1594
Артем Шиян: позичив, хочу отримати назад. Як за законом повернути гроші за приватним кредитом?
— Особисті фінанси
Щоб повернути кошти за договором позики, можливо, доведеться пройти довгий шлях. Ідеальний варіант – Ви уклали договір, і друга сторона своєчасно сплатила усю суму з урахуванням відсотків. Однак все частіше люди стикаються з недобросовісними позичальниками. І доводиться звертатися до адвоката, який захистить Ваші інтереси в суді. Однак потрібно врахувати, що перемога в судовому спорі зовсім не означає моментальне отримання коштів.
Припустимо, що судовий процес завершено і кредитор отримав позитивне рішення про те, що боржник зобов’язаний віддати заявлену суму.
Однак процес стягнення грошей може виявитися набагато довшим і складнішим, ніж суд.
Після набуття рішенням суду в законної сили позивач (стягувач) одержує виконавчий документ, з яким звертається у відділ Державної виконавчої служби для примусового виконання рішення.
До цього етапу потрібно підійти не менш відповідально, і бажано, щоб Ваші інтереси в подальшому представляв адвокат. Адже є купа нюансів, які потрібно врахувати при поданні виконавчого листа.
По-перше, потрібно зрозуміти, до якого саме відділу звертатися стягувачу.
Частина 1 статті 24 Закону україни «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчі дії провадяться Державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Тобто стягувач має право вибрати, до якого відділу виконавчої служби краще звернутися.
Враховуючи, що якщо кошти Вам відразу не повернули і напевно добровільно не повернуть, краще буде звернутися у виконавчу службу, де територіально знаходиться майно боржника. Адже так буде набагато «легше» стягнути кошти за рахунок майна боржника.
Також обов’язково перед пред’явленням виконавчого документа до виконання необхідно сплатити авансовий внесок на організацію та проведення виконавчих дій, що розраховується від загальної суми стягнення. Цей внесок повернеться стягувачу після стягнення суми боргу.
Не менш важливим етапом на стадії виконавчого провадження, за яким потрібно стежити стягувачеві або його представнику – це терміни прийняття рішень і здійснення виконавчих дій. Державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження здійснюються дії і приймаються рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів.
Слід приділити увагу своєчасності накладення арешту на майно (кошти) боржника, проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи, опису та арешту майна боржника. Дані дії і терміни їх виконання зазначені у ст. 13 Закону україни «Про виконавче провадження».
На стадії опису й арешту майна може виникнути чимало перешкод. Головна – це протидія боржника. Звичайно, найчастіше боржник просто не пускає виконавців у свій будинок, на земельну ділянку.
Однак Законом передбачено, що виконавець за наявності вмотивованого рішення суду має право безперешкодно входити в житлові та інші приміщення боржника – фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Також він має право проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх з залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там знаходиться та на яке за законом можливо звернути стягнення.
Тобто в будь-якому випадку виконавцю необхідно здійснити виїзд для проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи.
Якщо ж проникнути до майна боржника не вдасться, то виконавець повинен скласти акт про це. Бажано мати два такі акти з різними датами складання.
Після винесеної постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис і арешт майна (коштів) боржника проводиться оцінка майна.
Закон визначає, що оцінка вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторін виконавчого провадження.
У разі, якщо сторони в 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
У такому випадку визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для цієї мети залучається оцінювач.
Якщо ж сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.
Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Навіть якщо сторона виконавчого провадження буде оскаржувати результати визначення вартості чи оцінки майна, це не зупинить передачу майна на реалізацію, крім припинення судом.
Реалізація майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати (160 тис. гривень на сьогоднішній день).
При цьому реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських і річкових суден, незалежно від вартості такого майна.
Однак майно може і не бути реалізовано на електронних торгах. Якщо це сталося після третьої спроби торгів, виконавець запропонує стягувачу залишити собі нереалізоване майно за останньою ціною, а це 70% для нерухомого майна і 50% для рухомого відповідно. Цей відсоток обчислюється на основі оцінки майна.
Артем Шиян, юрист юридичної фірми Pravovest
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
