2016
Раціональне зерно
— Аграрний ринок
Збір урожаю ранніх зернових майже завершений. Гарна погода дозволила почати збиральну кампанію на два тижні раніше, ніж у 2008-му. За даними Мінагрополітики, вже обмолочене зерно на 99% посівних площ (усього цього року засіяно 27 млн гектарів, з них під ранніми зерновими - 12,9 млн). Аграрії зібрали 36,7 млн тонн ранніх зернових культур, у тому числі 21,3 млн тонн пшениці.
Раніше Мінагрополітики прогнозувало, що нинішній валовий збір буде на рівні 42-43 млн тонн, тоді як аналітики пророкували не більше 38 млн. З урахуванням запасів в аграрних підприємствах, які до початку вересня становили 13,2 млн тонн (на 10% більше, ніж роком раніше), загальна пропозиція зерна може перевищити 50 млн тонн.
У той же час середня врожайність зернових знизилася з 35 до 28 ц/га. А тому дотягти до торішнього рекордного врожаю (53,3 млн тонн) Україні ніяк не вдасться. За даними Гідрометцентру, за кількістю опадів, температури і вологості повітря в найважливіші для росту рослин місяці 2009-й виявився найгіршим роком за останні півстоліття. У багатьох областях посіви серйозно постраждали від весняних заморозків і посухи в першій половині літа. До того ж навесні селяни внесли в ґрунт набагато менше добрив - позначилася глибока економічна криза.
Причому вносили майже винятково азотні: ціни на калійні і фосфорні добрива, які в нашій країні не виробляються, виросли мало не вдвічі. Але ж у період активного дозрівання сільськогосподарським культурам потрібні калій і фосфор, інакше рослинам просто не вистачає сил, що позначається на кількості і якості врожаю.
"Сукупність погодних явищ, звичайно, вплинула на зниження врожайності ранніх зернових. Однак урожай все-таки дозрів непоганий", - відзначає фахівець комерційного департаменту агрооб’єднання "Чиста криниця" Юрій Козлов. Можливо, на руку аграріям зіграло те, що торік частину виторгу вони витратили на гарний посівний матеріал, техніку і засоби захисту рослин.
Гроші-зерно-гроші
Непоганий урожай селян традиційно не втішає. Це означає, що нинішні невисокі ціни на більшість культур так і не виростуть. У той же час витрати аграріїв помітно збільшилися. Зокрема, обслуговування в портових сховищах за рік подорожчало на 42% у національній валюті. Тепер ціни на послуги із транспортування і зберігання зерна становлять до 40% його собівартості. "Вартість перевезення зерна залізницею виросла на 39 відсотків, морем - на 40 відсотків", - ремствує президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. При цьому в Європі витрати на перевезення і зберігання зернових не перевищують 12% собівартості.
Тому виробники часом відмовляються від послуг елеваторів, воліючи перекладати турботу про зберігання зерна на плечі трейдерів (у багатьох з них є власні зерносховища). З початку жнив через зростання пропозиції зернові подешевшали на 27%. Приміром, ціна фуражної пшениці вже побила "антирекорд" минулого року - еквівалент 100 дол./т, упавши до 750 грн/т.
Через кризу більшість селян залишилися без позикових коштів, тому їхні господарства не змогли закупити нову техніку. Зараз середнє навантаження на одну одиницю становить 240 гектарів при нормі 140 гектарів, при цьому в півтора рази підскочили ціни на паливо.
Як запевняють самі аграрії, щоб вийти на рентабельність хоча б десять відсотків, тонна пшениці III класу повинна коштувати не менше 1060 гривень. А її ціна зараз нижча від собівартості - близько 1040 грн/т. Але й за такою ціною охочих купувати небагато. "Трейдери через власні фінансові проблеми і очікування подальшого зниження цін не поспішають закуповувати злакові. Зараз на ринку пропозиція значно перевищує попит", - говорить начальник відділу торговельних операцій групи компаній "Укррос" Сергій Козленко.
На обіцяну урядом закупівельну ціну 1251 грн/т за пшеницю III класу селяни особливо не розраховують: в Аграрного фонду, що і повинен брати зерно за цими цінами, немає грошей. Поки держрегулятор закупив усього 0,964 млн тонн (63% від плану) зерна нового врожаю за заставним механізмом. Усього в 2009/10 маркетинговому році (МР) він збирається придбати за цією схемою 1,5-1,6 млн тонн злаків. При цьому заборгованість держави з відшкодування ПДВ аграріям становить два мільярди гривень. "Більшість компаній-експортерів воліє компенсувати збитки від недоотриманого ПДВ за рахунок виробників. У результаті приблизні грошові втрати аграріїв становлять 10-20 відсотків від валютних цін у портах", - розповідає Юрій Козлов. За різними оцінками, до кінця осені вартість зерна може коливатися від 900 до 1200 грн/т.
Тим часом стрімкий обвал цін на зернові не перешкодив ДАК "Київхліб" з 31 серпня підняти на 5% вартість соціальних сортів хліба. Цей крок підприємство мотивує тим, що за останній рік значно подорожчали складові хлібобулочних виробів: яйця (+64%), цукор (+54%), борошно (+40%). "У собівартості хліба зерно і борошно не подорожчали, підвищилася лише вартість енергоносіїв. Вважаю, ціни на хліб стануть розмінною картою в політичних іграх, і залежно від того, кому належить хлібозавод, їх будуть або піднімати, або втримувати", - оцінює ситуацію аналітик консалтингового агентства ААА Марія Колесник.
Перспективи експорту
Щорічні потреби нашої країни становлять приблизно 26 млн тонн зернових. При цьому продовольчого зерна нам потрібно 6-8 млн тонн, фуражу - 15 млн, посівного матеріалу - три мільйони тонн, у тому числі півтора мільйона ранніх сортів.
Непоганий урожай зернових і торішні запаси можуть допомогти Україні зміцнити позиції на світовому ринку, де інші гравці саме поступаються позиціями. Приміром, з початку нового тисячоліття частка Канади у світовому експорті зерна знизилася з 17 до 14%, Австралії - з 16 до 13%, США - з 28 до 20%. Якщо в 2001/02 МР році частка нашої країни у світовій торгівлі зерном становила менше 1%, то в 2008/09 році вона досягла 10%. "Потенційно Україна може виробляти в півтора-два рази більше зерна, ніж зараз. Однак для цього аграріям необхідно перейти на сучасні технології вирощування", - упевнений Юрій Козлов.
Минулого сезону вітчизняні селяни продали за кордон рекордну кількість зернових - понад 25 млн тонн на суму 3,7 млрд доларів, що дозволило Україні стати п'ятим у світі експортером зерна. У Мінагрополітики прогнозують, що в новому маркетинговому році аграрії продадуть на зовнішніх ринках не менше 17 млн тонн. На думку Леоніда Козаченка, ми експортуємо 19 млн тонн. Міністерство сільського господарства США в серпні підвищило прогноз експорту української пшениці з 18,5 до 19,5 млн тонн. Це дозволить нашій країні заробити понад три мільярди доларів.
Продовольча пшениця в основному залишається на внутрішньому ринку, тоді як більшу частину фуражу ми експортуємо. Наша країна традиційно є постачальником дешевої пшениці не найвищої якості (минулого сезону її головними продавцями на ринку були Україна і Росія). Вирощувати більше високоякісних зернових наші аграрії поки не в змозі. Така продукція обходиться їм занадто дорого і на зовнішньому ринку не може конкурувати із пшеницею з Євросоюзу або Південної Америки. Приміром, пшениця твердих сортів більш вимоглива до дотримання технології, та й український клімат для неї не дуже підходить. "У 2008-му виникла сукупність сприятливих факторів: погода, дешеві фінанси і високі ціни на зерно у світі в період посівних", - говорить Марія Колесник, пояснюючи торішні успіхи українського фуражу на зовнішньому ринку. Цього року буде гірше.
