Що більше банки залучають коштів, то вища ймовірність підвищення кредитних ставок


Банки купаються в грошах: залишки коштів на коррахунках досягли рекордної позначки — 9,6 млрд грн, хоча ще недавно досягнення в 6 млрд грн здавалося захмарним. Безпрецедентний в українській практиці рекорд змушує засумніватися в ефективності регулювання фінансового ринку. Ще жодного разу в банках не скупчувався такий великий грошовий «осад». І якщо вважати, що оптимальний розмір залишків — 5-6 млрд грн, то щонайменше 2,4 млрд грн коштів виявляються незапитаними. «В останній місяць приріст депозитного портфеля випередив приріст кредитного на 2,4 млрд грн, що є незвичайним для України. Отже, кошти нагромаджуються здебільшого на коррахунках і на касах НБУ, а також за іншими некредитними статтями активів. Ця ситуація частково зумовлена прагненням банків не перевищувати нормативи адекватності капіталу», — вважає фінансовий директор ПроКредитБанку Олена Малинська. З нею згодний й начальник казначейства Альфа-банку Михайло Пряничников. За його словами, основною причиною рекордної суми залишків на кореспондентських рахунках є різкий приріст коштів на рахунках клієнтів банків. «У березні—травні приріст становив 10,3 млрд грн, з них у квітні — травні — 7,8 млрд грн. Особливо швидкими темпами зростали залишки на рахунках юридичних осіб: за квітень — 0,6 млрд, за березень — 2,7 млрд і за травень — 2,8 млрд грн. При цьому темпи приросту коштів на рахунках приватних осіб уповільнилися (за березень — 1,2 млрд і за травень — 1,1 млрд грн). На жаль, можна говорити про те, що, попри серйозний приріст на рахунках клієнтів, не відбувається адекватного приросту строкових внесків, а це знижує можливість використання банків для кредитування реального сектору», — вважає Пряничников.

Осідання на залишках

Логічно передбачити, що достаток коштів мав би зумовити зниження кредитних ставок. Однак опитані банкіри не поспішають змінювати кредитну політику. «Надліквідність банківської системи не збережеться в довгостроковій перспективі, тому ставки по термінах понад три місяці навряд чи істотно знизяться. Ставки по довгих грошах можуть зрости через посилення вимог щодо обов’язкового резервування, яке має триваліший період досягнення ефекту, ніж, наприклад, підвищення Нацбанком ставок за залученими від банків коштами», — говорить начальник казначейського департаменту УкрСиббанку Дмитро Федотов. Олена Малинська була категоричнішою. За її словами, зниження відсоткових ставок за депозитними і підвищення ставок за кредитами може стати найближчою перспективою для ряду великих банків, які сьогодні неспроможні оперативно збільшити капітал для адекватного підвищення кредитного портфеля порівняно з депозитним. Проблеми не вичерпуються лише необхідністю виконання адекватності капіталу, тим більше що деякі найбільші банки, серед яких «Аваль», ПриватБанк, Промінвестбанк і УкрСиббанк, не відчувають нестачі капіталізації. Є інші чинники, здатні вплинути на вартість ресурсів. Криза на нафторинку і зростання оптових цін виробників можуть прискорити інфляційні процеси, і тоді банки будуть змушені враховувати знецінення гривні у вартості кредитів.

Показово, що після того, як кілька місяців тому банки нагромадили 6 млрд грн, відбулося різке зниження залишків на 2 млрд грн, що вилилося у підвищення ставок. Це трапилося відразу після запровадження нових вимог щодо адекватності капіталу. Успішно виконавши норматив НБУ, банки знову стали закачувати гроші в економіку. Щоправда, процес виявився нетривалим — очевидно, що банки вкотре локалізували «втрачені» мільярди. І якщо банкіри вирішать «злити» не два, а чотири мільярди, реакція ринку може виявитися непередбачуваною.

Зауважимо, що НБУ в міру розвитку подій робив усе, щоб «осідлати» примхливий міжбанк, і, здавалося б, «осідлав». Однак варто було грошовій владі послабити вплив на банки, що тримався на постійних кредитних ін’єкціях з боку НБУ, як ринок став некерованим. Недавню спробу Нацбанку розставити акценти за рахунок підвищення облікової ставки з 7 до 7,5% річних банкіри сприйняли як невдалий жарт. Утім, гумор НБУ ніхто так і не оцінив, хоча підвищення облікової ставки за вартості ресурсів на міжбанку 0,89-2,65% річних в гривні за кредитами овернайт до того зобов’язувало. Якщо ж НБУ дає сигнал про підвищення вартості кредитних ресурсів, то це вже, схоже на канібалізм: навіщо наступати на горло власній пісні про необхідність знижувати кредитні ставки?

