобов’язань. Боржник визнає факт порушення і пропонує укласти мирову угоду.
Олександр Пінчук, адвокат, керуючий партнер Правової групи «Домініон»
- Говорити про мирову угоду на стадії досудового врегулювання не зовсім правильно. З юридичного погляду підписаний між кредитором і боржником договір, хоч би як його називали - чи то мировою угодою, чи договором про взаємне роззброєння, буде лише господарським контрактом. І жодних особливих зобов’язань, окрім передбачених у ньому ж, на сторони не накладає. Відповідно, якщо одна зі сторін не виконуватиме своїх зобов’язань за цим договором, не виключено, що доведеться знову повністю проходити всі етапи досудового врегулювання: надсилати повідомлення, писати претензії, попередження і лише після цього звертатися до суду.
Тому ми рекомендуємо нашим клієнтам не обмежуватися підписанням договору, а звернутися до суду. І на першому ж засіданні сторони можуть заявити судді про свій намір укласти мирову угоду. У такому разі підписана угода затверджується ухвалою суду і стає цілком офіційним документом. А отже, у випадку невиконання її умов позивач (кредитор) отримує право звернутися, наприклад, до Державної виконавчої служби з проханням порушити провадження у справі й примусово стягнути заборгованість.
Однак треба брати до уваги ще один нюанс: подання позову з подальшим укладенням мирової угоди веде до того, що вдруге з таким самим позовом кредитор уже не зможе звернутися до суду. Доведеться або сформулювати нові позовні вимоги, або подавати позов про розірвання мирової угоди і розгляд спору в загальному порядку.
Етап другий
Суд першої інстанції. На будь-якому етапі розгляду справи сторони можуть укласти мирову угоду.
Надія Порунова, генеральний директор Міжнародної юридичної компанії «Соломон-груп»
- Укладення мирової угоди на етапі розгляду справи в суді першої інстанції - досить поширена практика. Кожна зі сторін уже має уявлення про позицію та аргументи опонента. Понад те, загалом зрозумілою є й позиція судді. Відповідно і позивач, і відповідач здатні оцінити обгрунтованість своїх аргументів, вирішити, наскільки їм вигідне укладення мирової угоди.
З огляду на мій досвід судді господарських судів першої інстанції з розумінням ставляться до бажання сторін укласти мирову угоду, самі нерідко пропонуючи такий шлях розв’язання конфлікту. Після підписання сторонами угоди суддя перевіряє її відповідність процесуальним вимогам і виносить ухвалу про затвердження. Потрібно звернути увагу, що умови мирової угоди не можуть виходити за межі позовних вимог. Інакше кажучи, якщо позов подано на один мільйон, в угоді не може бути передбачена виплата трьох мільйонів.
Ухвала суду про затвердження мирової угоди також може бути оскаржена в апеляційному суді. Такий розвиток подій можливий, якщо відповідач погодився на мирову, бажаючи лише виграти час. Ще один варіант - позов про розірвання мирової угоди, поданий до суду першої інстанції. Річ у тому, що скасувати ухвалу про затвердження угоди може й він. Утім, у цьому випадку кредиторові (позивачеві) буде значно легше знайти аргументи для обгрунтування позову, ніж боржникові (відповідачеві). Наприклад, невиконання умов мирової угоди. Відповідач же може спробувати домогтися розірвання, спираючись лише на деякі формальні порушення, приміром, перевищення повноважень особою, яка підписувала договір. Як показує мій досвід, шансів на успіх у нього порівняно небагато.
Етап третій
Апеляційний суд. Оскаржується рішення суду першої інстанції або ухвала суду про затвердження мирової угоди. Під час слухань у справі сторони вирішили укласти мирову угоду.
Андрій Авторгов, керуючий партнер спеціалізованої юридичної фірми «Агентство з питань боргів та банкрутства»
- Один з численних парадоксів українського законодавства полягає в тому, що в цивільному процесі можливе підписання мирової угоди на стадії апеляції, а в господарському це виключено. І якщо сторони все ж таки зібралися вирішити справу миром, їм доведеться очікувати рішення апеляційного суду і лише потім, коли його буде передано держвиконавцям, укладати мирову угоду. Можливий і інший варіант - апеляційна скарга відкликається. У такому випадку рішення суду першої інстанції вступає в силу і знову ж таки передається ДВС. Отже, мирова угода все одно укладається на стадії виконавчого провадження.
Етап четвертий
Дежавна виконавча служба. Рішення суду передається для примусового виконання в ДВС. Після порушення провадження сторони вирішили укласти мирову угоду.
