433
Нацбанк на переправі
— Казна та Політика
Через майже три роки роботи в Нацбанку його голова Валерія Гонтарева залишає свою посаду – вона очікує, що президент з парламентом відпустять її в травні. Оцінки протилежні: банкіри запам’ятали боротьбу з кептивним і олігархічним банкінгом, клієнти банків – втрачені вклади і девальвацію гривні. Банкіри очікують від нового глави НБУ валютної лібералізації, захисту кредиторів і реформування небанківського фінансового сектора.
Місяць до дембеля
«Моя місія виконана – реформи проведені», – заявила учора голова Національного банку Валерія Гонтарева на прес-конференції, присвяченій її добровільній відставці. Вона хоче піти 10 травня або навіть раніше. Протягом майже трьох років керівництва центробанком чутки про швидке звільнення Валерії Гонтаревої виникали неодноразово. Найчастіше – після чергового витка девальвації або банкрутства банку одного з олігархів чи політиків. Остання хвиля чуток прокотилася наприкінці лютого. Вже на початку березня Валерія Гонтарева опосередковано підтвердила їх.
Вчора Гонтарева повідомила, що більше трьох місяців вела з президентом Петром Порошенком переговори про своє звільнення. “Я сподіваюся, що він задовольнить мою заяву про відставку, оскільки я вже все зробила. І як людина я маю право за власним бажанням піти з цієї посади», – заявила вона журналістам. Валерія Гонтарева запропонувала главі держави кілька кандидатур на вибір і сподівається, що він не буде довго зволікати з висуненням нового голови. «Наш президент – гарант Конституції. У Конституції є стаття 43, яка говорить про те, що використання примусової праці заборонено», – сказала вона. Після звільнення з НБУ вона планує відпочити і навіть не думає про те, де буде працювати далі.
Болючі реформи
Валерія Гонтарева була призначена главою Нацбанку 19 червня 2014 року: її кандидатуру підтримали 349 депутатів парламенту VII скликання. Тоді вона змінила на цій посаді Степана Кубіва, який зараз працює першим віце-прем’єром – міністром економічного розвитку і торгівлі в уряді Володимира Гройсмана. «Спочатку я запропонувала Петру Порошенку включити мене в Раду НБУ, що дозволило б зберегти свій бізнес. Але це нашого президента не влаштувало, тому я тут. Зворотного шляху вже немає, тому – тільки вперед і тільки до перемоги!» – сказала Валерія Гонтарева після свого призначення. Їй довелося продати частку в інвесткомпанії ICU своїм бізнес-партнерам – оплату вона отримує траншами щорічно.
Представники банків, що вижили, владної команди та міжнародних кредиторів в унісон називають Валерію Гонтареву «драйвером реформ». «Валерія Гонтарева – справжній change-maker. Вона зібрала сильну команду, яка перетворила Нацбанк на дійсно ефективного регулятора і рушійну силу реформ в усьому фінансовому секторі», – заявив міністр фінансів Олександр Данилюк. Слова підтримки прозвучали з вуст послів США, Канади, Великобританії. Представник президента в парламенті Ірина Луценко повідомила, що «Петро Порошенко високо оцінив роботу Валерії Гонтаревої», але заяву про відставку з нею ще нібито не обговорював.
Про які реформи йдеться? По-перше, в 2015 році парламент посилив інституційну незалежність Нацбанку. Він став настільки «незалежним» від зовнішнього впливу, що депутати заблокували передачу НБУ контролю над страховиками та іншими сегментами небанківського фінансового ринку. По-друге, НБУ в рази скоротив штат, в основному за рахунок оптимізації регіональної мережі, переглянув свою функціональну структуру та механізм прийняття рішень.
Третя реформа – очищення ринку від неплатоспроможних банків і «пилососів», які використовувалися олігархами для фінансування кептивного бізнесу. Порівняно з кризою 2008-2009 років, коли збанкрутувало з десяток банків, за останні три роки кількість банків скоротилась удвічі – до 91. «Ми закрили банки-мийки, які не займалися нормальним бізнесом. Тепер ринок чистий і готовий відновити кредитування», – вважає Валерія Гонтарева.
Держбюджету ця реформа обійшлася «в копієчку»: через Фонд гарантування вкладів фізосіб платники податків вже сплатили постраждалим вкладникам 82,2 млрд грн. На порятунок Приватбанку витрачено ще 117 млрд грн бюджетних грошей, і ці цифри – не фінальні витрати. Понад 45 млрд грн рефінансування банків-банкрутів НБУ не може отримати назад. Заможні вкладники, а також бізнес втратили в банках-банкрутах сотні мільярдів гривень.
Четверта реформа – відмова від фіксованого курсу гривні. Результат цієї реформи відчули на собі всі українці: за час перебування Валерії Гонтаревої в НБУ долар подорожчав більш ніж удвічі (з 12 грн до 27 грн). «Бажання політиків утримати курс за будь-яку ціну стримувало розвиток економіки. Зараз помірні коливання курсу вже не провокують паніку», – стверджує вона. Тепер Нацбанк фіксується не на валютному курсі, а на цінах. Інфляційне таргетування – це п’ята реформа. У минулому році інфляція знизилася до 12,4%, середньострокова ціль – 5%.
У НБУ вважають, що цей список можна продовжувати: і діагностика банків, і проведена докапіталізація, і посилення вимог до кредитів інсайдерів, і запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності, і підвищення прозорості структури власності банків.
«Серед найбільш важливих реформ насамперед слід зазначити очищення банківської системи: закриття дрібних банків, закриття збанкрутілих великих банків і докапіталізація інших учасників ринку, створення банківського регулятора європейського зразка, впровадження нової грошово-кредитної політики та стабілізація курсу», – вважає голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. «Зазвичай зміни на фінансовому ринку добре розуміють лише його гравці та професійні фахівці, однак вони стосуються кожного. Впевнена, що суспільство з часом більше зрозуміє важливість тієї стратегії, якої дотримувався НБУ в останні роки. Сподіваюся, що НБУ зможе і надалі зберігати спадкоємність реформ і розвивати отримані досягнення», – говорить голова правління Альфа-Банку Вікторія Михайле.
Валютна лібералізація, що не відбулася, – серед провалів НБУ. Останні два роки регулятор лише пом’якшував валютні обмеження, введені в 2014-2015 роках. «Я не радий, що мало було зроблено для збільшення економічної свободи у фінансовій системі. Можна і потрібно було залучати капітал, робити ринок конкурентнішим. Шкода, що нічого не було зроблено в русі до вільноконвертованої гривні», – говорить екс-голова ради Нацдепозитарію Роман Сульжик.
Суперечливою виявилася робота кураторів, НБУ не зміг запобігти лопанню фінансової піраміди банку «Михайлівського», а також виявився замішаний у корупційних скандалах. Національне антикорупційне бюро перевіряє причетність керівництва НБУ до схем розкрадання грошей.
Список очікування
Місяць тому співрозмовники в НБУ говорили, що Валерія Гонтарева подала президенту список з чотирьох кандидатур. Вона шукала заміну серед технократів. Публічно ні в Адміністрації президента, ні у Верховній Раді їхні прізвища не звучать. «Зазвичай після вибору кандидатури президент подає її напередодні голосування. Враховуючи, що цей пленарний тиждень останній перед травневими святами, а наступного разу парламент збереться тільки 16 травня, то або це відбудеться в найближчі дні, або вже в другій половині травня», – пояснив глава комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка. Якщо призначення затягнеться, з 10 травня в. о. голови НБУ стане перший заступник Яків Смолій. Він повідомив, що готовий тимчасово зайняти цю посаду, а постійну посаду голови йому не пропонували.
На думку Сергія Рибалки, новий керівник НБУ повинен мати план розвитку фінансового сектору: «У нього має бути чітке розуміння не тільки того, як оздоровити банківську систему, але і як вона повинна стимулювати економічний розвиток і забезпечувати доступним кредитуванням нові високотехнологічні виробництва і важливі інфраструктурні проекти».
Банкіри хочуть аполітичного керівника регулятора. «Ми не віддаємо перевагу конкретній особистості, але віримо і сподіваємося, що спадкоємець продовжить реалізацію розпочатого курсу реформ банківського сектору, і це буде незалежна і політично неангажована фігура», – каже Вікторія Михайле. «Це повинна бути незалежна людина, яка не є представником будь-якої партії. Думаю, незалежного кандидата коаліція підтримає. Це може бути представник бізнесу або профільних асоціацій, який повинен розуміти, як працює державна машина. Вважаю, що саме банківське середовище має «народити» кандидата», – міркує генеральний директор Української федерації страхування Галина Третьякова.
Поки що немає жодного гарантованого кандидата. «Цілком можна розглядати кандидатуру нинішнього керівника “Приватбанку” Олександра Шлапака. За низкою ознак можна сказати, що в Приват він прийшов ненадовго. До того ж він вже був на держслужбі, знає, як працює наша бюрократична машина. Цього якраз іноді не вистачало Валерії Олексіївні. Якщо його підтримали як голову Приватбанку, то повинні бути голоси і на голову НБУ. Ще одна можлива політично компромісна фігура – Віктор Ющенко. Інше питання – чи потрібна людина з таким «багажем» на посаді голови НБУ?» – каже топ-менеджер одного з банків. Серед кандидатів також називають голову правління Райффайзен Банку Аваль Володимира Лавренчука (в правлінні НБУ є екс-авалівці Дмитро Сологуб і Яків Смолій), а також голову ради Незалежної асоціації банків, радника Альфа-Банку Романа Шпека.
Глава Ради НБУ Богдан Данилишин вважає, що новим главою НБУ повинен бути макроекономіст. «Я не вірю в практикуючих економістів на чолі центробанку в ситуації, схожій на нашу. Це повинен бути банкір з тих, хто стикався з проблемами, дуже схожими на ті, які стоять перед банківською системою (необхідність запуску кредитування економіки в умовах дефіциту капіталу, жахливо працюючої судової системи і високої частки держсектора в економіці). Тобто, фактично, успішний банкір родом з початку дев’яностих (і в цій іпостасі нікого, крім колишніх акціонерів/топ-менеджерів «Авалю» і, може бути, Сергія Тігіпка, я, на жаль, не бачу), або успішний діючий банкір з банку з українським капіталом (ніхто, крім Сергія Черненка з ПУМБ, відразу на думку не спадає), чи пенсіонер-колишній голова центробанку зі Східної Європи – такий як Бальцерович», – вважає керуючий партнер компанії FinPoint Investment Advisors Сергій Будкін.
Нові завдання
Україні важливо призначити головою центрального банку незалежного професіонала, здатного продовжити реформи після звільнення з посади Валерії Гонтаревої, вважає постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше. Перед новим керівником НБУ буде стояти завдання наступності політики. «Плаваючий валютний курс, інфляційне таргетування, сучасний Національний банк – все те, за що я і вся моя команда боролися – залишаються незмінними. Зараз ми вже обговорюємо процес побудови cashless economy, говоримо про подальшу трансформацію Нацбанку, про те, які операції через п’ять років будуть проводити роботи, а які – люди», – сказала Валерія Гонтарева.
Гострою проблемою для ринку залишаються жорсткі правила роботи з валютою, зокрема, заборона на репатріацію дивідендів 2016 року, а також за період до 2013-го. «Дорожня карта» валютної лібералізації узгоджена з МВФ, але кроки з її реалізації НБУ робити не поспішає. «Ризики і військова ситуація в країні в 2014-2015 роках не дозволили нам розпочати лібералізацію, і ми були змушені впроваджувати непопулярні обмеження. Але близько року ми поступово знімаємо їх. Модель валютного регулювання буде впроваджена за допомогою нового законодавства, яке змінить застарілий декрет 1993 року і близько 120 підзаконних актів», – повідомила глава НБУ.
Банкіри очікують від нового глави регулятора підтримки посилення захисту прав кредиторів. «Головне завдання – не розгубити те, що було зроблено. Залишатися незалежним інститутом, поза політичним впливом. Необхідно довести до логічного завершення низку ініціатив, у тому числі закон про захист прав кредиторів, без якого повноцінного кредитування не буде. Також потрібно провести деконцентрацию частки ринку держбанків», – вважає голова правління Піреус Банку Сергій Наумов. «Потрібно допомогти банкам зменшити рівень проблемних кредитів і загрози їх виникнення в майбутньому. Це спростить відновлення кредитування», – зазначає Сергій Рибалка.
НБУ повинен буде продовжувати вимагати від акціонерів підтримувати свої банки. «Перед новим главою Національного банку стоять два основні взаємопов’язані завдання: продовження програми реальної капіталізації банків до необхідного рівня і, як наслідок, зростання довіри всіх учасників ринку до банківської системи», – говорить голова правління Альтбанку Ігор Волох. Ще одним важливим завданням стане повернення проблемних кредитів Приватбанку на суму 150 млрд грн. «І вироблення давно назрілої і перезрілої політики щодо майбутнього держбанків», – вважає Сергій Будкін.
*Не банками єдиними *
Представники небанківського фінансового сектора вважають, що Нацбанк повинен не тільки відповідати за банки та інфляцію. «Першочергові завдання, які я ставив, – інтеграція в європейську регуляторну систему, може, навіть дозвіл великим банкам використовувати європейський паспорт для роботи в Україні. Зараз німецькі банки можуть працювати, наприклад, в Іспанії. Ну і, звичайно, рух до повної конвертації гривні та свободи руху капіталу – необхідна умова для відходу від сировинної економіки», – вважає Роман Сульжик. Новий глава НБУ повинен буде провести «спліт» Нацкомфінпослуг. «Реформа фінансового сектору включена в перелік пріоритетних дій Кабміну до 2020 року», – нагадала Галина Третьякова.
Новому керівнику буде нелегко протистояти зовнішньому тиску. І ключові функції НБУ переглянуть. «Під зміни потрапить монетарна політика та нагляд. Якими будуть ці зміни, сказати складно, це залежить від вибору президента: кого він представить в Раду на голову НБУ», – зазначає головний фінансовий аналітик агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
Незважаючи на трансформацію Нацбанку, роль особистості на посаді глави регулятора раніше велика. «Будь-яку структуру при бажанні можна перебудувати за лічені дні. Нинішня структура вибудовувалася для певних цілей. Чи збережеться вона, буде залежати лише від того, які завдання будуть поставлені перед новим керівником», – каже голова одного з найбільших банків. Експерти сподіваються на спадкоємність політики. «Зараз усі реформи Нацбанку знаходять підтримку в експертному середовищі та уряді», – вважає Галина Третьякова.
Вікторія Руденко, Олена Губар
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
