8382
5 галузей української економіки, які чекають на інвестиції
— Казна та Політика
Україна має серйозну перевагу: дешеву робочу силу. Наша країна здатна стати складальним цехом Європи. Але через пару десятків років вона втратить цю перевагу, тому що роботи стануть дешевшими і замінять нас на заводах. Тому користуватися цією можливістю треба зараз, скоро буде пізно.
Починаючи з 2013 року обсяги експорту з України зменшилися — через війну, кризу та відтік інвестицій. Але в 2016 році сповільнилося падіння експорту. Україна продала іншим країнам товарів на суму 36,363 млрд доларів.
Економіка стає менш сировинною: за чотири роки частка сировини в експорті України зменшилась з 90 до 81%.
Ось кілька галузей, в яких Україна вже досягла успіху або може досягти успіху без особливих складнощів. Єдине, що для цього потрібно — масштабні інвестиції в українську економіку.
Агропромисловий комплекс
Україна активно заміщує російський ринок
У 2016 продукція сільського господарства зайняла 42% в структурі експорту — зростання в порівнянні з 2015 роком склало 4,5%. Збільшилися поставки в Африку, Азію і ЄС. Експорт переорієнтувався на ці регіони і зменшився в країни СНД.
Ми вже є лідером з експорту соняшникової олії
Україна — світовий лідер з виробництва і експорту соняшникової олії. Торік закордонні продажі цього продукту принесли вітчизняній економіці 4,8 мільярда доларів.
Та часто інші країни продають ту ж продукцію дорожче, ніж Україна
Експорт цукру та борошна в минулому році теж був рекордним. Але варто зауважити, що Україна продає свою продукцію за найнижчими цінами. Наприклад,у 2016 році ми експортували 344 тис. тонн борошна на суму 72,9 млн доларів. Водночас США продали на 40 тис. тонн менше, але отримали за них 151,02 мільйона.
Проблеми в Китаї допомагають Україні зміцнити позиції на ринку меду
Наша країна, наряду з Китаєм, серед світових лідерів з експорту продуктів бджільництва. Але через екологічні проблеми в КНР висока смертність бджіл. Деякі провінції і зовсім залишилися без цих комах, там фермери запилюють сади вручну. Така ситуація вигідна Україні — на одного сильного конкурента на світовому ринку менше.
Але проблема знову-таки в ціні: приміром, Німеччина купує наш мед в середньому по 3 долари за кілограм. Пізніше німецькі фірми “одягають” українські солодощі у свою упаковку і продають за ціною від 10 євро.
Агросектор страждає через відсутність інвестицій
Але в АПК є свої проблеми: відсутній ринок землі, земля використовується неефективно, нові технології впроваджуються повільно. Ціни на українську продукцію знижуються через поганий імідж України в світі: споживачі не довіряють українському виробнику і готові платити йому більше, але навіть не підозрюють, що цей продукт насправді може бути українським, як у випадку з медом.
Машинобудування і виробництво зброї
Ми посідаємо 9 місце за експортом зброї у світі
Війна на сході України стала стимулом для розвитку деяких галузей: ми задумалися про енергоефективність, перенаправили експортні потоки і запустили військову промисловість. Як результат — наша країна посіла 9 місце в рейтингу найбільших експортерів озброєння. Частка України на світовому ринку становить 2,6%.
Східні країни інвестують в українське машинобудування
Ось неповний список міжнародних досягнень “Укроборонпрому” за останні п’ять років:
- модернізація літаків і поставки газотурбінних установок для військових суден Індії;
- продаж Китаю двох малих десантних кораблів на повітряній подушці проекту 958 “Бізон” та замовлення КНР ракет класу “повітря — повітря”;
- підписання контрактів з Таїландом на поставку бронетранспортерів і танків;
- отримання замовлення у Саудівської Аравії на доопрацювання тактичних ракетних комплексів “Грім-2”.
- продаж Китаю двох малих десантних кораблів на повітряній подушці проекту 958 “Бізон” та замовлення КНР ракет класу “повітря — повітря”;
- підписання контрактів з Таїландом на поставку бронетранспортерів і танків;
- отримання замовлення у Саудівської Аравії на доопрацювання тактичних ракетних комплексів “Грім-2”.
Також попитом користується продукція вітчизняного авіа- і космічного будування. NASA запустило ракету з українським двигуном, Саудівська Аравія замовила українські транспортники АН-132, АН-148 і їх модифікації, а Алжир — 33 вертольоти Мі-24 модифікації Super Hind Mk III.
Інтелектуальний потенціал України в цих галузях великий, але вони теж вимагають істотних інвестицій. Україна не може тривалий час виробляти танки і вертольоти тільки для внутрішнього ринку — скоро він насититься. А в світі постійно є потреба в таких товарах. До того ж, тільки фінансові вливання в машинобудування можуть попередити “відтік мізків”. Приклади успіху є — в українське машинобудування інвестують східні країни.
Інформаційні технології
Експорт в галузі знову почав зростати
З початком кризи спостерігалося падіння IT-експорту, а 2016-й кардинально змінив цю тенденцію — ми збільшили обсяг продажів інформаційних технологій на 20%, до 3 млрд доларів.
