1371
Замість допомоги з безробіття українцям даватимуть гроші на бізнес
— Казна та Політика
Держслужба зайнятості обіцяє до 64 тис. грн на розвиток своєї справи, але багато підприємців-невдах просто проїдають ці гроші.
Чиновники хочуть намацати в українців підприємницьку жилку. Державна служба зайнятості почала створювати центри розвитку підприємництва, в тому числі і для наших трудових мігрантів. Вони вже функціонують у Києво-Святошинському районі столиці і в Харкові. На підході — центри у Кропивницького та Запоріжжі. Їх завдання — підготувати безробітного у майбутньої бізнес – кар’єрі.
Наприклад, у Дніпрі запускається коворкінговий центр, де реальні й потенційні підприємці можуть зустрічатися, обговорювати спільні проекти, знаходити партнерів і персонал.
Для держави розвиток підприємництва вигідний, адже так вона може зняти з себе турботу про працевлаштування громадян, для яких немає відповідних вакансій. Плюс — податки, які колись заплатить майбутній бізнесмен.
«Зараз лише 7% українців хочуть розпочати свою справу. Для порівняння: у США таких понад 80%. Наше завдання — створити можливості. Світові тенденції такі, що в найближче десятиліття більша частина працівників будуть зайняті у власному бізнесі», — пояснив заступник голови Державної служби зайнятості Сергій Кравченко.
Як виковують підприємців
Стати бізнесменами пропонують, перш за все, тим, для кого немає вільних вакансій або в кого тестування виявило схильність до підприємництва. Їм рекомендують пройти навчання на курсах «Основи підприємницької діяльності». Там обіцяють дати знання з основ обліку та оподаткування, економіки, маркетингу і бізнес-планування.
Тут же беруться визначити перспективний вид діяльності і написати бізнес-план.
«Багато хто хоче займатися торгівлею, але це вчорашній день. Ми радимо відкривати бізнес з надання послуг і займатися виробництвом або інноваційними стартапами. Також затребувані проекти з переробки пластикових пляшок і алюмінієвих банок. Відповідні верстати можна поставити навіть в гаражі», — розповів Сергій Кравченко.
За його словами, майже завжди доводиться допомагати писати бізнес-план. Адже більшість людей не мають ні найменшого уявлення, як це робити, скажімо, плануючи відкривати кафе, включають в план витрати на закупівлю і приготування продуктів, але забувають, що є витрати на прибирання приміщення або доставку.
Потім бізнес-план захищається перед комісією з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю. У неї тепер включають представників місцевого бізнесу та органів самоврядування.
Якщо план схвалений, то безробітні реєструються як підприємці і відкривають рахунок у банку, куди перераховуються кошти на відкриття своєї справи.
Вранці гроші, ввечері — бізнес
За даними Держслужби зайнятості, середній розмір допомоги від держави на відкриття своєї справи становить зараз близько 20 тис. грн. Максимальна сума — 64 тис. грн, а мінімальна — 5,4 тис. грн. (для тих, хто взагалі не платив ЄСВ).
Але, не чекаючи змін законодавства, чиновники намагаються збільшити розміри допомоги підприємцям-початківцям за рахунок місцевих бюджетів та міжнародних організацій.
Якщо бізнес-ідея цікава, то місцева влада, крім допомоги від ДСЗ, може виділити додатковк утримання установ охорони здоров’я або, скажімо, допоможуть недорогим приміщенням.
«Зараз хочемо пояснити головам сільрад та міст вигоди економічної кластеризації регіону. Простіше кажучи, коли ми розкладемо» країну на кластери, буде видно, які бізнеси краще розвивати в тому чи іншому районі», — кажуть у службі зайнятості.
Якщо ідея перспективна, то на неї можна зібрати гроші і за методом краудфандингу. Спеціальна інтернет-платформа створюється за допомогою програми ООН. На ній майбутні підприємці під свої бізнес-плани можуть отримати гроші від людей і компаній з різних країн.
За даними ДСЗ, у 2016 році свою справу відкрили близько 3,8 тис. осіб. За два місяці 2017-го таких набралося ще 102. Скільки з них залишилося на плаву, в службі зайнятості не говорять.
«В Україні, як і в усьому світі, за статистикою, закривається приблизно 80% всіх нових бізнесів. У нас, звичайно, є свої особливі умови ведення бізнесу, але виною всьому відсутність у людей здібностей розвивати свою справу. Як показує практика, схильних до підприємництва громадян не більше 5% від усього працездатного населення», — розповів голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу м. Києва Руслан Соболь.
