Точка зору: Клієнти банку мають право вимагати компенсацію за розкриття банківської таємниці

Дії банку "Надра" (Київ) є грубим порушенням норм законодавства, яке передбачає: клієнт має право вимагати від банку компенсацію за заподіяні збитки, моральну шкоду, проте дані порушення буде складно довести фізичним особам-клієнтам банку, вважають юристи, опитані агентством "Інтерфакс-Україна".

Так вони прокоментували дії банку "Надра" щодо розміщення на своєму веб-сайті списків 42 тис. позичальників-фізосіб - суб'єкти малого і середнього бізнесу, корпоративні клієнти, що мають прострочену заборгованість.

"Кожен кредитний договір містить умови конфіденційності. Більше того, згідно ч. 2 ст. 1076 Цивільного кодексу України, в разі розголошення банком інформації, що містить банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку компенсацію за заподіяні збитки, а також за моральну шкоду. Таким чином, позичальники мають право звернутися до суду з відповідними позовами до банку "Надра", - сказав юрист Всеукраїнського адвокатського об'єднання "Альянс" Володимир Шабельник.

Він також відзначив, що ст. 60 закону "Про банки і банківську діяльність" передбачає, що інформація про організаційно-правову форму юридичної особи-клієнта, про його керівництво, напрями діяльності є банківською таємницею.

Крім того, за словами Шабельника, ст. 232 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за навмисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно здійснене з корисливих або інших особистих мотивів і заподіяло значну шкоду суб'єктові господарської діяльності.

В той же час юрист підкреслив, що поки складно сказати, з чиєї вини сталося розголошення інформації в банку "Надра", якими мотивами керувалися винні особи, якої шкоди завдано, проте за дане порушення закону передбачена відповідальність аж до позбавлення волі до двох років.

Адвокат адвокатського об'єднання "Волков Козьяков і Партнери" Леся Ковтун підтримує думку про незаконність розкриття банком "Надра" інформації про позичальників, оскільки, як пояснила вона, указ президента України №813 від 8 жовтня 2009 року не може служити правовою підставою для розкриття банківської таємниці.

"Даний указ не може вносити зміни до глави 10 закону "Про банки і банківську діяльність" в частині порядку розкриття банківської таємниці й не поширюється на комерційні банки. У ньому йдеться тільки про вказівки Нацбанку, Кабміну і Генпрокуратури", - констатувала Л.Ковтун, кажучи про указ президента, яким банк "Надра" керується в цих своїх діях.

Представник юридичної фірми Magisters Оксана Ільченко сказала, що фізичним особам буде складно довести розкриття банківської таємниці.

"Оскільки банк не оприлюднив достатньої інформації для повної ідентифікації клієнта (паспортні дані, адреса, індивідуальний номер платника податку), клієнту-фізособі, яка вважає себе потерпілою, буде важко довести, що, по-перше, банківська таємниця справді була розкрита, по-друге, що були порушені саме його законні права (а не права його повного тезки)", - відзначила вона.

На думку Ільченко, спроби залучити посадових осіб банку до кримінальної або адміністративної відповідальності, ініціювати застосування регулятором дій або стягнення компенсації за заподіяну шкоду, особливо в умовах чинного мораторію, на задоволення вимог кредиторів банку для більшості обнародуваних позичальників не будуть ефективні з погляду розміру необхідних витрат на ці заходи.

"Думаю, що це саме той випадок, коли юрист, насамперед, порекомендує позичальникові припинити своє порушення кредитного договору з метою припинення можливого порушення своїх прав банком", - сказала Ільченко.

Як повідомлялося, банк "Надра", посилаючись на указ президента №813 від 8 жовтня 2009 року про заходи з відновлення стабільності в банківській системі, оприлюднив на веб-сайті списки 42 тис. позичальників-фізосіб, суб'єктів малого і середнього бізнесу, корпоративних клієнтів, що мають прострочену заборгованість.

В списку боржників станом на 1 жовтня, зокрема - 286 корпоративних клієнтів. Найбільше число боржників - в групі Іллі Сегаля (22 компанії) і в групі "Континіум" Ігоря Єремєєва (11). Заборгованість перед банком також мали ВАТ "Толіман Лтд.", що входить в бізнес-групу Вадима Альперіна; ПП "Квадро" (група Олега Гринька); ТОВ "Гранітний кар'єр" і ТОВ "ТД "Демідівський кар'єр" (група Володимира Галицького і Володимира Майстришина); ТОВ "Рудіс" (група Віталія Бабича); ЗАТ "Райз" (група Віталія Цехмістренка) і ін.

Разом з тим, згідно ст. 60 закону "Про банки і банківську діяльність", до банківської таємниці віднесена інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи-клієнта банку і його комерційної діяльності.