244
Страхувальники: готовнiсть № 1. "Автоцивілці" бурхливе зростання не загрожує
— Казна та Політика
Марина БРИКИМОВА, «День»
Між реальністю та мрією на страховому ринку справжнісіньке провалля. Як зазначив на всеукраїнській конференції страхувальників голова Держфінпослуг Віктор Суслов, починаючи з минулого року страховий ринок фонтанує позитивними тенденціями. Можливо, це сталось саме тому, що Комісія змінила гнів на милість і перестала різко висловлюватися про своїх підопічних? Утім, тоді справді знижувався рівень страхових виплат, було модно уникати оподаткування через схеми страхування, і великі обсяги капіталу перекачували в нестрахові організації за кордон.
Зараз тенденції змінилися. Обсяг реальних виплат зростає, передумов для використання страхування в різних оптимізаційних схемах дедалі менше, обсяги перестрахування за кордон знижуються. Чимраз більше капіталу залишається й інвестується в економіку України. А ще страхувальники обіцяють: щойно ринок стане на ноги та зміцніє, ці вливання стануть відчутними.
Цього року, зі слів Суслова, страхові компанії зробили ставку на набуття чинності закону про обов’язкове страхування відповідальності власників транспортних засобів. Але якщо законодавці вирішать відстрочити до першого вересня початок стягування штрафів, то, як вважають страхувальники, це може підірвати ринок. Більш того, Суслов має передчуття, що це не остання дата. Почнеться виборча кампанія, і, не виключено, депутати в гонитві за голосами виборців можуть перенести початок стягування штрафів ще далі. Утім, голова Держфінпослуг вважає, що було б розумніше перенести контроль за покупкою полісів «автоцивілки» одразу на перше квітня 2006 року, щоб не було політичних спекуляцій.
Поки влада роздумує, МВС не поспішає штрафувати водіїв, які не купили полісів ОСАЦВ. На конференцiї підрахували: у зв’язку з цим до кінця року можуть застрахуватися щонайбільше 50—60% автомобілістів. Без заходів примушення справа не просувається, тоді як заходи пропаганди й агітації виглядають недостатніми, а головне — малопереконливими.
За словами народного депутата Віталія Хомутинника, «немає усвідомлення того, що за 300 гривень людина отримує гарантії на десятки тисяч гривень, стає впевненішою в собі та в оточеннi». Щоб прискорити процес «дозрівання» водійської свідомості, в парламенті збираються розширити пільги зі страхування. «Можна цілком відмовитися від того, щоб інваліди війни купували поліси за гроші, дати 50-відсоткову знижку інвалідам першої та другої категорії. Збільшити пільговий об’єм двигуна з 1,6 тисячі куб. см до 2,5 тисячі. Адже багато пільговиків (наприклад, пенсіонери — власники «Волг», де об’єм двигуна більший) відмовляються і від них, і від самої страховки, — розповідає Хомутинник.
У парламенті впевнені, що ці зміни особливо не позначаться на розмірах премій страхових компаній. Адже їхню основу, зі слів Суслова, все ж становить страхування фінансових ризиків. «Коли почне зростати частка страхування життя, запрацює автоцивілка, тоді можна буде говорити про те, що ринок страхування якісно змінюється». А поки що однією з причин швидкого зростання страхових премій, зі слів держрегулятора, є перетік податку на прибуток від промислового сектора до страхового. Суслов упевнений, що ситуація докорінно зміниться, якщо страховий ринок відмовиться від оподаткування витрат і перейде на загальні умови оподаткування прибутку. «Зараз, коли платять три відсотки від розміру страхових премій, і коли виникає можливість, віднісши на валові витрати виплату страхових премій, не платити 25% податку на прибуток, дуже багато великих підприємств уникають сплати в повному обсязі податку на прибуток, застосовуючи такі схеми страхування», — розповідає В. Суслов.
Страхувальників перехід на оподаткування прибутку не особливо приваблює. Президент Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк каже, що страхувальники готові принести нинішню систему оподаткування в жертву стабільності, якщо парламент i надалі роздиратимуть сумніви щодо ефективності тривідсоткового податку.
Утім, страховий ринок крають і внутрішні протиріччя. Брокери страхових компаній хотіли б не платити зайвих податків i отримувати винагороду і від клієнта, і від страхувальника. Але лише лагідне теля двох мамок смокче. А брокер, який представляє клієнта та захищає його інтереси, на думку страхувальників, повинен отримувати свою винагороду саме від нього. Якщо ж йому за послуги доплачуватиме і страхова компанія, то, як упевнений Суслов, він перетвориться на страхового агента. А як же тоді інтереси клієнта?
№81, середа, 11 травня 2005
№81, середа, 11 травня 2005
За матеріалами: День
Поділитися новиною
