1290
Інфляція вдарить по кредитам
— Кредит&Депозит
Нацбанк минулого тижня пообіцяв підняти ціни на свої гривневі ресурси. Таке рішення регулятор пояснює розкручуванням інфляції. Експерти вважають, що перегляд ставок зведе до мінімуму обсяги рефінансування банків НБУ.
Про готовність центробанку підняти ціни на ресурси повідомив керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький, не уточнивши, щоправда, наскільки саме вони виростуть. Одночасно будуть переглянуті обидві базові ставки: ціна рефінансування НБУ і його депозитних операцій (регулятор продає банкам депосертіфикати).
При цьому, за словами Литвицького, Нацбанк не збирається піднімати дисконтну ставку, що з 1 червня тримається на рівні 8% (тоді вона була знижена на 0,5%). Урядовці пояснюють підвищення цін на ресурси непередбаченою інфляцією: при прогнозованому річному показнику в 7,5% за підсумками дев'яти місяців вона вже склала 8,6%.
"Ризик прискорення зростання цін усе ще залишається домінуючим. Одночасно наростає стурбованість з приводу загального економічного розвитку країни", - відзначив Валерій Литвицький. Нацбанк вибудував залежність: чим інтенсивніше будуть дорожчати товари, тим активніше повинні зростати й ціни на кредитні ресурси.
Поки фінансистів вразило лише бажання регулятора підняти плату за залучівані ним ресурси. Адже завдяки цьому виростуть можливості заробити на гривні, яку тимчасово нікуди вкласти. На міжбанку на ній сьогодні багато не заробиш - не більше 0,5% річних. Хоча Нацбанк не відрізняється особливою щедрістю, але все-таки платить трохи більше.
"Останнім часом НБУ залучає кошти банків шляхом розміщення депозитних сертифікатів на два дні по 0,5% річних, а на 14 днів - під 1%. У деяких випадках ставки можуть диференціюватися залежно від обсягів заявок банків. Наприклад, 15 жовтня центробанк розміщав свої сертифікати на 91 день під 2% при заявці від 50 млн грн, під 3% - від 100 млн грн, під 5% - від 500 млн грн і вище", - повідомив Діловій столиці голова наглядацької ради банку "Демарк" Олександр Стеценко. Експерти не сумніваються, що збільшення нацбанківський ставок збільшить кількість фінустанов, що бажають передоручити свої кошти регулятору, а відповідно, і вкладення їх у депосертифікати на 15–20%. І це притім що нинішньою осінню попит на депосертифікати НБУ й без того активно зростає: у вересні центробанк мобілізував з ринку "зайвих" 5,6 млрд грн.
Зате подорожчання нацбанківських кредитів у найближчі місяц-півтора, на думку фінансистів, ніяк не відіб'ється на фінансовому ринку.
"Попит на рефінансування НБУ на сьогодні відсутній через надлишкову ліквідність по гривні, що спостерігається в банківській системі України. Якщо ж виникає тимчасова недостача нацвалюти, то фінкстанови усувають її, виходячи на міжбанк, де вартість ресурсу значно нижче, ніж у центробанку - 0,5% проти 9-10% річних", - пояснив в. о. начальника департаменту управління ризиками VAB Банк Олександр Омельченко.
"Через труднощі, які виникли у фінустанов із залученням кредитів від іноземних банків, попит на рефінансування центробанку може піднятися зовсім незначно (фінансисти через закордонні невдачі стануть активніше кредитувати в гривні, і їм буде потрібно її більше, ніж звичайно. - ред.)", - доповнив перший заступник голови правління Діамантбанку Дмитро Войтухов.
У той же час фінансисти не сумніваються в тому, що збільшення цін на ресурси в нацвалюті, що затівається нині регулятором, дасть про себе знати наступного року, а 2007 р. наша банківська система закінчить в умовах надлишкової ліквідності. Вирішальним фактором стану ресурсного ринку може виявитися бум гривневого кредитування, що експерти прогнозують у найближчі півроку, - за останній місяць ставки по позикам у нацвалюті були знижені відразу на 2-3% річних. Ніж активніше банкіри будуть просувати свої програми по споживчому кредитуванні в нацвалюті, тим більше її знадобиться в майбутньому.
"Надлишкова ліквідність має короткостроковий характер. Тому учасники ринку продовжують очікувати зростання ставок на ресурси", - розповів начальник управління по роботі з борговими інструментами ЗАТ "Альфа-банк" Олександр Печерицін.
"Попит на рефінансування виросте, якщо залишки банків на коррахунках зменшаться на 6–7 млрд грн (на 17 жовтня вони складали 18,9 млрд грн – ред.)", - доповнив його Олександр Стеценко.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
