760
Зупинка на вимогу
— Аграрний ринок
Якщо виробники не одумаються і не знизять вартість своєї продукції, їм загрожують перекрити експорт і замучити масовими перевірками. Каральний метод вирішення проблеми, швидше за все, буде обраний і новим коаліційним урядом. Там вже подумують над створенням спеціальних комісій, які будуть працювати над формуванням цін.
Не ниттям, так катанням
Виробники та торговці продовольством, що переглядають вартість продукції чи не щотижня, знаходять своїм діям безліч досить аргументованих виправдань - від неврожаю та підвищення цін на світових ринках до переорієнтації сільгоспвиробників на вирощування сировини для біопалива.
При цьому завзято мовчать щодо однієї деталі: початок подорожчання разючим чином збігається з масовим викидом в обіг додаткових грошей. 4 травня Верховна Рада, розщедрившись, внесла зміни в бюджетний закон, збільшивши видаткову його частину на 4,8 млрд грн., і на початку літа почало рости в ціні продовольство. У червні майже у два рази (відразу на 94,2%) подорожчала картопля.
У липні лідерами стали курячі яйця (37,6%), борошно (6,9%), тваринні жири (5,6%). У серпні настала черга м'яса, що підскочило в ціні на 7,4%, і молока (5,1%), не зупинялися соняшникова олія (17,2%) і сало (20,6%). Цього року українці не змогли насолодитися й фруктами, у розпал сезону їх вартість завзято повзла нагору (у вересні - на 5,5%).
У жовтні ціни і зовсім зірвалися, що змусило уряд активніше колишнього шукати способи приструнити торговців, що розперезалися. Минулого тижня Кабмін відредагував порядок декларування вартості виробниками, затверджений у вересні. Якщо раніше облдержадміністраціям просто радили зобов'язати торговців звітувати про можливе її підвищення, то тепер налагодження контролю за такими звітами стало прямим обов'язком чиновників.
У свою чергу від виробників і продавців яєць, хліба, борошна, м'яса та молочної продукції зажадали за десять днів повідомляти про намір збільшити ціну своєї продукції більш ніж на 1%. У прикладеному до повідомлення обґрунтуванні необхідно буде викласти перелік фактичних витрат, розрахунок собівартості продукції, надати довідку про фактичний і планований рівень рентабельності. У Кабміні сподіваються, що не угодами, так обязалівкою владу на місцях вдасться зробити союзниками в боротьбі із цінами, що розгнуздалися.
На думку експерта Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталія Кравчука, такі дії - не найефективніший спосіб стримування цін, оскільки виробники завжди знайдуть спосіб переконати місцеву владу в обґрунтованості їх підвищення. Облдержадміністрації ніколи палко не бажали втручатися в процес ціноутворення. З початку вересня, коли, відповідно до урядової постанови, їм було надано право відслідковувати ціни, новими повноваженнями скористалися тільки чотири ОДА - Волинська, Житомирська, Кіровоградська та Хмельницька. Це підтвердив і міністр економіки Анатолій Кінах «У випадку із соняшниковою олією деякі компанії-посередники ставлять торговельну націнку в 40%, і місцеві влади на це ніяк не реагують», - розповів він. Воно й зрозуміло. Незважаючи на всю суворість вступників з Києва приписань, на місцях нині навряд чи будуть всерйоз до них прислухатися, адже виходять вони від Кабміну, дні якого вже полічені.
Очевидно, прекрасно розуміючи це, уряд одночасно взявся шантажувати виробників. Почали з «локомотива» цінового росту - олієвиробників. Якщо вони в терміновому порядку не почнуть знижувати вартість, Кабмін пообіцяв обмежити їм експорт. Компанії зробили вигляд, що здалися: минулого тижня найбільші виробники соняшникової олії заявили про готовність знизити свої оптово-відпускні ціни на 6-7%. Хоча це - повна профанація. За даними Держкомстату, з початку року рослинна олія подорожчало на 49,5%. А з урахуванням чергового стрибка цін на цей продукт у першій половині жовтня зростання склало близько 60%. Правда, для підстрахування 18 жовтня була прийнято урядова постанова, що підвищує індикативні ціни на експорт насінь соняшника на $40 за тонну (до $650). У такий спосіб Кабмін має намір зробити його менш привабливим для зернотрейдерів, щоб переробка сировини здійснювалася усередині країни.