За його словами, сьогодні найчастіше відкриваються бізнеси в сфері послуг (від консалтингу до надання побутових послуг), сільського господарства та ІТ. Більшість підприємців реєструється як ФОП. І тільки якщо потрібно залучення інвестиції, відкривають ТОВ або торговий дім.
«Добре йдуть послуги. Ми безкоштовно вивчили жінку на перукаря і купили їй інструменти, щоб вона могла орендувати крісло в діючій перукарні», — підтверджує Сергій Кравченко.
Але і в сфері послуг деколи потрібні чималі інвестиції. Наприклад, один із підприємців витратив 40 тис. грн. на купівлю вживаного підйомника, щоб облаштувати СТО в своєму гаражі.
«Ще один показовий випадок — дівчина з дипломом юриста після безуспішних пошуків роботи почала пекти торти. Ми організували їй нічну оренду кухні в кафе, яке бере у неї частину продукції», — кажуть у Держслужбі зайнятості.
До кінця року чиновники хочуть створити єдиний портал, на якому зібрати інформацію про всі бізнес-проекти і потім аналізувати, яка ідея «вистрілить» краще. Для навчання майбутніх підприємців наймуть менторів, щоб вони допомагали відкрити той чи інший бізнес.
Крім того, Держслужба зайнятості обіцяє пільгові кредити.
«Ми хочемо домовитися з Приватбанком та Ощадбанком про безкоштовне обслуговування таких підприємців в перші півроку роботи. Але поки що цей процес важко йде», — говорить Сергій Кравченко.
Механізми контролю за витрачанням грошей поки що тільки розробляються. Як стверджують в ДСЗ, ще на етапі узгодження бізнес-плану намагаються відсіяти тих, хто хоче тільки отримати кошти, але не займатися бізнесом. Для цього є спеціалісти з профорієнтації і психологи. Але скільком претендентам вдається обманути чуття чиновників і витратити отримані гроші на свій розсуд, а потім знову йти на біржу і претендувати на допомогу — історія замовчує.
Проблем вистачає
Як зазначає член координаційної ради Асоціації МСБ України Едуард Курганський, допомога в організації бізнесу і навчання важливі. Але головне — це доступ до кредитів.
«Лекції про те, як вести бізнес — дуже правильна ініціатива. Але питання отримання грошей на розвиток стоїть дуже гостро. Держава не повинна просто роздавати кошти, вона може тільки полегшити доступ до них, компенсуючи відсотки. Треба мінімізувати корупцію в цьому питанні, зробивши процес виділення грошей зрозумілим і прозорим. Ось яка стратегія потрібна», — говорить експерт.
Поки що держава готова допомагати з оплатою відсотків тільки аграріям. Та й то, як зазначають представники малого бізнесу, на практиці багато хто взагалі не зможе взяти участь в держпрограмі на 300 млн грн, оскільки не мають адекватних застав, належного рівня фінансової звітності і т. д. Тому зниження процентних ставок не зробить істотного впливу на доступ до кредитів.
Крім того, як повідомив керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський, у квітні уряд планує затвердити Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року.
«Зараз МЕРТ закінчує обробку пропозицій громадськості, в тому числі бізнесу, і після узгодження з Мін’юстом і Мінфіном вона буде винесена на Кабмін», — повідомив Андрій Забловський.
Проте версія, оприлюднена на сайті МЕРТ в лютому, була сильно розкритикована бізнесом. Зокрема, як зазначає старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Ляпін, цей проект опосередковано передбачав скасування спрощеної системи оподаткування. Зокрема, в доданій до стратегії аналітиці вказувалося, що багато бізнесів створені для виживання, а не справжнього підприємництва. Інша ж частина використовується для мінімізації податків великим бізнесом. Крім того, за словами експерта, в документі жодного разу не згадується слово дерегуляція.
«Це черговий варіант стратегії, який був розкритикований і рекомендований до переробки. Яким буде оновлений варіант — подивимося. Але 14 квітня у Кабміну закінчується імунітет і його можуть розпустити, а тому не факт, що навіть прийнята стратегія буде втілюватися нинішнім складом уряду», — розповів член Всеукраїнського об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця» Олександр Пліва.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