Єдине, що піддається логічному поясненню в тому, що відбувається, — зниження деякими банками ставок за вкладами населення. За статистикою ж Нацбанку, середньозважена відсоткова ставка за депозитами вперше цього року опустилася нижче позначки 8% річних — до 7,7%. Не виключено, що за такого стану справ уже цього року депозитні ставки більшості великих банків упритул наблизяться до рівня інфляції. Таким чином, відбувається поступова заміна дорогих грошей, що залучаються в населення, емісійними коштами Нацбанку. Проте навряд чи такий розвиток свідчить про користь банківської системи загалом. Що, втім, не заважає банкам витискати максимум із цієї ситуації — відсоткова маржа збільшується пропорційно до зниження привабливості депозитів за незмінної вартості кредитів.

Вісь зла

На перший погляд, появу «шалених» грошей у банківській системі легко пояснити. Користуючись великим припливом валюти у країну, НБУ, щоб не допустити стрімкого зміцнення гривні (це зовсім не влаштує вітчизняних експортерів), поповнює золотовалютні резерви, насичуючи ринок дешевою гривнею. А ось джерело припливу валюти не розголошується. Серед популярних версій — приватизація Криворіжсталі. На думку Федотова, основна причина збільшення грошової бази — купівля НБУ з початку року близько $2 млрд. Пропозиція валюти, говорить Федотов, сформувалася за рахунок великих експортних надходжень і припливу приватизаційних коштів. «Останнім часом на ринку спостерігається великий продаж валюти, зумовлений приватизацією Криворіжсталі», — наголошує банкір. Компанії, що брали участь у конкурсі з купівлі акцій підприємства, вносили заставу в розмірі 10% стартової вартості держпакета (3,8 млрд грн). Оскільки в конкурсі брали участь шість компаній, нескладно підрахувати, що сумарна застава дорівнює 2,28 млрд грн — приблизно стільки само становить «відхилення» від норми на коррахунках (якщо вважати значення в 6 млрд грн оптимальним).

«Ми помітили дві великі транзакції двох наших клієнтів — на суму 350 і 200 млн грн. Гроші було перераховано на рахунок Держказначейства», — частково відкрив банківську таємницю голова правління банку «Аваль» Олександр Деркач. Не виключено, що гроші мають безпосередній стосунок до продажу Криворіжсталі.

Ще одна версія припливу грошей в Україну — близькі президентські вибори. Участь у виборах одного кандидата оцінюється щонайменше у $100 млн, а всі президентські перегони «тягнуть» не менше ніж на $1 млрд (чим не залишки на коррахунках?). Адже цю суму буде частково проведено через банки, і цілком вірогідно, що «надлишок» позначиться на «товщині» коррахунків.

Перерахунок грошей за купівлю Криворіжсталі, як відомо, відбувся. І якщо кошти прийшли до країни за приватизаційною «темою», то коррахунки неминуче «схуднуть».

Стерильні вкладення

Нині «зайві» гроші використовують для фінансування держбюджету, а не економіки. Чи не щотижня Мінфін б’є свої ж рекорди з обсягу проданих держпаперів. Два червневих аукціони принесли бюджету майже 500 млн грн, тоді як з початку року сума продажу державних зобов’язань трохи перевищила 1 млрд грн.

Інший спосіб розпорядитися «надлишками» — задепонувати їх у Нацбанку. Причому, хоч як дивно, за ставками вищими, ніж вартість ресурсів на міжбанку: за неповні півроку НБУ локалізував близько 500 млн грн. Таким чином, Нацбанк і Мінфін спільними зусиллями вже вилучили з ринку близько 1,5 млрд грн. Якби не це, то ми писали б про залишки, що перевищують 11 млрд грн, і про те, що фінансовий ринок «лихоманить», інфляція прогресує, а курс гривні неухильно знижується. До речі, Федотов упевнений, що надліквідність цілком може призвести до зростання інфляції. «За таких умов банки не можуть запропонувати високі ставки по коротких депозитах. Відповідно населення і підприємства споживають більше грошей. Короткі кредити також стають доступніші, що стимулює суб’єктів господарювання до додаткового споживання. Однак кредитні вкладення банків стримує НБУ. Зокрема, нормативами адекватності капіталу, рівнем резервування депозитів і поточних рахунків», — вважає Федотов.

Водночас, на думку Пряничникова, великі залишки на рахунках банків самі по собі не становлять ніякого ризику чи негативного впливу. «Основним негативним чинником може бути той факт, що в економіці нагромаджується маса «гарячих» грошей, посилюються інфляційні процеси. Це підтверджується поточним індексом інфляції за п’ять місяців (3,6%) і прогнозами інфляції до кінця року до 6,5%. Фізично ж виявом накопичення надмірних грошей в економіці можуть слугувати залишки на рахунках клієнтів у банках і залишки на рахунках банків в НБУ», — говорить банкір.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Рейтинг популярності матеріалу «Що більше банки залучають коштів, то вища ймовірність підвищення кредитних ставок» на Finance.UA - 2.0
В Контексті Finance.UA