930
Банки відбивають атаки на таємницю
— Кредит&Депозит
Кредитні установи не хочуть ділитися з антимонопольним регулятором інформацією про банківські операції своїх клієнтів. За такий бойкот вони отримують штрафи, які сягають сотень тисяч гривень, але не можуть їх оскаржити в судах на свою користь. Щоб вирішити цю проблему, банки підготують більш жорстке законодавство про захист банківської таємниці.
“Спірна таємниця”
Банки хочуть захистити себе від штрафів, якими їх карає Антимонопольний комітет за відмову надавати інформацію про банківські проводки клієнтів. Незалежна асоціація банків України почала готувати законопроект про удосконалення захисту банківської таємниці, який позбавить АМКУ можливості вимагати інформацію, якою банки не можуть ділитися.
Конфлікт між банками та АМКУ виник давно, але тільки зараз банкіри захотіли його вирішити. Суть проблеми полягає в тому, що Антимонопольний комітет, проводячи дослідження, запитує у банків інформацію, яка є банківською таємницею. Якщо банки відмовляються її розкривати, АМКУ їх штрафує. Банки оскаржують санкції в судах, але програють позови. Від початку 2016 року, наприклад, штрафи АМКУ в судах оскаржували ПриватБанк (відразу за чотирма різними справами), «Глобус», УкрСиббанк і Айбокс Банк. Три банки програли суперечки, деякі відразу в трьох інстанціях. Виграти суд в апеляційній інстанції вдалося тільки УкрСиббанку.
Конфлікт світоглядів
Ми вивчили судову практику, що склалася, аби відшукати корінь проблеми. Виявилося, що державний орган запитує у банків інформацію про клієнтів, посилаючись на ст. 22.1 закону «Про Антимонопольний комітет України». У ній йдеться, що «підприємства, інші юридичні особи, їхні посадові особи та працівники зобов’язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції».
Банки ж керуються в цьому випадку п. 3 ч. 1 ст. 62 закону «Про банки і банківську діяльність»: банк розкриває інформацію, яка містить банківську таємницю, органам, зокрема, Антимонопольному комітету, на їх письмову вимогу щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи-СПД за конкретний проміжок часу. Без обмежень інформація розкривається тільки за згодою цих осіб, а також за рішенням суду.
Перелік інформації, яка є банківською таємницею, але може бути передана до АМКУ без рішення суду, визначив НБУ. Проте АМКУ часто запитує у банків більш широкий список даних. «Одному з наших клієнтів-банків надійшов запит від Антимонопольного комітету з вимогою надати досить великий обсяг інформації, яка містить банківську таємницю його клієнтів. За нашою ініціативою цьому банку для надання запитуваної інформації дали додатковий час у зв’язку зі значним її обсягом», – каже керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз. Якщо банки відмовляються розкрити дані, на них чекає штраф. «Детально заборона на надання банківської таємниці, на жаль, врегульована не законом, а підзаконними нормативними актами Нацбанку, що не забезпечує належного захисту банківської таємниці», – стверджує Віктор Мороз.
Масштабна проблема
Більшість опитаних банків відмовилися коментувати конфлікти з АМКУ. «Ми знаємо про цю проблему і вкрай акуратно підходимо до запитів АМКУ, бо судова практика склалася не на користь банків, а штраф може досягати 1% від валового доходу за рік. Намагаємося в кожному окремому випадку знайти компроміс з АМКУ і не порушити при цьому права клієнтів», – говорить начальник сектора підтримки діяльності регіональної мережі ОТП Банку Анатолій Лобачевський. «Такі запити надходять до багатьох банків. Але хтось намагається домовитися з АМКУ, надавши інформацію, яка не є банківською таємницею, а хтось воліє заплатити штраф, особливо якщо сума невелика», – сказали в іншому банку.
Штраф за неподання інформації може скласти до 1% від річного обороту банку, але АМКУ застосовує м’які санкції. Наприклад, УкрСиббанк оштрафовано на 82,6 тис. грн, «Глобус» – на 50 тис. грн, Айбокс Банк – на 41,3 тис. грн. За відмову розкрити дані про рахунки «Укртатнафти» та інших компаній комітет оштрафував ПриватБанк на 247,8 тис. грн. За трьома іншими епізодами штрафи склали від 13,6 тис. до 82,8 тис. грн. У закритого Євробанку штраф був 20,4 тис. грн.
Вихід є
Банки, які програли суди, посилаючись на банківську таємницю, відмовлялися йти на компроміс з АМКУ і надавати йому будь-яку інформацію. УкрСиббанк подав частину запитуваної інформації – лише ту, яка, на його думку, не містить банківської таємниці, що й дозволило виграти суд. Більш того, до судової справи було залучено Нацбанк, який «10.01.2017 подав суду пояснення, в яких зазначив: у разі необхідності отримання АМКУ інформації, яка містить банківську таємницю, в обсязі більшому, ніж це передбачено п. 3 ч. 1 ст. 62 закону про банки, комітет повинен звернутися до суду за розкриттям відповідної інформації». Він також додав, що «на письмову вимогу АМКУ (за відсутності рішення суду) банк зобов’язаний надавати інформацію, що містить банківську таємницю, у порядку та обсязі, визначених ст. 62 закону про банки, а також «Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці», затверджених постановою НБУ № 267 від 14.07.2006».
Посилити позицію банків можуть правки до законів «Про Антимонопольний комітет» та «Про банки і банківську діяльність», а також перегляд нормативної бази Нацбанку. «На жаль, законодавство недостатньо захищає банківську таємницю, і необхідно термінове внесення правок як до законодавства, яке регламентує діяльність Антимонопольного комітету та інших держорганів, так і до банківського законодавства в частині конкретизації положень Цивільного кодексу і закону «Про банки і банківську діяльність». В іншому випадку вітчизняна банківська система, якій досить мало довіряють, як населення, так і бізнес, ще більше втратить цю довіру», – вважає Віктор Мороз.
Руденко Вікторія
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
