Небажані клієнти: чому українцям складно інвестувати за кордон


Небажані клієнти: чому українцям складно інвестувати за кордон

Місяць тому для українців запрацювали спрощені правила інвестування за кордон. З 3 липня українцям не потрібно проходити тривалу процедуру отримання індивідуальної валютної ліцензії Нацбанку на виведення коштів.

Тепер фізичні особи можуть отримувати ліцензію НБУ в електронній формі за повідомним принципом. Всі документи для проведення операцій клієнт подає в банк, який не є агентом з видачі ліцензій. За рік кожен українець має право вивести з країни не більше ніж 50 тис дол.

У Нацбанку підрахували, що за місяць було видано 23 електронні ліцензії. Приблизно половина е-ліцензій була видана для здійснення інвестицій за кордон. Реальні операції були проведені за 16 ліцензіями, за якими українці вивели за кордон 437 тис. доларів.

Банкіри відзначають інтерес населення до нововведення, але аншлагів поки що не спостерігається.

“Про масовість говорити передчасно”, — стверджує начальник сектору контролю операцій з кредитами від нерезидентів та звітності валютного контролю управління валютного контролю “ОТП банку” Олександр Вензик.

У Правекс-банку підрахували, що з моменту введення послуги до них звернулося близько десяти клієнтів для отримання інформації про електронну ліцензію. “Видано три ліцензії. На попередньому розгляді знаходяться ще два пакети документів”, — уточнили в прес-службі.

В Приватбанку розповіли, що послуга стала цікавою клієнтам відразу після виходу новини від НБУ. Щоправда, провести операцію вдалося небагатьом.

“Через Приватбанк отримали ліцензію 10% від клієнтів, які звернулися. Основним стоп-фактором стала відсутність необхідних документів для відправлення платежу за ліцензією”, — пояснили в прес-службі банку.

У більшості українців, які отримали ліцензію, вже є досвід інвестування за кордон. “До моменту звернення клієнта для отримання ліцензії на відправлення платежу в основному у всіх уже є рахунки та необхідні документи від одержувача для здійснення угоди”, — кажуть у Приватбанку.

Це логічно. Для отримання ліцензії у клієнта має бути не просто сума, яку можна інвестувати, але і розуміння, куди і в що вкладати. “Найчастіше клієнти цікавляться нерухомістю, акціями”, — говорить Вензик.

Для цього необхідно вибрати об’єкти нерухомості, оцінити їх і навіть подивитися на них вживу. Якщо є бажання “пограти” на фондовому ринку, потрібно підшукати брокера і укласти з ним договір.

Серед інших популярних операцій — поповнення рахунків брокерських компаній за кордоном, купівля корпоративних прав, поповнення свого рахунку. Страхуванням життя за кордоном українці поки що не цікавляться.

Географія інвестування широка: від лояльних до українців Нідерландів, Кіпру та Польщі до вимогливих Великобританії, США та Швейцарії.

Заважає здійсненню операцій підтвердження походження коштів. В НБУ прописали, що інвестувати можна виключно дохід, який отримав інвестор. Вивести кошти, які роками зберігалися під подушкою, на банківському рахунку або вказувалися в декларації як активи, не вдасться.

Однак ключова проблема полягає в спілкуванні з іноземними банками: останнім часом вони посилили вимоги до інвесторів-нерезидентів.

“Банки запитують документарне підтвердження того, що гроші не тільки чесно зароблені, а що з них сплачені податки”, — говорить керуючий партнер міжнародної консалтингової групи ICG Іванна Пилипюк.

Причому якщо інвестор отримав кошти як дивіденди від бізнесу, то іноземний банк може поцікавитися роботою самої компанії, легальністю її роботи і “чистотою” її прибутку.

За неофіційною інформацією, деякі великі іноземні структури блокують рахунки своїм клієнтам на суми, на які у клієнтів немає податкових декларацій. Причин такого ретельного аналізу кілька.

“Іноземні банки зменшують кількість нерезидентів на обслуговуванні. Банк — це комерційна структура, її основна мета — вигода. Якщо ризики вищі, ніж заробіток, то у клієнтів немає шансу потрапити в цільову аудиторію банку, а нерезиденти — це завжди високий ризик”, — пояснює Пилипюк.

Крім того, все більше банків при відкритті рахунків керуються територіальним принципом: клієнт повинен підтвердити, що він буде працювати в тій країні, де знаходиться банк. “Залишилося мало банків, які готові відкривати рахунки без територіального підтвердження”, — пояснює Пилипюк.

До того ж великі гравці на ринку банків-кореспондентів пішли з цього бізнесу, і багато банків втратили прямі доларові коррахунки. “Банки дорожать кореспондентськими відносинами, тому вони ретельно перевіряють клієнтські платежі. Якщо є сумніви, можуть не пропустити”, — говорить банкір.

За її словами, Україна для багатьох країн залишається ризиковою. Деякі банки Швейцарії, Німеччини, Австрії і навіть Гонконгу вважають українських бенефіціарів небажаними клієнтами, відкрити там рахунок українцю складно.

Найбільш лояльні до українців латвійські і кіпрські банківські структури. Однак навіть ці країни стали уважніше вивчати клієнтів.

“Країни Балтії вимагають набагато більше документів, що підтверджують платіж. Спілкування з банком стало набагато більше. Іноді навіть доводиться спілкуватися по скайпу”, — говорить керуючий директор ІГ “Універ” Олексій Сухоруков.

Причому підтвердні документи потрібні не тільки для списання коштів, але і для їх зарахування. “Банки вникають у суть операцій, іноді доводиться надавати навіть виписки від зберігача. Всі операції повинні відповідати місцевому комплаєнсу”, — пояснює Сухоруков.

“Швейцарія обслуговує українців вибірково, це стосується приватних ощадних рахунків. Торгівельні рахунки відкрити можна, але банки рідко цікавляться бізнесом з оборотом менше за 1 млн дол”, — говорить Пилипюк.

В останні два роки зростає інтерес до чеського банкінгу: в місцевих банках є можливість недорогого обслуговування і проведення транзакцій в доларах. Цікаві пропозиції є і в угорських фінансових установах.

Втім, консультанти визнають: незважаючи на всі складнощі, українці, які мають легальний дохід, готові надавати більше документів, щоб забезпечити збереження своїх коштів.

“Вони не хочуть зберігати гроші на Кіпрі. Деякі інвестори вже втратили частину заощаджень під час кіпрської банківської кризи. Такі ж побоювання є і щодо балтійських банків”, — розповідає один з консультантів.

Вікторія Руденко, FinClub

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Небажані клієнти: чому українцям складно інвестувати за кордон» на Finance.UA - 2.4
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA