Секвестр бюджету: кого “обріжуть” в Україні?


Секвестр бюджету: кого “обріжуть” в Україні?

Сумнозвісний бюджет, прийнятий урядом Миколи Азарова, доведеться переглядати заново. За словами міністра фінансів України Олександра Шлапака, окрім вже заявленого 71 млрд грн дефіциту бюджету, Міністерство фінансів нарахувало ще 50 млрд прихованого дефіциту. Окрім того, у нас попереду ще виплата близько 10 млрд дол державного боргу, яку потрібно здійснити до кінця цього року. Варіантів виходу із скрутної ситуації мало – на чомусь доведеться економити.

71 млрд дефіциту, плюс ще 50 млрд недавно віднайденого прихованого дефіциту, та ще 10 млрд держборгу, і плюс борги за газ – так, секвестр обіцяє бути немаленьким. До того ж Міжнародний валютний фонд готовий надати перший транш коштів лише після того, як уряд України погодить пакет документів щодо скорочення державних витрат.

Міністр фінансів Олександр Шлапак вчора заявив, що уряд навмисне завищував макропоказники, обіцяв абсолютно нереальні соціальні стандарти, ввів велику кількість держпрограм, “під які не було жодної копійки”, аби ввести в оману українців. “Я стверджую, що попередній уряд постійно брехав своєму народові. Це робилося свідомо, це робилося під політичним впливом”, – сказав Шлапак. Що ж, настав час знімати солодку лапшу з вух.

В першу чергу “під ніж” пустять пільги, додаткові виплати та неефективні держпроекти, вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. “Скоротять витрати, пов’язані з тими проектами чи програмами, результативність і ефективність яких вкрай важко оцінити і які на разі не є визначальними. Наприклад, стратегічні програми і проекти, Олімпійські ігри, тощо. І вірогідне скорочення фінансування відповідних структур, які причетні до подібних програм. Скажімо, Національне агентство з інвестицій – оскільки це агентство навряд чи можна вважати таким, що зарекомендувало себе за останні роки позитивно, і навряд чи його потрібно фінансувати в такій мірі. Це як приклад того, що скорочення торкнеться, насамперед, тих витрат, які не-соціальні і які не є актуальними в контексті поточної економічної стабілізації”, – відмітив експерт.

Малозабезпечених громадян секвестр бюджету навряд чи торкнеться, адже соціальні виплати відносяться до розряду захищених статей бюджету, які під скорочення видатків не підпадають. “Якщо скорочення буде, то насамперед пов’язане з різного роду бонусами, преміями посадовцям, але не малозабезпеченим громадянам”, – підкреслив Юрчишин. На його думку перш за все потребують перегляду макроекономічні показники, на яких будувався прийнятий держбюджет.

“Справа в тому, що всі макроекономічні показники, на яких розраховувався бюджет були дуже завищені. При чому, мова іде не лише про те, що реальний ВВП на цей рік запланований був на рівні 3%, і виходячи з цього розраховувався бюджет. А із того, що був завищений номінальний показник за минулий рік, відносно якого розраховувався номінальний на цей рік і відтак – номінальні витрати”, – пояснив він.

“Тобто, в результаті перегляду як номінального ВВП за 2013 рік, так і реальних показників зростання на 2014 рік, загалом як номінальний ВВП, так і номінальні надходження бюджету можуть бути суттєво меншими, ніж планувалися. Ніж ті, які записувались при зростанні, при гарних макроекономічних умовах. Тому в такому випадку, звичайно, зменшення надходжень до бюджету означає і відповідне зниження видатків. Саме з цього потрібно виходити, коли говориться про зниження витрат”, – додав Юрчишин. На його думку, вже зараз треба оцінювати чітко ті видатки, які не є актуальними і результативними.

