577
Діляра Мустафаєва: з чого почати навчання фінансової грамотності?
— Особисті фінанси
Розумний підхід до розподілу грошей — одна з основних умов фінансового благополуччя будь-якої людини. Тому прищеплювати дітям основи фінансової грамотності необхідно з самого раннього віку.
Вже починаючи з 2 років треба пояснювати дітям, що за їжу, іграшки та розваги треба платити, а для цього батьки повинні ходити на роботу і заробляти гроші.
Починаючи з 3 років, можна знайомити малюка з монетами і купюрами різного номіналу і розповідати, що на них можна купити. Корисно, наприклад, брати дитину з собою в продуктовий магазин і в процесі вибору продуктів озвучувати йому, що потрібно для приготування сьогоднішнього обіду, скільки коштує кожен компонент і в яку загальну суму треба при цьому вкластися.
Швидше за все, вона не зрозуміє всіх деталей, але у неї зафіксується уявлення про те, що кількість грошей не нескінченна і потрібно думати про те, як їх правильно розподілити.
Як показує практика, щоб дитина в майбутньому навчилася успішно управляти своїми фінансами, їй необхідний позитивний приклад батьків, які розумно розподіляють сімейний бюджет. Тому років з 5, як тільки у дитини з’являться перші навички рахунку, є сенс залучати її до планування сімейного бюджету. Дитина повинна розуміти, що у розпорядженні сім’ї щомісяця є певна сума грошей, частина якої йде на обов’язкові витрати: оплату комунальних послуг, придбання продуктів, необхідного одягу, ліків і т. д., а частину можна витратити на іграшки та розваги.
При цьому, в межах суми, виділеної на іграшки, можна пропонувати дитині самостійно вибрати, що вона хоче купити на цю суму: одну дорогу іграшку чи кілька дешевших.
Якщо дитина просить купити річ, вартість якої перевищує щомісячний ліміт на іграшки, треба чесно їй пояснити, що доведеться почекати кілька місяців, поки накопичиться необхідна сума.
Можна разом з малюком скласти список бажаних іграшок та прорахувати, скільки місяців знадобиться відкладати гроші, щоб купити кожну з них. Така практика дозволяє не тільки привчити дитину до планування, але і встановлює між батьками і дітьми довірчі відносини. Дитина почувається повноправним учасником процесу планування бюджету, тому навіть якщо батьки не можуть собі дозволити задовольнити всі її бажання, у неї не виникає думок про те, що вони її недостатньо люблять чи шкодують на неї грошей.
Практиці поводження з грошима також може навчити скарбничка. Можна віддавати дитині дрібні монети, що залишилися від походу по магазинах, доручити їй перераховувати їх і складати в скарбничку. Ця скарбничка може виступати як додатковий «фонд», що допомагає зібрати гроші на якісь бажання дитини.
Зі шкільного віку необхідно регулярно, в певні дні, видавати дитині кишенькові гроші. При цьому треба домовитися з нею, що сума видається їй на певний період (наприклад, на тиждень), і її завдання — розподілити витрати таким чином, щоб цієї суми вистачило на весь термін. Можна приблизно обговорити, на що вона може її витратити, а які видатки — під забороною, але все одно треба залишити дитині певну свободу дій, щоб вона відчувала самостійність і довіру з боку батьків.
Час від часу можна обговорювати з дитиною, на що вона витратила ці гроші, радити їй, як використовувати їх більш раціонально (особливо у випадку, якщо грошей не вистачило на весь період). Але дитина повинна чітко розуміти, що в разі, якщо гроші закінчаться раніше терміну, таку суму вона отримає тільки в заздалегідь запланований день.
Так вона швидше усвідомлить наслідки необдуманої витрати і почне більш відповідально ставитися до планування витрат.
Якщо в сім’ї практикується частину зароблених грошей відкладати «на майбутнє», це послужить дитині прекрасним прикладом турботи про завтрашній день. Можна запропонувати їй ввести аналогічний принцип і для її кишенькових грошей. Наприклад, 20% з виданої їй суми вона відкладає на якісь заздалегідь заплановані нею великі витрати: поїздку на екскурсію або відвідування розважального центру, аквапарку і т. д.
Зараз все більше людей починають користуватися безготівковими розрахунками, розплачуючись за купівлю товарів і послуг пластиковими картками.
Щоб у дитини не склалося враження, що все це дається безкоштовно, треба пояснити принцип таких розрахунків, розповівши їй доступними словами про роботу банків, які зберігають зароблені батьками гроші і самі пересилають їх продавцям, коли батьки проводять пластиковою карткою по спеціальному пристрою.
Можна сказати і про те, що іноді банки можуть дати гроші в борг, але повертати потім доведеться більше, ніж узяв, тому такими послугами треба користуватися дуже обережно.
Також для розвитку у дітей навичок управління фінансовими засобами, можна всією сім’єю грати в різні тематичні ігри: «Монополія», «Менеджер», «Грошовий потік» та інші. Таке спільне дозвілля не тільки допоможе дати дітям базові знання у фінансовій сфері, але і буде сприяти підтримці хорошого мікроклімату в родині.
Діляра Мустафаєва, Директор аналітичного департаменту центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс”
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