Станіслав Скрипник, асоційований партнер юридичної фірми «Лавринович і Партнери»
- Якщо сторони вирішили піти на мирову вже після передачі справи до Державної виконавчої служби, їм все одно треба звертатися до суду. Тільки суд, що прийняв рішення, за яким порушено виконавче провадження, може винести ухвалу про затвердження мирової угоди. Утім, насамперед сторонам слід звернутися до виконавця, який веде справу, і попросити не вживати заходів, спрямованих на примусове стягнення боргу, наприклад, не заарештовувати рахунки, нерухомість тощо. У цьому випадку можна аргументувати своє прохання бажанням укласти мирову угоду.
Наступний крок - подання до суду клопотання про затвердження угоди. Коли суд задовольнив клопотання й виніс відповідну ухвалу, сторони знову звертаються до держвиконавця і передають йому ці документи. На підставі отриманої ухвали виконавець закриває (саме закриває, а не призупиняє!) провадження у справі. Стежити за дотриманням умов мирової угоди виконавець не зобов’язаний. Якщо одна зі сторін не виконує договірних зобов’язань, другій доведеться знову звертатися до суду або з проханням зобов’язати несумлінних партнерів виконувати умови угоди, або з позовом про розірвання мирової угоди.
Етап перший
Кредитор (позивач) звертається до суду з проханням зобов’язати відповідача виконувати умови угоди. Суд покладає це на ДВС.
Ярослав Яременко, адвокат Міжнародної юридичної компанії «Александров і Партнери»
- У цій ситуації держвиконавець нічим не зможе допомогти кредиторові. Заходи впливу на боржника, який не бажає платити гроші, - нагадування і попередження. Якщо він свідомо, а не через забудькуватість не бажає виконувати умови мирової угоди, жодні нагадування не допоможуть зрушити справу з мертвої точки. Єдине, що за такого розвитку подій отримує кредитор, - додаткові аргументи для звернення до суду з позовом про розірвання мирової угоди. З іншого боку, він втрачає час - звернення до суду з клопотанням, розгляд його в суді, передача документів у ДВС, надсилання боржникові листів. Словом, справа не швидка.
Етап другий
Кредитор звертається до суду з проханням видати виконавчий документ, щоб ДВС відкрила провадження і примусово стягнула борг.
Андрій Авторгов
- У деяких випадках ухвала про затвердження угоди сама по собі може бути виконавчим документом, зокрема якщо вона відповідає вимогам ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження». У принципі, в такому випадку представник ДВС може відкрити провадження і без додаткових документів, рішень, наказів суду.
Якщо ж ухвала про затвердження мирової угоди не може бути виконавчим документом, наприклад, там не вказаний порядок звернення стягнення на актив боржника, позивачеві доведеться йти іншим шляхом. А саме звертатися до суду з позовом про спонукання відповідача до виконання мирової угоди. Рішення суду за цим позовом і буде документом, на підставі якого держвиконавець відкриє провадження і почне стягувати заборгованість.
Етап третій
Кредитор звертається до суду з позовом про розірвання мирової угоди.
Станіслав Скрипник
- Цей шлях найчастіше використовується у випадку, коли умови мирової угоди дозволяють боржникові так чи інакше не виконувати його умови. Не хочу розкривати нюансів, зазначу лише, що грамотний юрист зможе скласти договір таким чином, що деякі пункти виконати буде дуже складно, приміром, для перерахування коштів необхідно надати півтора десятка різних документів. Тому, якщо кредитор вирішив іти на мирову, слід детально прописати порядок і терміни перерахування грошей, відвантаження товару чи будь-якого іншого способу виконання умов угоди. Якщо ж відповідач пропонує свій варіант договору, потрібно ретельно проаналізувати його, перевіряючи наявність прихованих пасток.
Подальший розвиток ситуації залежить від того, на якій стадії укладено мирову угоду. Якщо справу вже було передано до виконавчої служби, тобто суд уже виніс рішення, потрібно просити його розірвати мирову угоду і скасувати ухвалу про її затвердження. У такому разі вже прийняте рішення знову вступає в силу і після отримання на руки виконавчого документа можна звертатися до ДВС з проханням забезпечити примусове стягнення боргу.
Якщо ж сторони пішли на мирову до винесення рішення судом першої інстанції, після розірвання мирової угоди та скасування ухвали про її затвердження розгляд справи триває. І, найімовірніше, після винесення вердикту на користь позивача (тому що відповідач де-факто вже визнав свою неправоту, погодившись на мирову угоду), варто бути готовим до заперечення рішення в апеляції та касації - боржник просто намагається відтягнути неминуче і якнайдовше не виплачувати борг.
Іван Зайцев
За матеріалами:
Контракти
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас