Інфляція не за планом: як і чому зміниться добробут українців в 2017-му — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Інфляція не за планом: як і чому зміниться добробут українців в 2017-му

Особисті фінанси
683
В Україні прискорилися темпи зростання цін. Через зростання комунальних тарифів, заморозки і подорожчання продуктів рівень інфляції в травні досяг рекордної в цьому році позначки. Нацбанк вже переглянув свій прогноз рівня інфляції за підсумками року. Журналісти з’ясували, як може змінитися добробут українців цього року і що буде з інфляцією.
Чому і як зростають ціни
За минулий рік (з травня 2016 по травень 2017-го) ціни в Україні зросли на 13,5%, підрахували в Держстаті. Це вище, ніж раніше прогнозував Нацбанк. Причин для такого зростання кілька: продукти харчування дорожчають – старий урожай закінчується, а новий традиційно дорожчий, також в травні підвищили тарифи на холодну і гарячу воду, подорожчали сигарети в зв’язку з проблемами з дистрибуцією. “Причини зростання харчової інфляції криються в холодній весні, яка призвела до подорожчання свіжих овочів і фруктів, а також через зростання цін на продукти, що становлять так званий “борщовий набір”, – пояснює заступник директора аналітичного департаменту “Альпарі” Наталія Мільчакова.
“Поточна динаміка індексу споживчих цін і його складових, незважаючи на нижчу, ніж очікувалося, базову інфляцію, свідчить про посилення інфляційних ризиків за підсумками 2017 року», – зазначають у прес-службі Нацбанку.
З початку цього року НБУ запровадив політику інфляційного таргетування. Центробанк впливає на зростання цін, використовуючи інструменти монетарної політики. Так, Нацбанк може міняти облікову процентну ставку, а від неї залежать процентні ставки по кредитах і депозитах в комерційних банках.
Є і позитивні фактори – гривня вже кілька місяців зміцнюється, що дозволяє утримувати або навіть знижувати ціни на деякий імпорт, також стабілізувалися ціни на пальне (вони також залежать від курсу валют). За підсумками року, припускають у НБУ, інфляція буде вищою від прогнозованих раніше 9,1%. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі припускають, що ціни за підсумками цього року зростуть на 11,2%.
Висока інфляція – нормально для економіки, що розвивається, вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. У країнах з розвиненою економікою ціни ростуть в середньому в межах одного-двох відсотків за рік. Так, під час світової кризи 2008-го в Україні рівень інфляції досяг 22,3%, а в країнах Європейського союзу – всього 3,4%. За підсумками минулого року в ЄС ціни зросли всього на 1,66%, а в Україні – на 12,4%.
“Різні відомства в Україні прогнозують інфляцію споживчих цін в країні на рівні від 9 до 12.9% за підсумками 2017 року, що порівнянно з показником 2016 року. Нагадаємо, що в 2016 році інфляція в Україні склала 12.4%. Ми вважаємо, що за підсумками поточного року інфляція в Україні може знизитися до 11-12%. На зниження інфляції позитивно впливатиме стабілізація курсу гривні до долара”, – розповідає аналітик “Альпарі”.
Що це означає для українців
Якщо темпи зростання доходів випереджають інфляцію, пояснює директор аналітичного департаменту “Concorde Capital” Олександр Паращій, зростання цін не страшне. “Головне не те, як зростають ціни, а як зростає купівельна спроможність населення. При будь-якій інфляції, якщо дохід населення зростає швидше, інфляція не страшна. Ми знаємо, що Нацбанк заявив про те, що інфляція буде до 10% і це головний орієнтир для всіх, в тому числі і для банку, який видає кредити, і для уряду. Якщо нам вдасться зберегти рівень інфляції нижче, це позитивно”, – вважає аналітик.
Відповідно до закону, соціальні стандарти, в тому числі мінімальні зарплати і пенсії, повинні рости не менше, ніж на рівень інфляції. Однак в 2014 і 2015 роках уряд прийняв рішення заморозити індексацію у зв’язку зі складним економічним становищем. З 2014 року ціни в Україні зросли на 86,8%, мінімальні пенсії на 40%, а мінімальні зарплати на 138,9%. Зростання доходів працюючих українців випередило інфляцію, в той час як українські пенсіонери різко збідніли.
Цього року соціальні стандарти (за винятком мінімальної зарплати) планують підвищити на 10,2%, якщо, наприклад, ціни за цей же час зростуть на 11,2%, українці з початку цього року стануть біднішими на 1%. Правда, рівень соцстандартів відображає добробут найбідніших українців – пенсіонерів і тих, хто заробляє мінімалку.
“У приватному секторі зарплати ростуть за законами ринку. Звісно, абсолютна більшість опитувань, які в тому числі проводять кадрові агентства, показують, що українці вважають, що вони стали біднішими. Але середня зарплата з 2014 зросла як мінімум в два рази. Це говорить про те, що бізнес активніше від держави реагує на нові економічні реалії”, – розповідає HR-експерт Олександр Плахотник.
Чи стануть українці багатшими в 2017
За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, середня зарплата за підсумками цього року досягне семи тисяч гривень, її зростання складе 16%. Це дозволить не тільки компенсувати інфляцію, але і на кілька відсотків збільшити добробут українців. Крім того, більше п’яти мільйонів українців з жовтня цього року будуть отримувати “осучаснену” пенсію (якщо пенсійну реформу підтримають у парламенті).
Як повідомило “Сегодня” джерело в Мінсоцполітики, після “осучаснення”, прибавку більш ніж на 1000 гривень отримають 1,1 мільйона пенсіонерів. Надбавку від 900 до 1000 гривень можуть отримати 487 тисяч пенсіонерів, від 700 до 800 гривень – 460 тисяч. Решті (а це більше 3,5 мільйона українців) пенсію піднімуть від 50 до 700 гривень.
В “Альпарі” впевнені, що при двозначних темпах інфляції зростання зарплат і соціальних стандартів для компенсації інфляції буде все одно недостатнім. Для стабільного зростання зарплат населення і рівня життя необхідне стабільне зростання ВВП і виробництва. А кумулятивне (накопичене) падіння ВВП України за 3 останні роки склало 14%.
“Щоб середньорічний курс гривні повернувся на докризовий рівень, по-друге, щоб продовжилася тенденція 2016 року до зростання ВВП і промислового виробництва. У цьому випадку можна буде очікувати, що Україна до 2019-2020 років зможе відновити доходи на докризовому рівні”, – розповідає Наталія Мільчакова.
Олександр Литвин
За матеріалами:
Сьогодні
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас