425
Невеликим банкам дозволять вижити
— Кредит&Депозит
Національний банк готовий піти назустріч невеликим банкам і знизити планку мінімального капіталу з 500 млн до 200 млн грн. Проте банки, які не захочуть докапіталізуватися до 0,5 млрд грн, швидше за все, отримають «обмежені» ліцензії.
Режим економії
Український банківський ринок може уникнути масового закриття дрібних банків через низький капітал. Невеликі кредитні установи отримають шанс залишитися на ринку без необхідності підвищення їхніми акціонерами статутного капіталу банків до 500 млн грн до 2024 року. Національний банк готовий змінити вимоги до докапіталізації, встановивши планку мінімального статутного та регулятивного капіталу на рівні 200 млн грн.
Можливість такої лібералізації обговорювалася на закритій зустрічі НБУ з банкірами 12 травня. «Нам вдалося досягти попередньої домовленості про підтримку з боку регулятора позиції припинення подальшого зростання вимог до мінімального розміру статутного та регулятивного капіталу банків після досягнення рівня 200 млн грн», – розповіла виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова.
За підсумками I кварталу 2017 року, згідно з даними НБУ, з 90 банків статутний капітал менше ніж 500 млн грн був у 60 банків, у тому числі капітал 36 банків був до 200 млн грн.
Для реалізації цієї ініціативи буде потрібна підтримка парламенту, але профільний комітет Верховної Ради вже лобіював впровадження більш лояльних вимог до капіталу. «Це знакове рішення для малих банків, статутний капітал яких все ще нижчій від цієї суми. Сподіваємося, що зміни в закон «Про банки і банківську діяльність» з’являться найближчим часом, можливо, після завершення Нацбанком стрес-тестування маленьких за розміром активів банків», – пояснила Олена Коробкова.
Безкоштовний сир
Діючий графік докапіталізації передбачає, що банки повинні збільшити мінімальний статутний капітал до 500 млн грн протягом семи років – до 11 липня 2024 року. На початку лютого НАБУ від імені групи невеликих банків звернулася до нацбанку з проханням зупинити зростання мінімального розміру статутного капіталу на рівні 200 млн грн. У Нацбанку відповіли, що вивчать цю пропозицію, але чіткої відповіді банки не отримали. За розрахунками, на 15 травня капітал менше ніж 200 млн грн залишається у 32 банків, хоча крайній термін підвищення капіталу – усього через два місяці, до 11 липня.
Для цих банків був навіть прийнятий спеціальний закон, який набув чинності у квітні і значно спростив і прискорив процедуру докапіталізації і самоліквідації невеликих банків.
У прес-службі регулятора повідомлялося, що Нацбанк зараз розглядає кілька варіантів подальшого розвитку малих банків в Україні: «У разі прийняття НБУ остаточного рішення щодо цього питання про це буде повідомлено офіційно».
Якщо НБУ відмовиться від вимоги капіталу 500 млн грн, то будуть введені обмеження в роботі банків з капіталом нижче від цієї планки. «Без обмеження ліцензії зниження вимог до капіталу не має сенсу», – вважає голова правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. «В експертній спільноті вже обговорюється ймовірність введення двох типів банківської ліцензії: базової – для банків з капіталом від 200 млн до 500 млн грн, і універсальної – для банків з капіталом понад 500 млн грн. Функціонал банків з тією чи іншою ліцензією сьогодні є предметом дискусії», – сказала Олена Коробкова. НАБУ просить банки до 19 травня подати свої пропозиції до цієї ініціативи.
«З розвитком IT і розробкою технологій на телефонах навіщо мати велику сітку, штат і, власне, капітал, щоб обслуговувати клієнтів? На даному етапі для банків з капіталом менше 500 млн грн найважливіше визначити життєздатність і реалістичність доступних бізнес-моделей з урахуванням необхідних для їх реалізації інвестицій, а для НБУ важливо виключити або мінімізувати ризик втрати коштів населення та державного бюджету в таких банках», – вважає Олена Коробкова.
Вибір є
Невеликі банки проти будь-яких обмежень. «Банки з «усіченими» ліцензіями не потрібні. Адже банківська ліцензія передбачає одночасне залучення депозитів, надання кредитів та ведення рахунків клієнтів. Більшість інших банківських послуг є похідними, які і юридично, і технічно, і операційно тісно пов’язані з основними. Зважаючи на це, не існує критерію для зручного введення функціональної спеціалізації», – вважає голова правління Альтбанка Ігор Волох.
«Ми категорично не підтримуємо будь-які обмеження щодо ліцензій. Ми вважаємо, що для сучасного стану економіки, для привабливості банківського сектору для внутрішнього і зовнішнього інвестора потрібно встановити мінімальний статутний капітал на 200 млн грн без додаткових обмежень. Обмеження ніяк не страхують ті ризики, які позначає НБУ», – говорить голова правління банку «Фамільний» Ольга Долженко.
За її словами, більшість малих банків виконують норматив Н2 – адекватності регулятивного капіталу. «Це свідчить про те, що вони не приймають на себе додаткові ризики. А абсолютне значення статутного капіталу – це просто бар’єр входу на ринок, вартість банківської ліцензії. Якщо у Європі це 5 млн євро, чому в Україні це має бути 16-17 млн євро?» – обурена пані Долженко.
На думку голови наглядової ради Комерційного індустріального банку Валентина Поваляєва, із збільшенням частки держбанків в Україні погіршилося конкурентне середовище, що може призвести до викривлення ціноутворення банківських продуктів і негативно вплинути на якість послуг споживачеві. «Не впевнений, що в нинішніх умовах незначного економічного зростання потрібні додаткові адміністративні заходи щодо обмеження ринкових свобод недержавних банків», – вважає він.
Якщо ж Нацбанк зважиться на цю ідею, каменем спотикання стане питання про те, які операції можуть здійснювати банки з «усіченою» ліцензією. «Перш за все повинно обмежуватися залучення коштів фізосіб. І тоді банк, якщо хоче кредитувати, буде це робити за рахунок залучення коштів від юросіб (швидше за все, пов’язаних з акціонером) і акціонерів. Або можна обмежувати активні операції, бо капітал, власне, страхує ризики», – пропонує Тамара Савощенко. «Для банків – реальне обмеження можливостей, наприклад, заборона на відкриття коррахунків. Але у нас на банк зареєстрована платіжна система, і ми якраз хочемо відкрити зарубіжні коррахунки. Ще один варіант – заборона на залучення депозитів фізосіб. Але в процесі прийому платежів депозити бувають елементом забезпечення партнерами своїх зобов’язань», – пояснює Ольга Долженко.
На думку аналітика ICU Михайла Демківа, обмежена ліцензія для малих банків посилить регуляторну диспропорцію. «Виникне ситуація, коли, наприклад, малі банки з капіталом 200 млн грн і обмеженою ліцензією не зможуть залучати депозити населення, а кредитні спілки з набагато меншим мінімальним капіталом – будуть. Крім того, банки мають набагато більш суворий нагляд з боку регулятора – НБУ, ніж інші фінансові установи», – говорить він.
Дискримінація низки банків може бути негативно сприйнята їхніми клієнтами. «Крім банків, на ринку представлена велика кількість гравців, що володіють різного виду ліцензіями НБУ: фінансові компанії, платіжні системи і навіть мобільні оператори. При всьому позитиві з точки зору конкуренції не можна забувати, що банківська сфера в Україні є вкрай зарегульованою, що веде до високих операційних витрат і серйозно знижує конкурентоспроможність класичних банків. Введення в цю модель ринку спеціалізованих «недобанків» збільшить як ризики, так і складності сприйняття банківської системи з боку населення, що може знизити рівень довіри до банків», – вважає Ігор Волох.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
