1814
Гривні дали шанс
— Валюта
Валютне голодування банків почало виливатися в підвищення цін на доларові позики та згортання кредитних програм. Поки фінансисти намагаються приховувати реальну ситуацію на кредитному ринку й не афішують відмови в наданні валютних позик. Однак неофіційно визнають, що не зможуть вирішити ресурсну проблему до кінця поточного року. А тому населенню доведеться звикати до кредитування в гривні, що буде все більше привабливим.
Долар у дефіциті
Подорожчання доларових кредитів відбувалося у два етапи. Наприкінці вересня ставки підняли по позиках для населення, у жовтні - для юридичних осіб. "У середньому по банківській системі валютні позики подорожчали на 1–3% (до цього ставки були на рівні 12–13% річних. - ред.). У першу чергу переглядалися ставки по довгостроковим кредитам", - розповіла Діловій столиці перший заступник голови правління банку "Хрещатик" Юлія Тур.
Одночасно фінансисти стали негласно звертати кредитування в доларах. Хоча ця тенденція ще й не носить масовий характер, однак, по чуткам, в одержанні валютних позик сьогодні відмовляють не тільки в невеликих, але й у системних банках.
"На ринку спостерігається дефіцит доларового ресурсу, і банки не завжди надають клієнтам кредити в американській валюті. Насамперед це стосується фінустанов, що не мають у наявності адекватних пасивів", - відзначив голова правління Банку НРБ Владислав Кравець.
"Особливо активно фінустанови намагаються обмежити кредитування на тривалий строк, з огляду на невизначену ситуацію на міжнародному ринку капіталу", - доповнив його начальник керування корпоративного бізнесу ЗАТ "ПУМБ" Галіна Таїрова.
Основна причина подорожчання й дефіциту долара – світова фінансова криза, що не припиняється, через якого закордонні банки сьогодні вкрай рідко беруться кредитувати іноземців (у тому числі й українські фінустанови) навіть по підвищеним ставкам. Причому проблеми з ресурсом виникають практично в усіх.
"Наші банки з іноземним капіталом для покриття поточної ліквідності у валюті активно використовували кошти материнських контор. Коли ж ті самі зштовхнулися з проблемою ліквідності, їх українські "дочки" були змушені виходити на міжбанк і залучати ресурс по завищених ставках. На міжбанківському ринку значно виріс попит на валюту - рівень ставок здійнявся з 5-6 до 6-8% за "нічний" долар. У середньому на 1-1,5% подорожчали тижневі й місячні ресурси", - прокоментував начальник управління ділінгу банку "Хрещатик" Валерій Доага.
За словами фінансистів, навіть після підвищення ставок їм не завжди вдається прокредитуватися, тому вони поперемінно використовують дві схеми одержання долара.
"Банки намагаються збільшувати свою валютну позицію за рахунок гривні, по якій на ринку зараз спостерігається рекордна надлишкова ліквідність, - скуповують долар на міжбанківському валютному ринку. Другий варіант: залучати ВКВ на ресурсному міжбанку під заставу ресурсу в нацвалюті (майнових прав на гривневі міжбанківські кредити й депозити)", - повідомив директор казначейства Ерсте Банку Роман Бондар.
Сьогодні на фінансовому ринку залишилося вкрай мало фінустанов, що має скільки-небудь значні запаси у ВКВ. Однак навіть вони не поспішають кредитувати в інвалюті й переосмислюють свої стратегії - не хочуть у майбутньому потрапити в незручне становище, як їхнього колеги, які на даний момент змушені переплачувати за ресурси.
"Подорожчання ресурсу викликане ще й бажанням банків диверсифікувати свої валютні ризики за рахунок зменшення частки кредитування у ВКВ. Як відомо, зараз спостерігається надмірна валютизація в роздрібному сегменті. В умовах, коли більшість позичальників одержують прибуток у гривнях, це приводить до невиправдано високих валютних ризиків. Тому багато які фінустанови свідомо пішли на підвищення привабливості кредитів у нацвалюті, знизивши ставки по них на 2-3%, і підвищили вартість позик в інвалюті. Тепер цінова різниця між доларовими й гривневими кредитами складає лише 1,5-2,5% річних", - наголосив начальник управління роздрібного бізнесу ПУМБ Валерій Пацуй.
Приманка на гривню
Фахівці стверджують, що підвищення ставок на доларові кредити поки незначно позначилося на попиті на споживчі кредити - темпи їхнього приросту у вересні знизилися лише на 10–15%. Причому в більшості випадків позичальники не відмовлялися від кредитів, а лише міняли валюту - оформляли гривневі позики.
Більше значне падіння обсягів валютного кредитування, на думку експертів, може відбутися після ще одного підвищення ставок. Воно, відповідно до нинішніх розрахунків, може відбутися в листопаді-грудні - кредити подорожчають ще на 0,3-0,5% річних. Такий сценарій передбачається на випадок затягування фінансових потрясінь на європейських і американських площадках: фахівці припускають подальше зростання неповернень по автокредитам і іпотечних програмах у США й Старому Світі (найбільше в цьому превстигли позичальники Великобританії), а тому пророкують збільшення збитків великих світових банків і фінансових компаній. У таких умовах вони будуть ще більше замикатися в собі й можуть остаточно закрити кредитування іноземних колег (і українських банків у тому числі).
На ті ж 0,3-0,5% річних, згідно з сьогоднішніми прогнозами, можуть подешевіти до грудня гривневі споживчі кредити. І фінансисти розраховують, що такий рекламний хід дозволить їм відразу в кілька разів наростити кредитування в нацвалюті, що зараз істотно поступається долару та євро.
За даними Нацбанку, до 1 жовтня частка гривні в кредитуванні населення складала лише 31,4%. За прогнозами, до початку 2008 р. вона досягне 40-45%.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
