Азаров покарає банки за нелюбов до Пенсійного фонду


Азаров покарає банки за нелюбов до Пенсійного фонду

Міністерство фінансів заявляє про несплату українськими банками близько 3 млрд. грн. збори в Пенсійний фонд із операцій купівлі-продажу безготівкової валюти. Як удалося з'ясувати, під підозру міністерства потрапили 10 банків, у числі яких дніпропетровський Приватбанк

"Перший віце-прем'єр Микола Азаров привів волаючі факти зневаги найважливішими соціальними зобов'язаннями. Так, зараз розслідується кримінальна справа одного з банків, що не сплатив у Пенсійний фонд збір із продажу валюти в сумі 1,5 млрд. грн",- інформує громадськість Мінфін на своєму сайті.

"Більше того, як повідомили в міністерстві, у відомства є список із ще 10 банків, які заборгували досить великі суми в ПФ - у цілому близько 3 млрд. грн. "Це найбільші борги починаючи з 2003 року. Якщо найближчим часом ми не знайдемо із цими банками спыльної мови, ми оприлюднимо список",- заявив співрозмовник. За словами чиновника, у список серед інших входить і найбільший український банк - дніпропетровський Приватбанк. У самому банку цю інформацію прокоментувати відмовилися через відсутність голови правління Олександра Дубілета.

"Якщо Мінфін вважає, що відповідно до діючого законодавства може опублікувати список підозрюваних банків, то нехай за це і відповідає",- обурився голова правління одного з великих банків, що побажав залишитися неназваним. За його словами, напружена ситуація з перерахуванням у ПФ збору з покупки валюти склалася через деякі колізії у нормативній базі НБУ. Відповідно до постанови НБУ №82, за своєчасну сплату збору в ПФ із покупки безготівкової іноземної валюти відповідали клієнти: у заявах на покупку валюти банки вимагали вказувати суму (у гривневому еквіваленті), яку вони повинні утримати і переказати у ПФ. А потім перед Пенсійним фондом банки звітували в обсягах купленої ними іноземної валюти. Таким чином, існувало відразу кілька схем, за допомогою яких банки (саме вони, а не їх клієнти) можуть ухилятися від сплати Пенсійному фонду збору в 1,3% при покупці безготівкової валюти.

Звичайна махінація із платіжними дорученнями, у яких клієнт зобов'язаний попросити банк відрахувати необхідні відсотки (ну, не попросив - і добре, а сплатив як додаткові комісійні банку). В основі другої лежить правова безладдя банків.

Ті з них, хто не передбачив у договорах про розрахунково-касове обслуговування пункт про те, що банк нараховує, відраховує і платить суму збору тільки від імені і за рахунок клієнта, одержали можливість на законній підставі не стягувати 1,3% у ПФ (клієнт міг і через суд домогтися повернення 1,3%-го збору, тому що його стягнення не передбачене умовами договору про РКО). Ці протиріччя Нацбанк зняв своєю постановою №500 у лютому поточного року.

А от третьою схемою нерезиденти (офшорні компанії) користуються дотепер. Вони через суд ставлять за обов'язок банку не стягувати збір з операцій з покупки безготівкової валюти. Мовляв, це суперечить обопільним умовам з оподатковування.

"З одного боку, сплата збору з купівлі валюти - це питання контролю ПФ. І більшість банків платять цей збір. З іншого боку, деякі фінансово-кредитні установи, прикриваючись введенням в Україну інвестицій, намагаються при виведенні капіталу не платити збір у ПФ. Ми намагалися судитися, повідомляли правоохоронні органи про суддів, що приймають подібні рішення і т.д. Але, на жаль, це не набуло належного ефекту",- розводить руками перший заступник глави НБУ Анатолій Шаповалов.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:Мінфін України
Рейтинг популярності матеріалу «Азаров покарає банки за нелюбов до Пенсійного фонду» на Finance.UA - 2.0
В Контексті Finance.UA