Одночасно, виготовлювачів, які зарвалися, збираються приструнити силами Антимонопольного комітету. Той вже почав розслідування щодо змови виробників соняшникової олії і насіння соняшника. Як пояснив глава АМКУ Олексій Костусєв, попередні перевірки комітету не прояснили причин різкого подорожчання. «Нам ніхто не надав пояснень, чому збільшилася вартість олії, зробленої з насіння урожаю 2006 року», - сказав він. Як повідомляє прес-служба АМКУ, за результатами розслідування компанії-порушники можуть заплатити штраф до 10% від виторгу. Втім, експерти вважають, що розслідування Антимонопольного комітету - справа тривалого часу, і до його закінчення Олексій Костусєв цілком може змінити точку зору.
Держрезерв не допоможе
Очевидно, не сподіваючись на початі заходи, у Кабміні почали готуватися до масштабних товарних інтервенцій на продуктових ринках. Як повідомив міністр економіки Анатолій Кінах, сьогодні інтервенції з Держрезерву та Аграрного фонду проводяться тільки на ринку борошна. Відповідно до рішення Кабінету Міністрів Держрезерв повинен поставити 500 тис. т даної продукції. Станом на 17 жовтня вже надійшло 270 тис. т. Борошно із зерна врожаю 2005-2006 р. за цінами, на 10-15% нижче ринкових, розподіляється за заявками хлібопекарських підприємств. «Таким чином, ми забезпечимо плавний перехід до нової вартості хліба після збору врожаю. Нам вдалося уникнути різкого її стрибка, чого не змогли зробити Росія і Казахстан. Там внаслідок засухи і неврожаю хліб подорожчав на 20 і 40% відповідно», - запевняє Кінах. Перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров у свою чергу заявив, що Кабмін може розширити перелік продуктів, які будуть викинуті на ринок з Держрезерву. Як пояснив його радник Віталій Лук'яненко, у список товарів, з яких проводяться інтервенції, можуть додати м'ясо, цукор і соняшникова олія.
Свої сумніви із приводу ефективності таких заходів вже висловив Президент. «Резерв, у тому числі й продовольчий, ефективний лише в тому випадку, коли виникає короткочасне пікове навантаження. Але якщо це система, то жоден резерв не врятує», - заявив він. Побоювання щодо обсягів запасів підтверджують і чиновники. Так, за словами міністра з питань агарної політики Юрія Мельника, Аграрний фонд сьогодні закупив 150 тис. т зерна нового врожаю при плані в 580 тис. т. На рахунках АФ зосереджено 350 млн грн. для проведення даних заходів. Відставання від плану Мельник пояснив невиконанням завдань в окремих регіонах.
Час спецзагонів
Втім, всі ці плани навряд чи варто сприймати всерйоз. Головне, що буде робити з інфляцією новий уряд. Як виявилося, те ж саме: масові товарні інтервенції та більш глобальний контроль над ціноутворенням. «У Кабінету Міністрів є три можливих інструменти впливу на ситуацію. Перший - система антимонопольного контролю, яку потрібно серйозно змінити. Зараз АМКУ може по півроку проводити розслідування з кожного випадку. Таким чином, вчасно зреагувати на необґрунтоване подорожчання влади не в змозі. Заходи проти монопольних змов повинні вживати в оперативному порядку за рішенням судів. Другий інструмент - використання товарних резервів. Однак вони повинні застосовуватися тільки в екстрених випадках: неврожаю або збою поставок. Третій, найменш діючий спосіб, - адміністративне втручання в процес ціноутворення природних монополій - залізничних перевезень, електроенергії та ін.», - розповів можливий кандидат на посаду міністра економіки Сергій Терьохін і, не утримавшись, додав, що головною метою уряду повинне стати не стримування вартості, а робота зі збільшення реальних доходів громадян. Щоб вони змогли дозволити купувати продукти за новими цінами. І ті знову здіймуться.
Економісти коаліції, прикидаючи можливі шляху виходу із кризи, активно обговорюють ідею заборони експорту товарів, які найбільше активно дорожчають, з одночасним стимулюванням їх імпорту. Основою можливих дій майбутнього Кабміну може стати створення спеціальних комісій, що розраховують і встановлюють вартість окремих видів продуктів або послуг. Зокрема, такий орган планують створити для формування тарифів на послуги ЖКГ. І, звичайно, головним напрямком стане найжорстокіший контроль над виконанням цінових приписань. Для цього можуть бути створені спеціальні загони із представників силових структур, які раніше, при прем'єрстві Юлії Тимошенко, були спрямовані на митниці для підвищення сплати податків суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
