Зростання не по кишені


Дмитро ГОНГАЛЬСЬКИЙ

У банківській системі назріває криза зростання капіталу. Стрімке нарощування активів на тлі незначного збільшення капіталу може різко загальмувати розвиток банківської системи й знизити її значущість як одного з кредиторів вітчизняної економіки. Банки виявляться нездатними виконати нормативні вимоги НБУ, натомість у Нацбанку з’явилася чудова можливість прискорити процес капіталізації банківської системи.

«Я не здивуюсь, якщо на початку наступного року більшість банків, що динамічно розвиваються, вишикуються в чергу на продаж зарубіжним інвесторам», — прогнозує один з українських банкірів. Підстав для таких висновків вистачає. З 1 березня 2004 року набирають чинності нові вимоги Нацбанку, згідно з якими норматив достатності капіталу — відношення регулятивного капіталу до активів — збільшено з 8 до 10%, а до кінця 2004-го зроте до 12%.

Чимало банків, зокрема й найбільші, не готові до такого повороту подій. Їхні активи ростуть набагато швидше за капітал і за збереження нинішньої тенденції норматив НБУ вони не зможуть виконати. Банкам доведеться або припиняти нарощування активних операцій, або збільшувати капіталізацію. Та оскільки розкіш підвищити статутний фонд зможуть дозволити собі бодай не всі, вже наступного року слід очікувати помітне зниження темпів зростання кредитної активності банківських установ.

Неадекватна реакція

За вісім місяців поточного року активи банківської системи збільшилися на 30,5%, тоді як капітал — лише на 11,4%. За прогнозами банкірів, активи за підсумками року зростуть щонайменше на 40%. Показово, що таке вже спостерігалося три роки тому, щоправда, вимоги Нацбанку тоді були не такими жорсткими. Норматив адекватності капіталу становив лише 4%, і з його виконанням для переважної більшості банківських установ проблем не було. Банки могли нарощувати активні операції не зважаючи на капіталізацію. Ідилію було порушено в березні цього року, після того як МВФ настійно порекомендував НБУ посилити банківський нагляд, зокрема підвищити ступінь адекватності капіталу, щоб уникнути ризиків у разі економічного спаду.

Задоволення вимог головного кредитора країни спричинило квітневу постанову НБУ, якою було затверджено нові методики розрахунку економічних нормативів і підвищено вимоги до адекватності регулятивного капіталу. Цікаво, що ще на початку року НБУ в своїй програмі з реформування банківської системи заявляв про можливість виникнення проблеми в середньостроковій перспективі через високі темпи приросту активів. Тепер перші особи Нацбанку стверджують протилежне, посилаючись на те, що якщо зараз запровадити 10% норматив, його не виконають лише дев’ять банків.

До того ж НБУ вважає, що жорсткіші нормативні вимоги — один із способів примусити банки подумати про свою капіталізацію. А заодно — знизити ризики у разі збільшення частки неякісних активів. Суть нормативу адекватності капіталу полягає в здатності банку захистити інтереси кредиторів і вкладників на випадок непередбачених збитків.

Однак Нацбанк, схоже, не враховує динаміку зростання активів. Не виключено, що до кінця року кількість потенційних порушників зросте щонайменше вдвічі. Крім того, в дев’ятку банків, про які говорить НБУ, входять аж ніяк не дрібні банківські установи. У своїй офіційній позиції Нацбанк намагається мати пристойний вигляд за поганої гри. НБУ не може відкрито заявити про існування проблеми, позаяк, зробивши це, він дасть зрозуміти, що не згоден з політикою МВФ, а його постанову підготовлено під диктовку шанованого фонду. Однак відомо, що неформально керівники центробанку поділяють думку банкірів і згодні йти на компроміси. Але змінити правила гри вони не в змозі.

Втеча капіталу

Ще на початку року банкіри закладалися на більш як помірне зростання активних операцій. Передусім це стосується тих банків, які обслуговують промислових гігантів і великих експортерів. Наприклад, «Аваль» прагнув збільшити свої кредитні вкладення на третину — до 5,33 млрд грн за рахунок розширення фінансування промисловості та металургії. Укрсоцбанк за підсумками 2003 року планував наростити кредитний портфель майже вдвічі — до 2,4 млрд грн, а УкрСиббанк ставив собі за мету досягти 80-відсоткового збільшення кредитного портфеля до 2 млрд грн. Подібні плани будували й інші банківські установи.

З цим завданням банкіри справилися більш як успішно. Високий попит на кредити, зумовлений потребами зростаючої економіки, дав банкам змогу ще в третьому кварталі виконати річні плани. Приміром, кредитний портфель «Авалю» вже перевищує запланований і становить близько 6,4 млрд грн. А кредитні вкладення УкрСиббанку за вісім місяців зросли до очікуваних 2 млрд грн.

Немає грошей, нема й кредитів

Тим часом банки, захопившись нарощуванням операцій, залишили поза увагою необхідність збільшення капіталу. Цей перекіс може спричинити різку зміну стратегічних планів на найближчі роки. Щонайбільше — призвести до перерозподілу великих клієнтів і різкого зниження приросту активних операцій банків у майбутньому. Ймовірно, клієнти, які розраховували на більші позики в банку та отримали відмову, скористаються послугами конкурента, в якого співвідношення активів до капіталу не таке критичне. Та навіть якщо клієнтська база збережеться, розширення банком бізнесу в тому чи іншому сегменті ринку буде обмежено. Позаяк святе місце пустим не буває, нішу, що звільнилася, займуть інші фінустанови.

