13898
Савченко: НБУ має інструменти для посилення гривні до 7 грн/дол.
Зміною резервних вимог і лімітів відкритої валютної позиції Національний банк України (НБУ) може забезпечити посилення гривні до рівня 7 грн/$ і вище, повідомив заступник голови Нацбанку Олександр Савченко.
"Це дозволить збільшити пропозицію валюти до $4,5-5 млрд на рік. Теоретично такими заходами ми можемо опустити курс долара до рівня 7 грн/$", - сказав він в інтерв'ю газеті "Экономические известия".
Як повідомлялося, курс долара на міжбанку в 2009 році знизився на 2,48% (з 8,05 грн/$1), що відповідає посиленню гривні на 2,55% - до 7,85 грн/$1. Для підтримки національної валюти Нацбанк із початку року продав на міжбанку більше $2,1 млрд. Офіційний курс гривні в 2009 році втримується на рівні 7,7 грн/$1.
Замголови НБУ пояснив, що Нацбанку доцільно збільшити приплив ліквідності в банківську систему, заблокувавши вихід грошей на валютний ринок протягом двох-трьох місяців і утруднивши переведення коштів у готівку.
За його словами, для цього необхідно зобов'язати банки формувати резерви під валютні кредити в гривні, а не у валюті. Крім того, потрібно ввести жорсткі ліміти відкритої валютної позиції: по довгій – до 5% по кожній валюті і 10% по всіх валютах до регулятивного капіталу; по короткій – 15% по кожній валюті і 30% по всіх валютах.
Разом з тим О.Савченко відзначив, що на тлі девальвації російського рубля істотне посилення гривні може затруднити вихід українських товарів на російський ринок.
При цьому, за його оцінкою, на тлі скорочення обсягів імпорту вже втрачена необхідність введення обов'язкового продажу валютного виторгу на рівні 50%.
Говорячи про ситуацію в банківській системі, замголови НБУ підкреслив, що Нацбанку доцільно прискорити введення тимчасових адміністрацій у проблемні банки.
"НБУ необхідно більш оперативно вводити тимчасові адміністрації в ті банки, які втратили капітал і ліквідність. Чим швидше ми візьмемо під контроль проблемні банки, тим швидше відновиться довіра учасників ринку один до одного, а населення – до банківської системи", - вважає О.Савченко.
За його словами, найпростішим шляхом виведення банків із кризи є їхнє приєднання до більших кредитно-фінансових установ: стимулювати такі процеси повинен Нацбанк шляхом надання банкам-санаторам рефінансування на рівні 30-40% активів проблемних банків, а уряд – додаючи їм 10-15% капіталу.
Разом з тим, для вирішення таких завдань можлива також передача проблемних банків в управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або створення спеціалізованої державної установи для роботи із проблемними активами, яка буде управляти майном банкрутів або викуповувати погані борги в кредитно-фінансових установ.
За його даними, частка активів проблемних банків уже становить близько 9% активів усієї системи: не можна допустити збільшення цього показника до 15%. При цьому, на його думку, знизити вплив девальвації гривні на якість банківських активів дозволить конвертація валютних позик у гривню.
"НБУ вже не допустить банкрутства великих банків, і буде всіляко підтримувати їхню ліквідність, причому не тільки за рахунок рефінансування, але й за рахунок уведення тимчасової адміністрації, мораторію на задоволення вимог кредиторів на шість місяців, а також за рахунок участі держави в їх рекапіталізації", - пояснив він.
Замголови НБУ також відзначив важливість розблокування ринку міжбанківського кредитування за рахунок гарантій уряду і за участі Нацбанку. "Щоб запустити цей ринок, вистачить гарантій на 5 млрд грн", - підкреслив О.Савченко.
На його думку, ліміти таких гарантій доцільно встановлювати на підставі підсумків діагностичного обстеження банків: таку діагностику доцільно проводити на добровільній основі і невеликим банкам.
При цьому, за словами замголови НБУ, якщо в найближчі тижні не відбудеться відновлення кредитної активності банків, то падіння ВВП країни в 2009 році може досягти 10-15%.
Говорячи про можливі дії уряду, О.Савченко підкреслив, що Кабінету міністрів доцільно відмовитися від здійснення довгострокових інвестиційних проектів (наприклад, будівництва доріг), віддавши перевагу інвестиціям в енергозбереження, автомобілебудування, сільське господарство, підприємства легкої та харчової промисловості.
Замголови НБУ також рекомендував Мінфіну швидше почати випуск короткострокових високоприбуткових облігацій у гривні (на термін один, три, шість місяців), довгострокових середньодохідних облігації в гривні із прив'язкою до євро та долара (на 1, 2, 5 і 10 років) і довгострокових низькодохідних облігацій у доларах і євро (на 1, 3, 5 і 10 років) – вони повинні бути доступні юридичним і фізичним особам.
"Такими інструментами можна не тільки покривати дефіцит (який необхідно зменшити), але й погашати, навіть достроково (з дисконтом), наші державні зовнішні зобов'язання, і тим самим підвищувати кредитний рейтинг країни", - пояснив О.Савченко.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