З такими темпами IT-сектор незабаром може наздогнати машинобудування. Зараз Україна на четвертому місці в світі з експорту інформаційних продуктів і послуг. А торік 12 вітчизняних компаній увійшли до топ-100 кращих підприємств світу, що спеціалізуються на інформаційних технологіях.
Українські програмісти задіяні в проектах світового рівня
Наші програмісти розробляють продукти глобальних масштабів: рукавички, які допомагають орієнтуватися сліпим і озвучують мову жестів; годинник-глюкометр для діабетиків; програма для керування трактором зі смартфона. А продукт української компанії Ciklum дозволяє досліджувати поведінку реальних покупців у роздрібних мережах. Цим додатком вже користуються Соса-Cola, Pfizer, Tesco, Unilever, Heineken.
Кількість айтішників зростає, але вони масово виїжджають із країни
В IT працюють близько 100 тис. українців. У 2012 їх було вдвічі менше — 42,4 тис. Але в цій сфері теж існує небезпека “відтоку мізків”. За 2015-2016 рр. з України виїхало близько 9 тисяч фахівців, також планують покинути країну 80% випускників вузів, які здобувають освіту у сфері інформаційних технологій. Тому зараз важливо створити сприятливий клімат для інвестицій у галузь, адже працівники вже є, вони чекають тільки можливості працювати, і якщо така можливість буде в іншій країні, вони поїдуть туди.
Створюється враження, що іншим країнам наші програмісти важливіші, ніж Україні
Хороший приклад — Естонія. Там айтішників приваблює гарантія високої зарплати — вона повинна бути не менше середньої зарплати, помноженої на коефіцієнт 1,24. Також в країні допомагають з переїздом та пошуком житла, пропонують безкоштовні мовні курси. Є зручна інфраструктура, наприклад, в Талліні проїзд в громадському транспорті безкоштовний.
Легка промисловість
Виробництво одягу і взуття зростає
Текстиль, нитки, одяг, взуття, парасольки і навіть килими — всі ці товари Україна успішно поставляє в 92 країни. Легка промисловість займає 2,4% в структурі нашого експорту. Міжнародні продажі тканин, фурнітури та одягу вітчизняного виробництва за останній рік зросли на 7% і принесли економіці країни 677,35 млн доларів. Що стосується взуття та аксесуарів, то тут зростання склало 8,6%. У 2016 Україна продала цієї продукції на суму 163 млн доларів.
Наприклад, вітчизняний бренд “Agents Clothes” експортує одяг в Угорщину, США, Китай. Фішка компанії — авіаційна тематика. Український дім моди RITO, один з найбільших експортерів вітчизняного одягу, продає в ЄС 10% своєї продукції. Фірма спеціалізується на виробництві дизайнерських трикотажних виробів. Основні покупці — Литва, Чехія, Данія.
В Україні шиють одяг відомих світових брендів: Zara, Next, Mexx, Benetton, Esprit, New look, Top Shop, Max Mara Dolce &Gabbana.
Найбільше текстиль і одяг з України затребувані в країнах ЄС, на другому місці — Росія.
Меблі та оброблена деревина
Закон про заборону експорту лісу-кругляку став предметом суперечок політиків. Противники кажуть про те, що вітчизняна деревообробна промисловість погано розвинена, а контрабанда лісу тільки зростає. А президент навіть пообіцяв зняти мораторій в обмін на кредит від Євросоюзу.
Експорт меблів незначно, але зріс
Насправді галузь жива, хоч поки має проблеми. В 2016 році експорт українських меблів зріс на 0,2 % і склав 397,8 млн доларів, а це — 1,1 % у структурі національного експорту.
Також на 2,2% зріс і експорт обробленої деревини і дерев’яних виробів. Такої продукції реалізували на суму 1,132 млрд доларів — 3,1% в структурі експорту. А це вже продукти з доданою вартістю. І хоч зростання на пару відсотків — небагато, але принаймні немає падіння. Ми можемо продавати меблі на Захід.
З іншого боку, на 191% (!) зросли поставки маси з деревини. Так, це сировина, але з попереднього абзацу зрозуміло, що якщо з нього виготовити готовий продукт, його куплять.
Щоби галузь розвивалася, держава має розумно її захищати
Але при розвитку деревообробної промисловості важливо звернути увагу на те, що Україна належить до країн з найнижчими площами лісу у Європі. Це означає, що, по-перше, його відновлення критично важливе, по-друге, заборона на вивезення деревини — це стимул для розвитку галузі.
Україна поступово вибирається з кризи. У країні є перспективні галузі економіки, які ще не запрацювали на максимум. Наприклад, машинобудування. Ми знаємо, що воно є, є замовники з інших країн, але можна тільки пишатися минулими досягненнями, а його нинішній стан змушує хіба що нервово сміятися. Галузь тільки відновлюється і ще не досягла того рівня розвитку, який був у минулому.
Запустити такі галузі на повну потужність просто — потрібні інвестиції. Економіку країни можна порівняти з машиною, а інвестиції, з хорошим бензином. Але поки за рівнем інвестпривабливості Україна посідає 130 місце з 174 країн, і наша економіка схожа на самокат, а не на німецьке авто. Притому порівняно з 2015 роком Україна впала на 41 місце в рейтингу інвестпривабливості.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