З огляду на це вельми вдалою є позиція, наприклад, Першого українського міжнародного банку. На початку року він припинив збільшення активів, маючи при цьому доволі вагомий, за українськими мірками, капітал. Тепер ПУМБ може надолужити втрачені можливості за рахунок менш успішних колег. Проблема лише в тому, що банків, здатних прийти на зміну лідерам за приростом активів, не так уже й багато. Адже для успішного розвитку банківської установи розмір капіталу — умова необхідна, але аж ніяк не достатня. Існують такі чинники, як, наприклад, якість менеджменту чи приналежність до певної фінансово-промислової групи. Їх наявність чи відсутність безпосередньо впливають на позиціювання банку на ринку.

Оптимальним виходом з цієї ситуації було б збільшення капіталу. Цим шляхом уже пішли деякі великі банки. Приміром, «Аваль» найближчим часом планує зростання статутного фонду майже на 250 млн грн. Кілька тижнів тому заявила про проведення додемісії акцій інша велика банківська установа — ПриватБанк. Після емісії на суму 135 млн грн статутний фонд банку зросте до 535 млн грн. Не виникне особливих проблем у «дочок» зарубіжних банківських структур, що напевно збільшать капітал за рахунок субординованого боргу материнських структур. Однак для багатьох банків отримати додаткові вливання від своїх акціонерів — завдання не з легких.

Справа в тім, що власники не дуже прагнуть йти на додаткові вкладення в свої дітища. Такі операції не є економічно виправданими в короткостроковій перспективі. Вклавши гроші в банк, акціонер не зможе надалі розраховувати на отримання великої позики. За нормативами НБУ, банківській установі дозволено надавати інсайдерам кошти на суму не більш як 5% капіталу. До того ж рентабельність банківського бізнесу неухильно знижується.

Зрозуміло, на виплату дивідендів ніхто не розраховує. Адже гроші однак підуть на розширення бізнесу. До цього слід додати й посилення контролю НБУ над банками щодо інсайдерської діяльності. Акціонерові, на тлі проголошеної боротьби з відмиванням брудних грошей, доведеться довести легальність джерела походження коштів за внесення їх до статутного фонду. Вочевидь, не всі захочуть ділитися своїми секретами з регулюючими органами.

Найвірогідніше, акціонери запропонують банкірам самим шукати вихід. Вибір не дуже великий. Якщо відкинути варіант зниження активів, залишається різке збільшення прибутку. Зароблені кошти можна буде знову включити до капіталу. Таку практику регулярно використовує чимало банків, але тільки деякі з них можуть похвалитися високими прибутками. Наприклад, ПриватБанк на початку нинішнього року наростив капітал на 140 млн грн за рахунок нерозподіленого прибутку. Для середніх і дрібних банків такі показники є фантастичними. До того ж «оприлюднити» прибуток — означає заплатити податки. За існуючої фіскальної системи акціонери навряд чи будуть задоволені діяльністю банку, невисокий прибуток якого йде до бюджету.

Мета не по кишені

Екзамен з дотримання 10% нормативу може надовго відбити в банкірів бажання вчитися далі. З одного боку, ставши капіталізованішими, банки, з іншого боку — виявляться не здатними підтримати економічне зростання вже наступного року.

Зробивши акцент на капіталі, а не на активах, НБУ перебудовує банківську систему під інші цінності. Якщо раніше від банківської системи вимагалося якомога більше дешевих і довготривалих кредитів, то тепер, зрозуміло, якомога менше поганих і низькоприбуткових активів. Фактично йдеться про якісну перебудову банківських установ, які повинні стати капіталізованішими, прибутковішими й менш схильними до ризиків. Ймовірно, здійсниться ще одна давня мрія Нацбанку — в Україні з’являться банківські холдинги, банки дедалі частіше створюватимуть «спілки» для синдикованого кредитування.

Але чи готова система до таких змін? Давно відомо, що за якість необхідно платити. У цьому разі платою стануть злиття й поглинання банків, що почастішали, зокрема й за рахунок іноземного капіталу. За різними оцінками, саме наступного року, незважаючи на політичні баталії, почнеться процес скуповування банків зарубіжними фінансовими групами. Необхідність припливу додаткового капіталу зробить українських банкірів поступливішими на переговорах з потенційними інвесторами.

Заплатити доведеться й клієнтам. Не варто розраховувати на помітне зниження кредитних ставок і збільшення обсягів залучених у банків коштів. Жорсткіші обмеження НБУ не сприятимуть стрімкому нарощуванню кредитних портфелів. А за незадоволеного попиту товар не дешевшає. Відповідно, можна чекати переорієнтації великих промислових компаній на позики зарубіжних структур. Запровадження нових нормативів можна розглядати як проведення оксамитової революції, за якої втрати принаймні в найближчі рік-два є неминучими.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Рейтинг популярності матеріалу «Зростання не по кишені» на Finance.UA - 2.1
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA