775
Торгові мережі. Як вітчизняна електронна комерція бореться з шахраями і фіскалами
— Особисті фінанси
Електронна комерція в останні роки стала одним з найдинамічніших секторів української економіки. Проте розвиток галузі ускладнюють шахраї і фіскали.
По відношенню до загального обороту роздрібної торгівлі, який, за даними Держстату, в 2016-му досяг 1,2 трлн грн, частка інтернет-комерції становить не більше ніж 3,5%. Проте темпи зростання ринку дозволяють припустити, що співвідношення між традиційною і онлайн-торгівлею стрімко змінюється на користь останньої. Якщо, за даними OLX, електронна комерція в 2016 році зросла на 35%, роздрібний товарообіг в цілому продемонстрував лише 4% зростання. Навіть у кризовому 2015-му, коли роздріб просів на 21%, його онлайн-сегмент, за даними OLX, злетів на 20%.
Статистика групи компаній EVO також вражає. На підконтрольних їй майданчиках для онлайн-торгівлі Prom.ua, Bigl.ua, Crafta.ua, Kabanchik.ua і Goodini.ua у 2016-му продали на 73% більше товарів, ніж у 2015-му, — на загальну суму 8,5 млрд грн. При цьому середній чек збільшився лише на 7% і зараз становить 885 грн. Такі результати дозволяють стверджувати, що маркетплейси мають набагато більший потенціал зростання, ніж традиційні інтернет-магазини.
Стрімке зростання обсягів електронної комерції також підтверджують оператори суміжного ринку послуг доставки. У найбільшого приватного логіста країни “Нової пошти” на корпоративних клієнтів онлайн-торгівлі припадає близько 25% загального обсягу доставок. У минулому році “Нова пошта” доставила для e-commerce понад 25 млн посилок, що на 49% більше, ніж роком раніше. Навіть провальний для багатьох бізнесів 2015-й не став винятком. Обсяг доставок онлайн-торговців порівняно з 2014 роком показав приріст близько 44%.
Враховуючи, що в розвинених країнах частка онлайн-торгівлі становить 10-15% загального обсягу роздробу, у України, яка поки що лише наздоганяє глобальні тренди, потенціал для зростання e-commerce ще є. Вражаюча динаміка буде зберігатися як мінімум кілька років.
Щастя всім задарма
Ще недавно існувала думка, що новим гравцям без значного стартового капіталу в електронній комерції вже робити нічого. Адже визнаний лідер ринку — інтернет-магазин Rozetka Владислава Чечоткіна з 2005 року впевнено працює практично у всіх товарних категоріях і вкладає в своє просування значні ресурси. Завдяки популярності, заробленій за 12 років існування, Rozetka стабільно входить в топ-25 найбільш відвідуваних ресурсів Уанету. Здавалося б, невеличким магазинчикам конкурувати з гігантом нереально.
Однак у топ-25 найбільш розкручених ресурсів країни стабільно входять і вищезгадані olx.ua та prom.ua. Їхні бізнес-моделі кардинально відрізняються від формату традиційних інтернет-магазинів. OLX — це так званий класифайд, тобто сервіс оголошень про продаж товарів, розмістити оголошення на якому може будь-який бажаючий. Рrom.ua працює у форматі маркетплейса — електронного майданчика, на базі якого бізнес може створити своє інтернет-представництво. І як стверджують в OLX з посиланням на дослідження онлайн-торгівлі України, проведене GFK в жовтні минулого року, їхній ресурс, говорячи про покупки в інтернеті, першим згадують близько 26,1% опитаних, тоді як найбільший інтернет-магазин називають лише 25,6% респондентів.
Olx.ua, prom.ua та інші подібні ресурси своїм успіхам зобов’язані підприємницькій активності українців. Так, на OLX зареєстровано 1,5 млн продавців, які розміщують по 100 нових оголошень за хвилину. А на prom.ua стартувало понад 700 тис. українських підприємців. Частина з них відразу почала свою справу в онлайні. Інші, оцінивши переваги каналу інтернет-продажів, закрили свої офлайнові магазини або навіть мережі і впритул зайнялися онлайн-бізнесом.
Наприклад, один із київських підприємців з 20-річним стажем, який з початку 1990-х торгував навчальною літературою на “Петрівці”, нещодавно закрив свій кіоск. Останнім часом він просто став нерентабельним. На ринку підприємець продовжує орендувати контейнер, який використовує як склад, але продає книги виключно через інтернет.
Ще один приклад наводить керівник Bigl.ua Віктор Кириченко. Він розповідає, що серед продавців сайту є підприємець, який починав з продажу п’яти товарів, вклавши в старт 4 тис. грн. Тепер його товарообіг становить сотні тисяч гривень на місяць.
Зі збільшенням кількості онлайн-підприємців конкуренція посилюється, від чого споживачі тільки у виграші. “Коли на ринку з’являються компанії-старожили з пулом лояльних покупців і хорошою репутацією, підприємці в боротьбі за лідерство намагаються перевершити їх не стільки за рахунок цін і асортименту, скільки завдяки якості обслуговування”, — говорить Кириченко. На його думку, висока конкуренція серед онлайн-торговців призводить і до підвищення рівня сервісу як онлайн, так і офлайн-торгівлі.
Несіть ваші грошики
Однак розвиток електронної торгівлі гальмують випадки шахрайства, що почастішали. Характерний приклад: у травні кіберполіцейські викрили шахрая, який встиг обвести навколо пальця близько 40 осіб. Ділок зареєстрував на себе компанію і розміщував в інтернеті оголошення про продаж неіснуючих ноутбуків. Щоб привабити до себе потенційних жертв, зловмисник укладав з ними договір купівлі-продажу і вимагав стовідсоткову передоплату на рахунок юрособи, директором якої він значився.
Втім, настільки кричущі випадки — лише вершина айсберга. “Дрібниць” на кшталт висилки товару, що не відповідає опису, або прохань переказати невелику передоплату за лот на картку, після чого “продавець” зникає безслідно, набагато більше. І вони серйозно ускладнюють роботу класифайдів і маркетплейсів. Директор OLX в Україні Сергій Гапоченко саме шахрайство називає головною проблемою очолюваного ним ресурсу. Компанія Гапоченка щомісяця опитує клієнтів, чи готові вони рекомендувати ресурс рідним і друзям. Респонденти, які не можуть порадити сервіс, пояснюють своє судження саме побоюванням зіткнутися із шахраями.
Страх натрапити на недобросовісного контрагента переслідує як покупців, так і продавців. Перші побоюються, що після передоплати їм не пришлють товар або він виявиться бракованим і некомплектним. Другі переживають, що покупець не заплатить при отриманні товару, відмовиться його приймати або підмінить при поверненні. Крім того, обидві сторони угоди бояться крадіжки платіжних реквізитів.
“Проаналізувавши звернення користувачів, ми зрозуміли, що практично всі випадки шахрайства відбуваються в середовищі безготівкових платежів, і вирішили запропонувати продукт “Безпечна угода”, — говорить Гапоченко. Механізм цієї послуги наступний: після придбання товару на банківській картці покупця блокуються гроші, які спишуть і перерахують продавцю тільки після отримання товару та підтвердження, що покупця все влаштовує. Якщо щось піде не так, заблокована сума знову стане доступна власникові картки. Покупцям тепер не потрібно відправляти передоплату незнайомим людям.
У EVO використовують інший механізм. На маркетплейсах Bigl.ua, Prom.ua і Kabanchik.ua працює програма захисту покупців. Вона передбачає страхування угод, які оформлюються через ці майданчики. Наприклад, на Bigl.ua максимальна страхова сума становить 5 тис. грн.
Митниця і добро
Одним словом, з шахраями власники торгових майданчиків борються, і досить успішно. А ось проти такого бича, як тиск з боку держави, вони безсилі. Те, що ситуація для електронного бізнесу в Україні не безхмарна, показав недавній прецедент блокування митниками доставки низки товарів, придбаних в іноземних інтернет-магазинах. Нібито через порушення прав інтелектуальної власності правовласників цих брендів в Україні. Повний список більш ніж 1,1 тис. брендів, з отриманням яких в Україні можуть виникнути проблеми, нещодавно опублікував сервіс Opendatabot.
Так, від дій митників вже постраждала “Нова пошта”. З 18 по 29 травня фіскали практично заблокували розмитнення поштових відправлень. Чиновники перевіряли вміст посилок, фотографували або знімали його на відео, що уповільнило процес обробки. Про аналогічні проблеми з доставкою заявляв і Владислав Чечоткін.
Клієнтам, які очікують доставку товарів, що потрапили в перелік об’єктів інтелектуального права з митного реєстру, доведеться змиритися з тяганиною. Як пояснили в “Новій пошті”, доставка посилок з ТМ MEIZU, XIAOMI MI і Redmi затримається як мінімум на 11 робочих днів. А якщо правовласник письмово поінформує митний орган про звернення до суду для забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться з клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, одержання товарів затягнеться як мінімум на 21 робочий день. Якщо ж суд задовольнить позов правовласника, покупець може взагалі не дочекатися отримання вже оплаченого товару.
“Вже пару років мусується ідея запровадити так званий національний режим вичерпання прав інтелектуальної власності. Він передбачає, що право ввезення зареєстрованих в Україні брендів буде лише в операторів, які уклали з правовласником ліцензійний договір. А це можуть собі дозволити лише великі імпортери”, — пояснює нові віяння юрист Axon Partners Андрій Костенко. За його словами, офлайн-магазини вже давно лобіюють цю ініціативу, оскільки інтернет-магазини наполегливо “відкушують” їхню частку ринку.
Примітно, що митниця взялася за посилки українців, не чекаючи на розгляд ВР законопроекту №5419, який містить викладені вище нововведення. Костенко вважає, що прийняття цього документа “покалічить” електронну комерцію, і разом з тим сподівається, що в офіційних дилерів не вистачить лобістських можливостей для просування ініціативи. Адже раніше Мінфіну вже довелося відкликати з парламенту одіозний законопроект про встановлення митного ліміту 22 євро на посилки з-за кордону. Можна сподіватися, що масове невдоволення українців, які вже звикли купувати недорогу техніку в США і Китаї, змусить нардепів відхилити і цей законопроект.
Марія Бабенко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