Традиційними ринками збуту для нас є Єгипет (півроку тому єгиптяни відмовилися купувати українське зерно через його низьку якість, і в цій країні нас потіснили виробники із РФ), Пакистан, Туреччина, Сирія, Ліван, Ізраїль. Більш забезпечені покупці, такі як Саудівська Аравія, Бахрейн або Кувейт, віддають перевагу більш якісній пшениці з інших країн. Із набуттям чинності 1 липня нового державного стандарту ДСТУ 3768:2009 "Пшениця. Технічні умови" продовольчого зерна в нашої країни з'явився шанс наростити поставки продовольчої пшениці за кордон, а виходить, і більше заробити. Адже цей документ приводить вітчизняні показники за вмістом білку у відповідність із міжнародними стандартами (у світі якість пшениці визначається за вмістом білку - не менше 11%, а не клейковини). "Якщо раніше пшениця V класу (вміст клейковини нижче 18 відсотків, але білку не меншее 11 відсотків. - "Експерт") у нас вважалася фуражною, то тепер вона належить до продовольчої, ціни на яку набагато вищі", - розповідає Леонід Козаченко.
Підкузьмили конкурентів
За прогнозами продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), світове виробництво зернових в 2009/10 МР складе 2,27 млрд тонн (з них 662 млн тонн пшениці) - це на 3,4% менше, ніж у рекордному 2008-му. Проте врожай-2009 буде другим за розмірами за всю історію. Американський департамент сільського господарства заявив, що безпрецедентно високі глобальні запаси на рівні 445 млн тонн підштовхнуть подальше падіння цін на зернові на світових біржах.
"Валовий збір зерна 80 мільйонів тонн нашій країні зараз попросту не потрібний. Ні внутрішній, ні світовий ринки до цього не готові: на них немає такої кількості нових покупців, яким ми змогли б продати ще 18-20 мільйонів тонн зернових. Не готова до такого обсягу і експортна інфраструктура - елеватори, транспортна система, порти", - відзначає Юрій Козлов. За повідомленням агентства Bloomberg, гарний урожай в Україні вже викликав падіння світових цін на ф'ючерси пшениці. Тільки за останній тиждень серпня вартість грудневого ф'ючерсу на Чиказькій фондовій біржі впала на 0,8% - до 168 дол./т.
У нинішньому сезоні світовий попит на пшеницю знизився ще й тому, що більшість наших традиційних покупців - Єгипет, Індія, Пакистан, Сирія, Іран - самі одержали непоганий урожай і скоротили обсяги імпорту в цілому на дев'ять мільйонів тонн. Та й в основних країнах-виробниках злаків теж зібрали чимало. До того ж через кризу споживання зерна помітно впало. Зокрема, люди стали менше купувати борошняних виробів, особливо постраждав кондитерський сегмент - пряники, печиво, бісквіти. Тут попит упав на десятки відсотків. За даними західних аналітиків, обсяг світової торгівлі зерновими знизився в середньому на чотири відсотки в порівнянні з минулим роком. І в найближчі місяці ця тенденція збережеться. У той же час через збільшення врожаю в Китаї і Пакистані центр торгівлі злаками переміститься на Близький Схід та у Середню Азію, де врожай цього року гірший, ніж торішній. У нинішньому сезоні кон'юнктура цих ринків буде сприятливою для експортерів із країн Причорномор'я (за класифікацією FAO, це Україна, Росія і Казахстан) через скорочення експортного потенціалу Євросоюзу і особливо США. Оскільки це традиційні експортні ринки України, шанс одержати конкурентну перевагу перед іншими постачальниками і на цьому заробити залишається. Однак через низькі ціни на зернові у світі розраховувати на високий прибуток нашим експортерам не варто.
У структурі українського експорту більшу частину займає пшениця, далі йдуть ячмінь і кукурудза - така кон'юнктура на світовому ринку. "Внутрішня ринкова ціна на ячмінь поки тримається на рівні 814 грн/т, оскільки на нього є високий попит з боку експортерів, - говорить Сергій Козленко. - Вважаю, світові ціни на цю культуру будуть не нижче 128-135 дол./т". Зернотрейдери очікують збільшення поставок ячменя в Туреччину, а також стабільного попиту з боку держав Близького Сходу і Африки (Саудівської Аравії, Ірану, Марокко, Єгипту).
Крім ячменя, аграріям, як і раніше, вигідно вирощувати соняшник і цукровий буряк - на світовому ринку зберігається високий попит на соняшникову олію, а світові ціни на цукор продовжують підвищуватися.
Як торгуємо
Новий сезон українські експортери почали досить активно: у липні цього року вони продали на зовнішніх ринках 1,7 млн тонн зерна, у серпні обсяги експорту склали 1,9 млн тонн. Це навіть трохи більше, ніж за аналогічний період минулого року. Такі обсяги експорту за не дуже сприятливої цінової кон'юнктури на світових ринках (ціна купівлі українського зерна на світовому ринку становить 160-170 дол./т) викликані тим, що селянам прийшов час розплачуватися за кредитами: як правило, позики в банках аграрії беруть або до одержання врожаю (до липня), або до кінця року.
Крім того, маржа українських агровиробників зменшується через високі витрати при експорті зерна, зокрема, подорожчання логістичних послуг. За словами Марії Колесник, вартість перевалки в портах коливається від 85 до 170 грн/т. У приватних портах ціни вищі, але вища і якість послуг і немає додаткових поборів. Вартість залізничних перевезень у порти коливається від 160-180 грн/т (із центральних областей) до 206-220 грн/т (із західних). Навантаження у вагони на елеваторі обходяться в 35-45 грн/т. За перевезення автотранспортом необхідно викласти 1,50-1,80 гривні на тонно-кілометр. От і виходить, що вартість логістичних послуг додає до ціни виробника зерна ще 20-25 відсотків.
Крім того, імовірно, що з урахуванням перехідних запасів нинішній непоганий урожай попросту ніде буде зберігати. Тому замість того щоб чекати підвищення цін на світових ринках, аграрії змушені продавати зерно прямо з полів. Сукупні потужності сертифікованих елеваторів не перевищують 32 млн тонн зерна (правда, уряд заявляє про 55 млн тонн). Тобто дефіцит становить близько 20 млн тонн, при цьому потужності портових зерносховищ необхідно збільшити як мінімум удвічі. "Більша частина вітчизняних елеваторів застаріла, вони не в змозі забезпечити і зберегти високу якість зерна. Хлібоприймальні підприємства і комбікормові заводи радянського типу, а таких у нашій країні більшість, за зміну відвантажують у найкращому разі 300-400 тонн зерна. А сучасні елеватори відправляють до двох тисяч тонн за добу", - розповідає Юрій Козлов.
Потужну конкуренцію українським експортерам у новому сезоні складе створювана в Росії Об'єднана зернова компанія, що стане єдиним державним експортером і буде лобіювати інтереси РФ на зовнішніх ринках. Очікується, що вона вийде на зовнішній ринок із пропозицією 2-2,5 млн тонн зерна з інтервенційного фонду, що дозволить їй увійти в трійку провідних експортерів російського зерна. Так що в 2009/10 зерновому сезоні українським трейдерам потрібно буде працювати в умовах жорсткої конкуренції.
Держава не готова
Юрій Козлов, фахівець комерційного департаменту агрооб’єднання "Чиста криниця"
- На початку минулого сезону Аграрний фонд завдяки рекордному фінансуванню 1,35 млрд гривень закупив понад 1,2 млн тонн зерна. Це дозволило йому виступити як регулятору цін. Однак часті кадрові ротації та недосконалість законодавства, пов'язані з роботою державного агента, не дозволили йому стати ефективним експортером. Більшу частину зерна, закупленого в 2007-му і 2008 роках, Аграрний фонд передав приватним компаніям як погашення заборгованості з відшкодування ПДВ. А з липня 2009-го структура взагалі перестала закуповувати зернові (бралися лише заставні обсяги під кредити, які селяни, швидше за все, повернуть, забравши назад продукцію). У схемі відшкодування ПДВ експортерам зерном Аграрний фонд зіграв роль тимчасової латки державного бюджету. Але тепер у держагента немає ні грошей на закупівлі, ні самого зерна, а виходить, використати запаси Аграрного фонду для відшкодування ПДВ або експорту не вийде. Через економічну кризу в нинішньому сезоні держагент взагалі обмежиться тільки кредитними операціями.
А Держкомрезерв - це структура, що займається створенням стратегічних запасів певних товарів на випадок воєнних дій і надзвичайних ситуацій, тому значними обсягами зерна не оперує і лише зрідка освіжає запаси. Таким чином, держава поки не готова виступити як великий експортер зернових.
Ірина Чухліб
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