Поки що уряд оприлюднив лише прийняті 5 березня заходи уряду про економію. Згідно з ними, податкові схеми та преференції ліквідують, а також скоротять соціальні виплати. Можуть обмежити виплату пенсій працюючим пенсіонерам – вони почнуть отримувати лише 50% від призначених пенсійних виплат, але не менше мінімальної пенсії за віком. У місцевих бюджетах капітальні та “будь-які інші витрати” не фінансуватимуться, поки не будуть виплачені борги по енергоносіях і зарплатах. Також місцевій владі доручено знайти можливість збільшити свої доходи на 2% і скоротити витрати на 1%. До того ж посадовці намірені повернути капітали, які зберігаються на Кіпрі та в офшорних юрисдикціях.

Оцінити ефективність усіх запропонованих статей скорочення держвитрат буде складно. “Через те, що ці пропозиції подані в єдиному пакеті дуже важко розрізнити ті, які будуть мати серйозний ефект, і ті, які насправді ефекту значного не матимуть. Тому що з одного боку такі показники, як, наприклад, зростання акцизів можна прорахувати, а в дуже багатьох інших речах скорочення можуть бути незначними, і виникає питання, чи доцільно їх робити”, – вважає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

“Наприклад, пропонується забрати надбавку у розмірі окладу, яка є у тих, хто працює на невідкладній медичній допомозі. І скоріш за все, у них залишиться лише оклад, який на сьогоднішній день дуже низький. І чи будуть люди продовжувати працювати на цій доволі непростій роботі за таку низьку зарплату, це залишається питанням відкритим. А наскільки це скоротить видатки? Це питання обчислюється в мільйонах гривень, можливо, навіть менше”, – каже Жолудь. Експерт передбачає, що скорочення торкнуться значної частини населення. Але водночас їх треба провести так, аби найбільш незахищені не дуже постраждали.

“Треба розуміти, що окрім питань з бюджетом у нас буде ще й підвищення тарифів. Для того, аби врешті-решт скоротити видатки на компенсацію тарифів, яка здійснюється зараз із бюджету. Відповідно люди, які витрачають на це значну частину доходів, постраждають. І треба передбачити гарантовану пряму допомогу для такої категорії українців”, – пояснив Жолудь.

На його думку, в Україні дійсно дуже багато соціальних програм, і їх скорочення може бути доцільним, враховуючи ті обставини, в яких опинилася Україна. Але разом з тим під удар можуть потрапити і дійсно необхідні – як забезпечення хворих інсуліном, тощо. “Тобто, їх усі треба дивитись і оцінювати окремо”, – підкреслив експерт.

За попередніми оцінками прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, витрати держбюджету потрібно буде скоротити на 65-80 млрд. грн. Але за підрахунками експертів, окрім макроекономічних показників, потрібно буде переглянути і дохідну частину бюджету. “Ми змушені будемо урізати бюджет. У нас на сьогоднішній день немає вільних доходів. Тобто, бюджет, який зараз працює, який було ухвалено, базується на нереалістичних даних по доходах, яких ми не можемо просто досягнути”, – вважає Жолудь.

“Якщо ми лишаємо сьогоднішній рівень доходів, не зменшуємо його, приблизно на ті самі 80 млрд., то відповідно, ми його не зможемо виконувати. Немає таких надходжень, які записані в бюджеті. Відповідно, якщо ми скорочуємо доходи, то треба скорочувати і видатки. Я думаю, що дійсно буде скорочення дохідної частини на 80-100 млрд. гривень, що буде відповідати тому, що реально економіка може дати в бюджет”, – підсумував він.

Здається, що затягувати паски українцям не в новинку. Але статті, на яких уряд планує економити, поки нагадують сіно у мішку – ніколи не знаєш, з якого боку в ньому вилізе шило. Тому зберігається значний ризик, що хаотичні і непродумані міри економії лише викличуть незадоволення у населення, а не принесуть реально відчутну користь.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Казна
Рейтинг популярності матеріалу «Секвестр бюджету: кого “обріжуть” в Україні?» на Finance.UA - 2.0
В Контексті Finance.UA