553
Максим Пархоменко: чи потрібно Україні відкривати земельний ринок?
— Аграрний ринок
Дискусія щодо зняття мораторію на вільний продаж землі не нова для громадян України, свій початок вона бере в 90-х. З моменту появи постанов про передачу землі в приватну власність.
При президентстві Кучми був визначений порядок приватизації, і майже 30 млн га розділили між вчорашніми колгоспниками. Цей період характеризувався купівлею паїв та подальшими формуваннями земельних банків.
Але вже в 2002 році був введений мораторій на оборот даних земельних ділянок, основним завданням якого було захистити селян і невеликі фермерські господарства від тиску великих агрохолдингів.
Первинним документом даний мораторій вводився до 2012 року. Але надворі вже 2017 рік, і мораторій все ще залишається в силі. Причиною тому є пролонгація його дії.
Щоразу, коли підходить дата його закінчення, то уряд не знаходить нового рішення, то під натиском лобі подовжує його дію.
Табір “за скасування” завжди обіцяє миттєве поліпшення якості життя, процвітання українських сіл, при цьому прихильники мораторію лякають тотальним захопленням агрокомпаніями землі і подальшим зубожінням вчорашніх власників паїв.
Якщо виходити з цифр, то на даний момент середня вартість оренди паю складає близько $200/га, безумовно, ціна є середнім показником і може бути вищою залежно від якості ґрунтів і її розташування.
При цьому, у Польщі ціни на оренду одного гектара становлять $1500/га. Різниця суттєва і цим фактом завжди користуються агітатори скасування мораторію.
За їхньою логікою, після цієї події ціни на оренду і на саму вартість землі різко зростуть, вишикується величезна черга з покупців і всі захочуть купити землю. Але чи це так?
Безумовно, ні. Приклад Польщі зовсім не означає, що і у нас різко зросте ціна на даний актив. Свого часу наші сусіди пройшли величезний шлях, збільшивши рівень життя, що і призвело до зростання орендних плат. При цьому, земля як актив більш цікава при створенні на ній інфраструктури у вигляді іригацій, можливо, в парі з культурами (виноградники та інше садівництво).
У нашому випадку не варто очікувати стрімкого подорожчання ріллі, адже безпосередньо її вартість залежить від зростання економіки, а не окремих законів.
Черга з покупців навряд чи виникне перед порогом колгоспників. По-перше, нікому не цікаво купувати кілька гектарів десь посеред величезного поля. Така земля не становить ніякої реальної цінності для покупця. Більший інтерес викликають вже сформовані ділянки понад 100 га.
Для збільшення зацікавленості в таких угодах, в першу чергу, потрібно навести порядок у земельному кадастрі, кодексі і провести інвентаризацію всіх існуючих земель.
Для даних дій буде потрібно багато часу і значні фінансові ресурси, яких немає. Тому, сміливо можна заявити про те, що в наступному році мораторій буде продовжений.
Також існує міф, що громадяни зможуть використовувати землю в якості застави. Але це твердження також хибне. Прикладом може служити РФ, в якій вільний обіг землі запроваджено з 2002 року, але виходячи з їхнього досвіду, у банків не користується популярністю цей вид застави. Для банку даний актив не є настільки ліквідним, що ускладнює можливість його швидкої реалізації.
В цілому зняття поточних обмежень призведе до позитивних змін, але не варто спокушатися. Ці зміни не будуть видні відразу ж, а тільки в перспективі найближчих 5 років.
Безумовним плюсом буде більш якісне управління землею, а не використання всіх ресурсів за один рік. Це дозволить формувати більш тривалі стратегії використання земельних ресурсів і призведе до покращення галузі в цілому.
Максим Пархоменко, аналітик Альпарі
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
